Номер справи 220/1032/24
Номер провадження 3/220/549/24
26 червня 2024 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Волноваського районного відділу ГУНП в Донецькій області у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого та ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 799296 від 10.06.2024 року, 10.06.2024 року о 20-54 год. в Донецькій області, Волноваського району, с.Андріївка, вул. Миру, буд.21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем AUDI 80 державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці із застосуванням алкотестеру «Drager-6810», також медичного огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом був відсторонений шляхом передачі тверезому водію.
В судове засідання особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з'явився. Про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, та додатково повідомлявся за допомогою смс-повідомлення на контактний номер телефону. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомив. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126, та 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».
Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Дослідивши надані докази правопорушення у їх сукупності та логічному взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступних підстав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що в матеріалах справи міститься постанова Краснопільського районного суду Сумської області від 20.09.2023 року, у справі № 578/697/23 провадження № 3-в/220/578/17/23 відносно ОСОБА_1 , згідно якої було розстрочено ОСОБА_1 сплату суми штрафу в розмірі 17000 гривень, накладеного постановою Краснопільського районного суду Сумської області, за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, зазначена постанова не може бути належним доказом на підтвердження фатку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона підтверджує тільки факт розстрочення виплати штрафу.
Також, дослідивши довідку до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 799296 від 10.06.2024 року, в якій зазначено, що за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП притягався за ч. 1 ст. 130 КУпАП, номер судового провадження № 3/220/703/23 від 03.08.2023 (Краснопільський районний суд Сумської області, справа 3-в/578/17/23 від 20.09.2023 до штрафу 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.). Посвідчення водія не вилучалося. За відомостями ГСЦ МВС документ відсутній!
Шляхом повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що в провадженні за № 3/220/703/23 міститься постанова про притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи, а саме ОСОБА_2 , та справа під № 3-в/578/17/23 взагалі відсутня в реєстрі судових рішень, а отже зазначена довідка до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 799296 від 10.06.2024 року, та постанова Краснопільського районного суду Сумської області від 20.09.2023 року, у справі № 578/697/23 (провадження № 3-в/220/578/17/23) не можуть бути належними доказами на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАп протягом року, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки у його діях відсутня кваліфікуюча ознака, а саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення повторно протягом року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції». Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 33, 126, 221, 247 ч.1, 283, 130 ч. 3 КпАП України суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя О.А. Дурач