26 червня 2024 р. № 400/2498/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С.у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, , вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницька область, Вінницький район,21005
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-V;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що їй з вересня 2023 року призначено пенсію за віком та вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику освіти з необхідним стажем роботи на посадах педагогічних працівників у закладі середньої освіти. Однак, відповідачем відмовлено у виплаті вказаної грошової допомоги, оскільки на момент досягнення пенсійного віку позивач працювала асистентом вчителя, що на думку відповідача не дає право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Позивач, вважаючи, що її права порушені, звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 22.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року суд залучив до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернув увагу суду на тому, що посада асистент вчителя не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Відтак, вважає, що підстави для здійснення нарахування та виплати позивачі грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно вимог Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд
ОСОБА_1 з 22.09.2023 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком, що призначена відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
16.11.2023 позивач звернулась із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
22.11.2023 за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області розглянуло заяву від 16.11.2023 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143350006049 про відмову в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу ХV “Прикінцевих положень” Закону № 1058, оскільки посада асистента вчителя не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років №909.
Страховий стаж позивача становить 40 років 11 місяців 21 день.
Позивачка починаючи з 15.08.1984 року по теперішній час працює безперервно педагогічним працівником. З 15.08.1984 року прийнята на посаду вчителя початкових класів Антонівської восьмирічної школи, з 25.08.1987 року у зв'язку з переведенням, почала працювати в Новобузькій середній школі № 1 на посаді вчителя молодших класів.
01.09.2023 року, на підставі наказу № 71 від 31.08.2023 року директора Новобузького
ліцею № 1, із посади вчителя позивачку переведено на посаду асистента вчителя.
Не погодившись з діями відповідача про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"(далі - Перелік № 909).
Так, на момент виходу на пенсію позивач працювала на посаді асистент вчителя Новобузького ліцею №1 Новобузької міської ради Миколаївської області.
Переліком № 909 визначено, що робота в загальноосвітніх навчальних закладах дає право на отримання пенсії за вислугу років та в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Тобто, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку № 909.
Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким посаду асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням віднесено до посад педагогічних працівників.
Постанова Кабінету міністрів України від 15.08.2011 №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» зазначає, що «особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами».
З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року за № 327). Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 №1205.
У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1/9-675 від 25.09.2012 «Щодо посадових обов'язків асистента вчителя» зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв'язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 за №1308/8603. Так, в описі посадових обов'язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
Суд зазначає, що позивачці з вересня 2023 року призначена пенсія за віком, станом на день досягнення пенсійного віку позивачка працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачка має усі необхідні умови для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За наведених обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій позивачу є протиправними.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачці слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницька область, Вінницький район,21005, ідентифікаційний код 13322403) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-V.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22,м. Вінниця,Вінницька область, Вінницький район,21005, ідентифікаційний код 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар