Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
26 червня 2024 р. Справа № 520/15651/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Сагайдак Едуард Сергійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, щодо не продовження у матеріалах пенсії справи (паперовій та електроній) та електроних реєстрах строк дії інвалідності ІІІ групи позивача до припинення або скасування періоду дії воєнного стану.
2. Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, щодо не включення до складових пенсійного забезпечення позивача підвищення відповідно до статті 13 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344 продовжити дію інвалідності у матеріалах пенсійної справи (паперової та електронної) та електроних реєстрах строк дії інвалідності ІІІ групи позивача до припинення або скасування періоду дії воєнного стану.
4. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344 включити до складових пенсійного забезпечення позивача підвищення відповідно до статті 13 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до припинення або скасування періоду дії воєнного стану.
5. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344 виплатити позивачу недоплачену частину пенсії у розмірі підвищення відповідно до статті 13 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за кожний місяць з 01.12.2022.
6. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344 виплачувати позивачу пенсійне забезпечення із включенням підвищення відповідно до статті 13 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою судді від 10.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом; належним чином завірені копії документів, а саме: усіх аркушів закордонного паспорту ОСОБА_1 ; «Реєстраційну картку іноземця, якому надано тимчасовий захист» або докази того, що позивача визнано біженцем у Республіці Болгарія.
До Харківського окружного адміністративного суду 14.06.2024 через систему "Електронний суд" надійшла, зокрема заява позивача з питань поновлення строків пропущеного строку позовної давності.
Заява вмотивована тим, що позивач вимушено виїхав з території України перебуваючи у окупації збройних сил рф. Перебуваючи за кордоном він не мав змоги звернутися до суду за захистом своїх прав. Позивач є особою юридично не обізнаною та не мав змоги тривалий час звернутися до адвоката за наданням професійної правничої допомоги. Вказано, що договір про надання правничої допомоги був укладений 10.01.2024, що підтверджується витягом з договору про надання правничої допомоги та якщо обраховувати строк подання позовної заяви з моменту укладання договору про надання правничої допомоги до строк спливає 10.06.2024. Також вказано, що перебуваючи за межами України позивач, як юридично не обізнана особа, не мав змоги підготувати документи та позовну заяву для подачі до суду за захистом свої прав. Реальна можливість у позивача з'явилась після укладання договору про надання правничої допомоги.
Враховуючи викладене просив суд поновити, пропущений з поважних причин, процесуальний строк на подачу позовної заяви по справі №520/15651/24.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, суд зазначає, що позивач отримуючи пенсійні виплати з 01.12.2022 року в перерахованому вигляді був обізнаний про їх розмір.
Крім того, до матеріалів справи позивачем додана відповідь від 04.01.2023р. №110-22289/Т-03/8-2000/23 Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області надана на веб-звернення позивача від 12.12.2022р. якою позивача повідомлено про проведення перерахунку його пенсії з 01.12.2022р. без врахування підвищення до пенсії за вислугу років, встановлене відповідно до ст. 15 Закону як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи.
Тобто на час звернення за правовою допомогою позивачу було достеменно відомо про те, що проведення перерахунку його пенсії з 01.12.2022р. здійснено без врахування підвищення до пенсії за вислугу років, встановлене відповідно до ст. 15 Закону як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ще з 04.01.2023р. познач був обізнаний і про підстави здійсненого перерахунку, а звернувся з даним позовом до суду лише 05.06.2024р. отже пропустив строк звернення до суду з зазначеним позовом.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
У заяві про поновлення строку звернення до суду заявник вказує на те, що перебуваючи за межами України позивач, як юридично не обізнана особа, не мав змоги підготувати документи та позовну заяву для подачі до суду за захистом свої прав. Реальна можливість у позивача з'явилась після укладання договору про надання правничої допомоги. Також, вказано, що позивач, будучи інвалідом та ветераном АТО, навіть після отримання тимчасового захисту не мав постійного житла та доходу, стабільного зв'язку та Інтернету.
Окремо суд наголошує, що посилання представника позивача на необізнаність позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки розуміння позивачем факту порушення його прав нерозривно пов'язано з розумінням самого факту порушення та як наслідок розумінням законодавчо передбаченого способу його усунення.
Стосовно посилань про появу реальної можливості у позивача після укладання договору про надання правничої допомоги, суд зазначає, що окреслене формулювання є викривленим, оскільки жодним чином не відображає спроби позивача, факти звернення та слідуючи логіці позивача факти відмов у наданні правничої допомоги. Також поза увагою описової частини залишено можливість звернення за безоплатною правничою допомогою.
Стосовно посилань що позивач є інвалідом та ветераном АТО представником позивача не зазначено, яким чином окреслена інвалідність безпосередньо перешкоджала можливості позивача звернутись за захистом порушених на його думку прав.
Також суд зазначає, що загальновідомим є факт, що Республіка Болгарія продовжила програму державної підтримки з розміщення українських шукачів притулку. Згідно з рішенням, власники готелів і надалі будуть отримувати по 15 левів (близько 310 гривень) на день за кожного українця зі статусом тимчасового захисту, який у них проживає.
Крім того зазначає, що для українців у Республіці Болгарії існує кілька програм фінансової підтримки: одноразова матеріальна допомога - 375 левів (180 євро), цільовий платіж за оформлення ідентифікаційної картки - 75 левів (€38); допомога на опалення - виплачується за 5 місяців, в опалювальний сезон; щомісячна матеріальна допомога малозабезпечених сімей; виплата від УВКБ ООН.
З урахуванням викладеного посилання представника в цій частині не є доказово конкурентними.
Також суд не залишає поза увагою факт звернення позивача на веб-портал 12.12.2022 та отримання відповіді 04.01.2023, що спростовує посилання на відсутність можливості та доступу до Інтернету з боку позивача, як в цілому та і є достеменним фактом обізнаності позивача про порушення його прав в значному раднішому часовому проміжку.
Окремо суд зазначає, що наведені представником позивачем обставини у заявленому клопотанні не можуть бути враховані судом в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з наступного.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, яким чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивачу недостатньо лише посилатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Звернення позивача за правничою допомогою та укладання договору лише 10.01.2024 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав та інтересів.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021, яким, серед іншого, запроваджено функціонування підсистеми «Електронний суд», яка забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Таким чином, за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач мав можливість подати до суду позовну заяву в електронному форматі з дотриманням встановленого п.2 ст.122 КАС України строку, тобто без відвідування суду, відділення поштового зв'язку або інших підприємств чи установ, однак цим правом не скористався.
Суд зауважує, що зволікання зі зверненням за правовою допомогою є виключною відповідальністю позивача та свідчить про невжиття ним реальних дій для своєчасного захисту свого права.
Наведене у сукупності дозволяє суду дійти висновку, що можливість звернення до суду з даним позовом, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Отже, позивачем недоліки не усунено, так як причини пропуску строку звернення до суду, вказані в клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду від 14.06.2024, суд вважає не поважними.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
Враховуючи що подана позивачем заява не усуває недоліків позовної заяви, залишеної без руху ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 165, 169, 186 КАС України, суддя -
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Супрун Ю.О.