Справа № 520/13735/24
Україна
про повернення позовної заяви
"26" червня 2024 р. м. Харків
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд зобов'язати керівника ГУ ДПС в Харківській області направити до Міністерства цифрової трансформації України заявку на створення комп'ютерної програми за допомогою якої можна було б, після завертання доби, повертати на банківський рахунок не правомірно зняті з рахунку громадянина України кошти при розрахунку банківською карткою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку та чіткого викладення змісту позовних вимог у відповідності до ст. 160 КАС України.
На виконання ухвали суду позивачем 06.06.2024 року було надано позовну заяву з виправленнями, клопотання про поновлення строків звернення до суду та платіжну інструкцію на суму 1211,20.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем зазначено, що у зв'язку з відсутністю юридичної освіти та введенням в Україні воєнного стану, унеможливили своєчасне звернення позивача до суду з даним позовом.
Також суд зазначає, що позивачем було уточнено позовні вимоги, які викладено наступним чином: зобов'язати керівника ГУ ДПС в Харківській області звернутися до Міністерства цифрової трансформації України із заявою на створення комп'ютерної програми за допомогою якої можна було б, після завертання доби, повертати на банківський рахунок не правомірно зняті кошти при розрахунку банківською карткою.
Розглянувши подану позовну заяву з виправленнями, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.
Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.
Зі змісту позовної заяви та змісту позовних вимог судом встановлено, що позивач про порушення своїх прав знав ще з 2017 року, а до суду звернувся лише 20.05.2024 року, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.
Посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду у зв'язку із введеним в Україні воєнного стану, суд вважає необґрунтованим, оскільки із вказаної заяви не зрозуміло, як саме воєнний стан вплинув на неможливість подання позовної заяви до суду, в межах установленого Законом строку.
Також суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу пропуску строку звернення до суду з даним позовом, відсутність у позивача юридичної освіти, оскільки зазначене не є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду в розумінні чинного КАС України.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зокрема, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду
З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2024 року надано клопотання про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 04.06.2024 року визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.
Окрім іншого суд наголошує, що ухвалою від 23.05.2024 року було зазначено про необхідність приведення позовної заяви у відповідність шляхом чіткого викладення змісту позовних вимог у відповідності до ст. 160 КАС України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, суду не видається можливим встановити, які саме рішення, дії чи бездіяльність ГУ ДПС в Харківській області оскаржує позивач.
Суд, дослідивши подану позивачем позовну заяву з виправлення, просить суд зобов'язати керівника ГУ ДПС в Харківській області звернутися до Міністерства цифрової трансформації України із заявою на створення комп'ютерної програми за допомогою якої можна було б, після завертання доби, повертати на банківський рахунок не правомірно зняті кошти при розрахунку банківською карткою.
Таким чином суд дійшов висновку, що фактично позивач виклав свої вимоги змінивши лише формулювання, однак не усуну зазначені судом недоліки, а саме не зазначив які саме рішення, дії чи бездіяльність ГУ ДПС в Харківській області оскаржує позивач.
Таким чином суд дійшов висновку, що станом на 26.06.2024 року позивач не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18, код за ЄДРПОУ 37874947) повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3686293611.1 від 06.06.2024 року.
Копію ухвали направити позивачеві разом з позовною заявою та доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.