25 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/3813/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому вона просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати з 01.01.2024 року мінімальної пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2024 року провести нарахування та виплату мінімальної пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем відповідно до розрахунку пенсія призначена в розмірі 600,82 грн., що суперечить вимогам ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На своє звернення про перерахунок пенсії Позивач отримала відмову у вигляді листа від 16.02.2024 року. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як має право на пенсію в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою суду від 23.02.2024 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечується. В обґрунтування своїх доводів представник Відповідача зазначив, що основний розмір пенсії Позивача становить 250,39 грн. Крім того, Позивачу відповідності до вимог постанови КМ України від 24.02.2023 року №168 встановлена доплата до пенсії, що призвело до виплат сумарно в розмірі 2520,00 грн. Одночасно у відзиві зазначається, що Позивачу здійснюється доплата, передбачена ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами щодо підстав та порядку визначення розміру пенсійних виплат, в тому числі щодо мінімального розміру пенсії, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач з 08.11.2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV, розмір якої з 01.03.2023 року становить 250,39 грн., що відображено у відповідному розрахунку, копія якого долучена до позову та досліджена судом.
Судом встановлено та визнається сторонами, що 15.01.2024 року Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії та її виплату в розмірі не меншому ніж розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Листом від 16.02.2024 року Позивачу було роз'яснено про відсутність підстав для такого перерахунку, так як загальний розмір пенсійних виплат Позивача на даний час становить 5826,15 грн.
Такі твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суд вважає частково обґрунтованими з огляду на таке.
Безспірно, згідно з частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Судом встановлено та визнається сторонами, що страховий стаж Позивача становить 22 роки 10 місяців 4 дні, що є меншим за 30 років.
Суд враховує, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (ч.3 ст.28 Закону №1058-IV).
Тобто, вказаними правовими нормами статті 28 Закону №1058-IV чітко врегульовано алгоритм встановлення мінімального розміру пенсії із врахуванням страхового стажу, досягнення 65 річного віку та періоду призначення пенсії.
За приписами вказаних правових норм особа, якій призначена пенсії у відповідності до вказаного Закону після 01.01.2018 року і страховий стаж якої є (для жінок) меншим за 30 років має право на встановлення мінімального розміру пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, лише після досягнення такою особою 65 річного віку.
Таким чином, в розумінні вимог ст.28 Закону №1058-IV Позивач, в якої страховий стаж становить 22 роки 10 місяців 4 дні і якій пенсія призначена після 01.01.2018року (08.11.2019року) набуде право на встановлення мінімального розміру пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, лише після досягнення 65 річного віку.
До досягнення цього віку Позивач у відповідності до вимог ч.3 ст.28 Закону №1058-IV має право на призначення державної соціальної допомоги на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
Одночасно суд частково погоджується із доводами Позивача і визнає, що поняття "розмір пенсії" та "розмір пенсійних виплат" не є тотожними.
Так, суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Суд визнає, що положеннями законодавчих актів встановлюються певні доплати, підвищення, додаткові пенсії, тощо.
Так, у відповідності до вказаних положень Закону №1058-IV КМ України 24.02.2023 року була прийнята постанова № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", пункт сьомий якої, окрім іншого, передбачав, що з 01.01.2023 року іншим особам, які отримують пенсію, не працюють (не провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) та щомісячної державної адресної допомоги, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), не досягає 2520 гривень, надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Якщо в осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, страховий стаж становить менше ніж 35 років у чоловіків і менше ніж 30 років у жінок, щомісячна доплата до пенсії встановлюється в розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з розміру, передбаченого в абзаці четвертому цього пункту (3000 гривень). При цьому розмір пенсійної виплати за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років у чоловіків і не менше ніж 20 років у жінок із числа осіб у віці від 75 до 80 років не може бути меншим, ніж 3000 гривень.
Одночасно судом встановлено та визнається стернами, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №240/18881/22 Позивачу встановлена доплата, передбачена ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, у відповідності до вимог п.7 постанови № 168 при вирішенні питання щодо встановлення Позивачу доплати до пенсії обов'язково враховувалася б зазначена доплата, передбачена ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Більш того, суд зазначає що пункт 7 постанови № 168 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 185 від 23.02.2024 року.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову та про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо встановлення мінімального розміру пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, пртиправними.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк