Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
26 червня 2024 року № 520/4482/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
-визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_3 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", про що видати йому відповідну довідку.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, є військовозобов'язаним. На його постійному утриманні знаходиться мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає разом зі мною за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до висновку ЛКК X» 228 від 22Л2.2023 року про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (мати перенесла інсульт і не може самостійно пересуватися), мати ОСОБА_2 потребує догляду вдома, та отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Згідно з актом встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи II групи або особами, які потребують постійного стороннього догляду № 1 від 04.01.2024 року, погодженого Близнюківським селищним головою, встановлено, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за своєю хворою матір'ю ОСОБА_3 за місцем свого проживання.
12.01.2024 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою мамою. До заяви були додані всі вищезазначені документи в оригіналах.
Однак, відповідно до відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 974 від 07.02.2024 року на заяву, яка була зареєстрована за вх. № 606 від 05.02.2024 року, надана відповідь про те, що надані документи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації розглянуті у ІНФОРМАЦІЯ_6 та повернулись до другого відділу після опрацювання головним спеціалістом (юристом). За результатами розгляду заяви відстрочка від призову мені не погоджена, а тому не надана.
При цьому не надано жодного обґрунтування підстав відмови.
Позивач вважає, що дії відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо відмови у наданні відстрочки є незаконними та протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що, дійсно, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся 12.01.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою з питань оформлення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі ч. 11 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» цитую: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за мамою.
Перевіркою ІНФОРМАЦІЯ_7 заяви та доданих до неї документів встановлено, що зазначена заявником підстава підпадає під вимоги абз.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підтвердження обставин «необхідністю здійснення постійного догляду за мамою» заявник надав висновок лікарсько-консультативної комісії №228 від 22.12.2023 за формою первинної облікової документації №080-4/о, а також Акт встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю і чи II групи або особами, які потребують постійного стороннього догляду від №1 від 04.01.2024 (далі - Акт).
Судом встановлено, що 07.02.2024 за вих. №9874 другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 за результатами погодження документів, заявнику ОСОБА_1 була надана відповідь про відмову в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки обставини на які він посилався, належним чином відповідно до вимог закону не підтверджені.
Суд вказує, що відповідно до вимог абз.10 ч.І ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закону) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов 'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Перевіркою документів наданих до заяви встановлено, що матері заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно висновку лікарсько-консультативної комісії від 22.12.2023 №228. рекомендовано соціальні послуги: догляд вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначені Законом України «Про соціальні послуги».
Пунктом 17 ч.І ст. 1 Закону зазначено, що соціальні послуги - це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України;
Відповідно до вимог ч.б ст.13 Закону, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є:
-особами з інвалідністю І групи;
-дітьми з інвалідністю;
-громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
-невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
-дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно ч.7 ст. 13 Закону, фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Компенсація фізичній особі, яка здійснює догляд проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі»
До уповноваженого органу в системі надання соціальних послуг, відповідно до вимог п.З ч.І ст.11 Закону належать: виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Частиною 1 ст. 19 Закону зазначено, що підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів відповідно до ч.І ст.21 Закону, приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач.
Враховуючи вимоги вищезазначеного Закону, ІНФОРМАЦІЯ_8 на власний розсуд або за заявою фізичних осіб, не уповноважений встановлювати або спростовувати факт того, що заявник ОСОБА_1 зайняті постійним доглядом за хворою матір'ю ОСОБА_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Окрім цього, суд вказує, що наданий заявником до заяви Акт за підписом Близнюківського селищного голови не є остаточним та доказовим, оскільки відповідне рішення уповноваженим органом з питань захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів відносно заявника, не приймалось.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_5 , відповідно до вимог абз.10 ч.І ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не має права на відстрочку від призову під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.