25 червня 2024 року Справа №160/21451/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення судового збору у справі №160/21451/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фермерського господарства "АГРОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ-НАТ ТРЕЙД", Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про визнання недійсними договорів, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати Договір поставки №04/01-2020 від 10.03.2020 року укладені між ФГ “АГРОР” (код ЄДРПОУ 41865671) та ТОВ “СЕ-НАТ ТРЕЙД” (ЄДРПОУ 41804556) недійсним;
- визнати Договір поставки №167 від 31.03.2020 року, укладені між ФГ “АГРОР” (код ЄДРПОУ 41865671) та ПАТ “СУМСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ” (код ЄДРПОУ 00375160) недійсним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 закрито провадження у справі №160/21451/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фермерського господарства "АГРОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ-НАТ ТРЕЙД", Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про визнання недійсними договорів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.06.2024 від позивача надійшла заява про повернення суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи та поданої заяви, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Як вже зазначено судом вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 провадження у справі № 160/21451/23 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, при зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір в розмірі 5368 грн, що також підтверджується платіжним дорученням №3167 від 14.08.2023.
Ухвалою від 11.04.2024 судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору та зазначено, що у силу вимог ч. 5, 10 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Мета розподілу судових витрат нерозривно пов'язана із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тобто, якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу (ч. 2 ст. 139 КАС України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №666/754/16-а та від 16 січня 2020 року у справі №360/4447/18.
Суд дійшов висновку, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.
З урахуванням викладеного, судом питання щодо розподілу витрат суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору у даній справі не вирішувалось.
З огляду на вищевикладене, враховуючи вирішення питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору ухвалою суду від 11.04.2024 про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення судового збору у справі №160/21451/23 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, ст. 248, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення судового збору у справі №160/21451/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства
Суддя Н.Є. Калугіна