26 червня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 757/22502/21-ц
номер провадження №22-ц/824/1317/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року про повернення зустрічної позовної заяви /суддя Підпалий В.В./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В.В., ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, застосування до правочинів наслідків нікчемності, скасування рішення про державну реєстрацію, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/22502/21-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус КМНО Рогач В.В., ОСОБА_3 , Приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О., про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.08.2021 року за правилами загального позовного провадження відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
17.08.2023 року через канцелярію суду від відповідача - ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус КМНО Рогач В.В., ОСОБА_3 , Приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О., про визнання недійсним договору дарування та договору купівлі-продажу квартири.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року зустрічну позовну заяву повернуто. /т. 2 а.с. 187-188/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду про повернення зустрічного позову та ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду. Після усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт просила скасувати ухвалу суду про повернення зустрічного позову. /т. 3 а.с. 67-68/
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач не мала можливості з'явитись в судове засідання, що підтверджується відповідною розпискою, а протягом розгляду справи перебувала в державі Ізраїль, клопотання про відеоконференцію судом не задоволені. Фактично, суд першої інстанції позбавив її права брати участь у справі, інформації щодо стадії справи у неї також не було у зв'язку з невиконання суду обов'язку з опублікування на сайті судової влади та в ЄДРСР, будь-які процесуальні документи суду вона не отримувала. Водночас, звертаючись з зустрічним позовом, клопотала про поновлення строку на його подачу, оскільки одразу після ознайомлення з матеріалами справи, звернулась з позовом.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність її доводів. Вказував, що розгляд даної справи триває вже понад 31 місяць, з яких 26 місяців тривало підготовче провадження. При цьому, відповідачка, яка є адвокатом з чотирнадцятирічним стажем, вчиняє усі можливі дії, спрямовані на затягування розгляду даної справи, однією з яких є подання зустрічної позовної заяви через 14 місяців після ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження та позовною заявою у даній справі. Отже, судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення про повернення зустрічного позову.
Треті особи про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертались.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Постановляючи оскаржену ухвалу про повернення зустрічного позову, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України про те, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ч. 3 ст. 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої ст. 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Встановлено, що ухвалою суду від 10.08.2021 року відкрито провадження у справі.
Вказану ухвалу отримано відповідачем 20.06.2022 року.
Таким чином, встановлений законом строк для подання зустрічної позовної заяви протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали закінчився 05.07.2021 року.
Враховуючи відсутність клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення зустрічної позовної заяви, а також обґрунтування пропущеного строку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для продовження строку встановленого судом для подання зустрічного позову оскільки, відповідач ОСОБА_1 отримавши 20.06.2021 року ухвалу про відкриття провадження до закінчення 15-ти денного строку для подання відзиву із заявою про продовження строку не звернулась, поважність пропущеного строку не обґрунтувала.
Доводи апеляційної скарги, щодо перебування за межами України, відхилення клопотань про проведення засідання у режимі відеоконференцзв'язку і позбавлення права брати участь у справі, апеляційним судом відхиляються.
Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10.08.2021, якою відкрито провадження у справі №757/22502/21-ц, відповідачу встановлено строк на подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
20.06.2022 ОСОБА_1 особисто отримала у Печерському районному суді міста Києва як ухвалу про відкриття провадження у справі №757/22502/21-ц (що повністю нівелює її доводи про необізнаність зі строками подання відзиву), так і копію позовної заяви ОСОБА_2 з додатками, /т. 1 а.с. 64/.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 мала право подати зустрічну позовну заяву у справі №757/22502/21-ц не пізніше 05.07.2022 або ж хоча б з одним із її відзивів, які були подані нею 13.09.2022 р. та 22.02.2023 р.
При цьому, як відзив від 13.09.2022 р., так і відзив від 22.02.2023 р. ґрунтувалися на обставинах, які покладено в основу зустрічної позовної заяви.
Не зважаючи на зазначене, зустрічну позовну ОСОБА_1 подала 17.08.2023 р, тобто із пропуском строку на подання зустрічного позову на понад рік
Таким чином, зустрічний позов ОСОБА_1 був повернутий судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою обґрунтовано та законно у відповідності до вимог ч. 3 ст. 194 ЦПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги про з'явлення клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, апеляційний суд зазначає про те, що ні у самій зустрічній позовній заяві, ні у окремому клопотанні, ОСОБА_1 не навела жодних підстав неподання та/або неможливості подання нею зустрічної позовної заяви в межах визначеного судом строку, а саме лише зазначення у п. 1 прохальної частини зустрічної позовної заяви вимоги про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви не є клопотанням про поновлення даного строку, оскільки відповідно до п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яке клопотання повинно містити, обґрунтування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року про повернення зустрічної позовної заяви - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року про повернення зустрічної позовної заяви - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: