Справа № 11-cc/824/3751/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 759/9100/24
18 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 02.05.2024 року задоволено клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 погоджене начальником відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.06.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) грн., із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні в якого перебуває неповнолітня дитина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 02.05.2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, проживає постійно за однією адресою, до початку військового стану проживав разом із дружиною. Разом з тим, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане з порушенням правил територіальної підсудності.
Додані матеріали до клопотання про застосування запобіжного заходу, ризик, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду в даному кримінальному провадженні не підтверджується, також підозрюваний ніяк не може сховати, спотворити або знищити будь-які речі та документи, які мають істотне значення для справи, так як фактично усі речові докази у справі, вилучені, долучені до матеріалів кримінального провадження та знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення.
ОСОБА_7 готовий надавати показання в повному обсязі з приводу подій, які на даний час розслідуються.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СУ ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111310002897 від 25.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше вересня 2023 року, ОСОБА_7 , не маючи постійного джерела доходів, не бажаючи займатися суспільно-корисною працею, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення кримінальних правопорушень, вирішив створити стійке злочинне об'єднання - організовану групу, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
При цьому метою її існування визначив здійснення злочинів проти власності. З метою забезпечення функціонування організованої групи ОСОБА_7 розробив план злочинної діяльності, який у подальшому довів до осіб, яких останній залучив у якості учасників організованої ним злочинної групи.
Для досягнення поставлених цілей ОСОБА_7 запланував виконання наступних задач:
- підшукання осіб, які будуть телефонування потерпілим, які користуються послугами банків, представлятися працівниками банку та дізнаватися необхідну інформацію для входу в електронний кабінет банку чи отримувати доступ до онлайн-банкінгу;
- після отримання необхідної інформації та входу до електронного банкінгу перераховувати грошові кошти на підконтрольні банківські картки, та в подальшому переводити їх у готівку;
- підшукання осіб, які за винагороду нададуть згоду щодо реєстрації на їхні ім'я банківських карткових рахунків, куди у подальшому будуть надходити грошові кошти, отримані протиправним шляхом, або придбання банківських карток у третіх осіб, чи отримання доступу до онлайн-банкінгу третіх осіб;
- підшукання автомобілів, перебуваючи в яких здійснювати дзвінки потерпілим, що надає мобільність в пересуванні та для запобігання можливості встановлення та викриття їх правоохоронними органами;
- придбання мобільних терміналів зв'язку та сім-карток у кількості необхідній для досягнення злочинної мети для можливого їх одноразового використання;
- здійснення розподілу незаконно отриманих грошових коштів.
ОСОБА_7 , з метою ефективного функціонування організованої групи, переслідуючи корисливі мотиви, розробивши план скоєння кримінальних правопорушень, та розуміючи, що для досягнення максимального злочинного результату та уникнення викриття правоохоронними органами, необхідно залучити до її складу більшої кількості осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в різний період часу, вирішив залучити до її складу шляхом переконань, матеріальної зацікавленості та свого особистого авторитету, як виконавців, осіб, з якими підтримував тісні, довірливі відносини, які поділяють його інтереси і прагнуть до швидкого незаконного збагачення, окрім того мають певні знання та вміння переконання і входження в довіру, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також інших невстановлених осіб, яким на етапі створення організованої групи довів до відома план щодо здійснення злочинної діяльності.
Зазначені вище особи, усвідомлюючи протиправність даної пропозиції, водночас бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду від здійснення спільної злочинної діяльності, керуючись при цьому корисливим мотивом, добровільно і свідомо увійшли до складу організованої групи, під керівництвом ОСОБА_7 , надавши свою згоду на спільну злочинну діяльність.
Так, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але у 2023 році, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 організував та очолив стійке злочинне об'єднання - організовану групу, залучивши до її складу по взаємній згоді як виконавців ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , як пособника залучив ОСОБА_15 та інших невстановлених осіб, яким попередньо довів злочинний план дій.
При цьому, ОСОБА_7 визначив себе керівником організованої групи, та розподілив функції кожного із учасників групи, забезпечуючи при цьому стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених ним злочинних дій, визначив загальні правила поведінки її учасників, з розробленою між членами групи взаємодією, визначив засоби конспірації для уникнення викриття правоохоронними органами, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, що полягала у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, зокрема - заволодіння чужим майном осіб, шляхом вчинення шахрайських дій.
Внутрішня стійкість організованої групи обумовлювалася тісними відносинами, які мали між собою члени групи і виражалися в обізнаності кожного з учасників групи про факт об'єднання в одну групу і бажання об'єднати свої зусилля для досягнення спільного злочинного результату.
З метою забезпечення існування та функціонування організованої групи, між її учасниками був розроблений спільний план з розподілом функцій кожного з учасників злочинної групи, налагодженої взаємозаміни її учасників під час поетапного та систематичного здійснення кримінальних правопорушень.
На кожному етапі вчинення злочинів, кожен з учасників організованої злочинної групи мав виконувати свою роль, шляхом вчинення певних дій.
Стійкість організованої групи ОСОБА_7 забезпечував за рахунок її стабільного складу, взаємозаміни її членів під час здійснення злочинної діяльності, підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та розподілу функцій між її учасниками
в залежності від спрямованості злочинних посягань.
Організована група, яку створив ОСОБА_7 характеризувалась стійкістю, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності.
Між учасниками організованої групи були постійні внутрішні зв'язки. Між керівником групи та її учасниками існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, єдині правила поведінки, до яких слід віднести спеціальні домовленості щодо ведення розмов між собою, використання окремих засобів зв'язку між собою, єдину систему вчинення кримінальних правопорушень з чітким розподілом функцій кожного з учасників організованої групи, тощо.
Характерним було визначення способів і засобів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовували різні абонентські номери операторів мобільного зв'язку та мобільні телефони, при спілкуванні з потерпілими вказували інші імена, для використання в злочинній діяльності придбали додаткові стартові пакети з різними абонентськими номерами та мобільні телефони, які систематично змінювали, з метою уникнення блокування банківських карткових рахунків, залучали інших осіб для оформлення банківських карткових рахунків за винагороду для подальшого їх використання учасниками групи, здійснювали дзвінки потерпілим перебуваючи в автомобілі, при цьому постійно змінюючи місце свого знаходження в межах Київської області, вчинювали дії з маскування своєї незаконної діяльності для запобігання можливості встановлення та викриття їх правоохоронними органами.
Отримані кошти від вчинення злочинів ОСОБА_7 , як керівник організованої групи, розподіляв між учасниками групи, окрім того, частину коштів отриманих злочинним шляхом разом з іншими членами групи використовував для забезпечення подальшого продовження злочинної діяльності.
Окрім цього, визначались місце та час здійснення виїзду учасників організованої групи в межах Київської області з використанням транспортного засобу марки та моделі «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 , чорного кольору, 2006 року випуску, завчасно придбаного та зареєстрованого на ОСОБА_14 , де безпосередньо здійснювалась злочинна діяльність, розподілялася тактика поведінки та функції кожного з учасників організованої групи.
Отже, ОСОБА_7 - організував та очолив злочинне об'єднання - організовану злочинну групу, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість її учасників, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, крім того, ОСОБА_7 :
- розробив план, організації, тактики та методики вчинення кримінальних правопорушень;
- розподілив обов'язки між виконавцями групи з чітким визначенням ролей при скоєнні кримінальних правопорушень;
- визначив напрямок і координацію дій членів групи при організації та вчиненні кримінальних правопорушень;
- організував оплату стороннім особам за оформлення банківських карток та фінансових рахунків;
- здійснював зняття готівки з розрахункових рахунків у банківських установах та маскував їх походження;
- здійснював розподіл коштів (прибутків), одержаних у результаті діяльності групи між її учасниками;
- особисто вчиняв злочини, отримував доступ до онлайн-банкінгу потерпілих;
- здійснював придбання сім-карток та телефонів для керування банківськими картками та виведення через них грошових коштів за допомогою платіжних систем;
- здійснював перерахування грошових коштів, створивши таким чином ланцюг з багаторазових банківських операцій щодо пересилання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, з одного банківського рахунку на інший та обготівковування через банківські термінали грошових коштів.
ОСОБА_14 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_7 злочинної групи та виконавцем, згідно розподілених функцій, виконувала безпосередні вказівки організатора, телефонувала потерпілим під виглядом працівника АТ «КБ «ПриватБанк» та вводячи в оману потерпілих отримувала доступ до їх онлайн-банкінгу, спонукала їх повідомити інформацію, яка надходить на телефон потерпілих в смс-повідомленнях; керувала транспортним засобом марки та моделі «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 , та здійснювала виїзду з іншими учасниками групи на завчасно визначені безлюдні місця Київської області.
ОСОБА_12 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_7 злочинної групи та виконавцем, згідно розподілених функцій забезпечував учасників організованої групи сім-картками та мобільними телефонами для здійснення телефонних дзвінків та керування банківськими картками, з метою подальшого виведення через них грошових коштів за допомогою платіжних систем; особисто знімав готівку з розрахункових рахунків у банківських установах та маскував їх походження.
ОСОБА_13 , будучи активним учасником організованої ОСОБА_7 злочинної групи та виконавцем, згідно розподілених функцій, особисто телефонувала потерпілим під виглядом працівника АТ «Універсал Банк» (Монобанк) та вводячи в оману потерпілих отримувала доступ до їх онлайн-банкінгу, спонукала повідомити інформацію, яка надходить на телефон потерпілих в смс-повідомленнях.
Окрім цього, ОСОБА_7 для виконання свого злочинного плану залучив невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які за грошову винагороду реєстрували на свої персональні дані банківські карткові та електронні рахунки, інформацію про які у подальшому передавали учасникам організованої групи, які, у свою чергу, використовували для подальшого перерахування та надходження на них грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
Визначившись із силами, засобами та способами вчинення протиправних дій у складі організованої злочинної групи, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, день та час, але у 2023 році, учасники організованої групи здійснили приготування та пристосування всіх необхідних сил та засобів для вчинення злочину, та на виконання спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння грошовим коштами шахрайським шляхом, вчинили кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
Так, 16.02.2024 року приблизно о 12:05 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які діяли у складі організованої групи, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам групи, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в салоні автомобіля «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Чорногородка, більш точної адреси досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, визначились з колом осіб, яким телефонуватимуть для реалізації злочинного умислу.
Приблизно о 14:06 год. ОСОБА_13 з відома всіх учасників групи, за допомогою мобільного телефону та використовуючи мобільний номер НОМЕР_2 зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_16 та, представившись працівником банку «Монобанк» (АТ «Універсал Банк»), повідомила про необхідність здійснення перевірки щодо спроби проведення оплати розважальних послуг з банківської картки ОСОБА_16 , а також необхідності надання відповідних персональних даних, таким чином ввівши в оману останню. На вимогу ОСОБА_13 ОСОБА_16 повідомила їй інформацію, яка надійшла в смс-повідомленні на мобільний пристрій останньої та пін-код банківської картки АТ «Універсал Банк» («Монобанк»), в результаті чого ОСОБА_13 заволоділа персональними даними потерпілої, що становлять банківську таємницю, та отримала доступ до особистого кабінету «Монобанк» потерпілої ОСОБА_16 .
Отримавши необхідну інформацію від потерпілої, яка стала відома учасникам організованої групи, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами, шляхом обману та зловживання довірою, маючи доступ до додатку «Монобанк» потерпілої ОСОБА_16 , використовуючи мобільний телефон із інстальованим на ньому додатком «Монобанк», цього ж дня о 14:15 год. здійснив переказ грошових коштів з банківської картки потерпілої АТ «Універсал Банк» НОМЕР_4 на банківську картку банку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» НОМЕР_5 у сумі 67 605,57 грн.
В подальшому, 16.02.2024 року о 17:05 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , використовуючи транспортний засіб марки та моделі «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 прибули за адресою: м. Житомир, вул. Тараса Бульби-Боровця, 6.
Цього ж дня о 17:15 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , від невстановленої досудовим розслідуванням особи отримали у готівковій формі грошові кошти, отримані шахрайським шляхом, сплативши йому за обготівковування коштів певний відсоток.
Таким чином, учасники організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , заволодівши грошовими коштами ОСОБА_16 , обернули їх на свою користь та розпорядилися ними на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 заподіяли потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 67 605,57 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22.02.2024 року приблизно о 11:03 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які діяли у складі організованої групи, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам групи, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в салоні автомобіля «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Велика Снітинка, перехрестя вул. Лермонтова та вул. Пушкіна, більш точної адреси досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, визначились з колом осіб, яким телефонуватимуть для реалізації злочинного умислу.
Приблизно о 13:15 год. ОСОБА_13 з відома всіх учасників групи, за допомогою мобільного телефону та використовуючи мобільний номер НОМЕР_6 зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_7 , який належить потерпілому ОСОБА_17 та, представившись працівником банку «Монобанк» (АТ «Універсал Банк»), повідомила про необхідність здійснення перевірки щодо спроби проведення оплати розважальних послуг з банківської картки ОСОБА_17 , а також необхідності надання відповідних персональних даних, таким чином ввівши в оману останнього. На вимогу ОСОБА_13 ОСОБА_17 повідомив їй інформацію, яка надійшла в смс-повідомленні на мобільний пристрій останнього та пін-код банківської картки АТ «Універсал Банк» («Монобанк»), в результаті чого ОСОБА_13 заволоділа персональними даними потерпілого, що становлять банківську таємницю, та отримала доступ до особистого кабінету «Монобанк» потерпілого ОСОБА_17 .
Отримавши необхідну інформацію від потерпілого, яка стала відома учасникам організованої групи, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами, шляхом обману та зловживання довірою, маючи доступ до додатку «Монобанк» потерпілого ОСОБА_18 використовуючи мобільний телефон із інстальованим на ньому додатком «Монобанк», цього ж дня о 13:28 год. здійснив переказ грошових коштів з банківського рахунку потерпілого АТ «Універсал Банк» НОМЕР_8 на банківські рахунки банків АТ «А-Банк» НОМЕР_9 у сумі 9999 грн., АТ «А-Банк» НОМЕР_10 у сумі 30000 грн., АТ «ПУМБ» НОМЕР_11 у сумі 30000 грн. та дві транзакції на загальну суму 14890 грн. на рахунок «TRNZ*PIN-UP.UA»
В подальшому, 22.02.2024 року о 19:56 год. ОСОБА_7 здійснив зняття грошових коштів отриманих шахрайським шляхом у банкоматі на території м. Фастів Київської області, точної адреси досудовим розслідуванням встановити виявилось неможливо.
Таким чином, учасники організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , повторно заволодівши грошовими коштами ОСОБА_18 , обернули їх на свою користь та розпорядилися ними на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 заподіяли потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 84889 грн.
Так, продовжуючи свою злочину діяльність, 28.02.2024 року приблизно о 12:12 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які діяли у складі організованої групи, потворно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам групи, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в салоні автомобіля «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Мотовилівська Слобідка, вул. Будівельників, більш точної адреси досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, визначились з колом осіб, яким телефонуватимуть для реалізації злочинного умислу.
Приблизно о 16:02 год. ОСОБА_13 з відома всіх учасників групи, за допомогою мобільного телефону та використовуючи мобільний номер НОМЕР_12 зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_13 , який належить потерпілій ОСОБА_19 та, представившись працівником банку «Монобанк» (АТ «Універсал Банк»), повідомила про необхідність здійснення перевірки щодо спроби проведення оплати розважальних послуг з банківської картки ОСОБА_19 , а також необхідності надання відповідних персональних даних, таким чином ввівши в оману останню. На вимогу ОСОБА_13 ОСОБА_19 повідомила їй інформацію, яка надійшла в смс-повідомленні на мобільний пристрій останньої та пін-код банківської картки АТ «Універсал Банк» («Монобанк»), в результаті чого ОСОБА_13 заволоділа персональними даними потерпілої, що становлять банківську таємницю, та отримала доступ до особистого кабінету «Монобанк» потерпілої ОСОБА_19 .
Отримавши необхідну інформацію від потерпілої, яка стала відома учасникам організованої групи, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами, шляхом обману та зловживання довірою, маючи доступ до додатку «Монобанк» потерпілої ОСОБА_19 , використовуючи мобільний телефон із інстальованим на ньому додатком «Монобанк», цього ж дня о 16:16 год. здійснив переказ грошових коштів з банківського рахунку потерпілої АТ «Універсал Банк» НОМЕР_14 на банківський рахунок банку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» НОМЕР_15 двома транзакціями у загальній сумі 10396,88 грн.
В подальшому, 29.02.2024 року о 18:33 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , використовуючи транспортний засіб марки та моделі «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 прибули за адресою: м. Житомир, вул. Отаманів Соколовських, 1 біля магазину «ЕКО-Маркет».
Цього ж дня о 18:35 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , перебуваючи за вищевказаною адресою, від невстановленої досудовим розслідуванням особи отримали у готівковій формі грошові кошти, отримані шахрайським шляхом, сплативши йому за обготівковування коштів певний відсоток.
Таким чином, учасники організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , повторно заволодівши грошовими коштами ОСОБА_19 , обернули їх на свою користь та розпорядилися ними на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 заподіяли потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 10396,88 грн.
Так, продовжуючи свою злочину діяльність, 28.02.2024 року приблизно о 12:12 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які діяли у складі організованої групи, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам групи, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в салоні автомобіля «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Мотовилівська Слобідка, вул. Будівельників, більш точної адреси досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, визначились з колом осіб, яким телефонуватимуть для реалізації злочинного умислу.
Приблизно о 17:04 год. ОСОБА_13 з відома всіх учасників групи, за допомогою мобільного телефону та використовуючи мобільний номер НОМЕР_12 зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_16 , який належить потерпілій ОСОБА_20 та, представившись працівником банку «Монобанк» (АТ «Універсал Банк»), повідомила про необхідність здійснення перевірки щодо спроби проведення оплати розважальних послуг з банківської картки ОСОБА_20 , а також необхідності надання відповідних персональних даних, таким чином ввівши в оману останню. На вимогу ОСОБА_13 ОСОБА_20 повідомила їй інформацію, яка надійшла в смс-повідомленні на мобільний пристрій останньої та пін-код банківської картки АТ «Універсал Банк» («Монобанк»), в результаті чого ОСОБА_13 заволоділа персональними даними потерпілої, що становлять банківську таємницю, та отримала доступ до особистого кабінету «Монобанк» потерпілої ОСОБА_20 .
Після чого, ОСОБА_13 вводячи останню в оману, повідомила, що для більш детальної перевірки проведення оплат з картки ОСОБА_20 , виникла необхідність у здійсненні перевірки банківської картки АТ «КБ«ПриватБанк». Цього ж дня о 17:19 год. ОСОБА_14 продовжуючи злочину діяльність направлену на заволодіння чужим майном шляхом обману розпочала розмову з ОСОБА_20 представившись головним менеджером відділу безпеки АТ «КБ«Приватбанк». Будучи введеною в оману ОСОБА_20 на вимогу ОСОБА_14 повідомила їй інформацію, яка надійшла в смс-повідомленні на мобільний пристрій останньої та пін-код банківської картки АТ «КБ «Приватбанк», в результаті чого ОСОБА_14 заволоділа персональними даними потерпілої, що становлять банківську таємницю, та отримала доступ до особистого кабінету «Приват24» потерпілої ОСОБА_20 .
Отримавши необхідну інформацію від потерпілої, яка стала відома учасникам організованої групи, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами, шляхом обману та зловживання довірою, маючи доступ до додатку «Монобанк» та «Приват24» потерпілої ОСОБА_20 , використовуючи мобільний телефон із інстальованим на ньому додатком «Монобанк» та «Приват24», цього ж дня о 17:16 год. здійснив переказ коштів з банківського рахунку потерпілої АТ «Універсал Банк» («Монобанк») НОМЕР_17 на банківський рахунок НОМЕР_18 у сумі 2993 гривень та о 17:35 год. здійснив переказ коштів з банківського рахунку потерпілої АТ «КБ «ПриватБанк» НОМЕР_19 на банківські рахунки НОМЕР_20 та НОМЕР_21 у сумі 37957 гривень.
В подальшому, 29.02.2024 року о 18:33 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , використовуючи транспортний засіб марки та моделі «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 прибули за адресою: м. Житомир, вул. Отаманів Соколовських, 1 біля магазину «ЕКО-Маркет».
Цього ж дня о 18:35 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , перебуваючи за вищевказаною адресою, від невстановленої досудовим розслідуванням особи отримали у готівковій формі грошові кошти, отримані шахрайським шляхом, сплативши йому за обготівковування коштів певний відсоток.
Таким чином, учасники організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , повторно заволодівши грошовими коштами ОСОБА_20 , обернули їх на свою користь та розпорядилися ними на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 заподіяли потерпілій ОСОБА_20 матеріальну шкоду на загальну суму 40950 грн.
Так, продовжуючи свою злочину діяльність, 29.02.2024 року приблизно о 12:29 год., ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які діяли у складі організованої групи, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, згідно попередньо розробленого плану, відомого всім учасникам групи, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в салоні автомобіля «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Дорогинка, більш точної адреси досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, визначились з колом осіб, яким телефонуватимуть для реалізації злочинного умислу.
Приблизно о 15:14 год. ОСОБА_13 з відома всіх учасників групи, за допомогою мобільного телефону та використовуючи мобільний номер НОМЕР_22 зателефонувала на мобільний номер НОМЕР_23 , який належить потерпілій ОСОБА_21 та, представившись працівником банку «Монобанк» (АТ «Універсал Банк»), повідомила про необхідність здійснення перевірки щодо спроби проведення оплати розважальних послуг з банківської картки ОСОБА_21 , а також необхідності надання відповідних персональних даних, таким чином ввівши в оману останню. На вимогу ОСОБА_13 ОСОБА_21 повідомила їй інформацію, яка надійшла в смс-повідомленні на мобільний пристрій останньої та пін-код банківської картки АТ «Універсал Банк» («Монобанк»), в результаті чого ОСОБА_13 заволоділа персональними даними потерпілої, що становлять банківську таємницю, та отримала доступ до особистого кабінету «Монобанк» потерпілої ОСОБА_21 .
Отримавши необхідну інформацію від потерпілої, яка стала відома учасникам організованої групи, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами, шляхом обману та зловживання довірою, маючи доступ до додатку «Монобанк» потерпілої ОСОБА_21 , використовуючи мобільний телефон із інстальованим на ньому додатком «Монобанк», цього ж дня о 15:28 год. здійснив переказ грошових коштів з банківського рахунку потерпілої АТ «Універсал Банк» НОМЕР_24 на банківські рахунки банків АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» НОМЕР_25 двома транзакціями у загальній сумі 19999 грн. та АТ «А-БАНК» НОМЕР_26 у сумі 2250 грн.
В подальшому, 29.02.2024 року о 18:33 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , використовуючи транспортний засіб марки та моделі «Volksvagen Golf» н.з НОМЕР_1 прибули за адресою: м. Житомир, вул. Отаманів Соколовських, 1 біля магазину «ЕКО-Маркет».
Цього ж дня о 18:35 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , перебуваючи за вищевказаною адресою, від невстановленої досудовим розслідуванням особи отримали у готівковій формі грошові кошти, отримані шахрайським шляхом, сплативши йому за обготівковування коштів певний відсоток.
Таким чином, учасники організованої групи ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , повторно заволодівши грошовими коштами ОСОБА_21 , обернули їх на свою користь та розпорядилися ними на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 заподіяли потерпілій ОСОБА_21 матеріальну шкоду на загальну суму 22249 грн.
02.05.2024 року т.в.о. слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 за погодженням з начальником відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 звернулася з клопотанням до Святошинського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 02.05.2024 року задоволено клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 погоджене начальником відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.06.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) грн., із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки орган досудового розслідування довів, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах, до яких долучено ряд документів на підтвердження, а саме:
- протоколом прийняття заяв про вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілих;
- протоколами допитів потерпілих;
- протоколами допитів свідків;
- протоколами оглядів від 14.02.2024 року, в ході якого вилучено стартові пакети до сім-карт;
- протоклами огляду відеозаписів з камер відеоспостереження;
- протоколами обшуків в ході яких вилучено речові докази;
- інформацією отриманою під час здійснення тимчасових доступів, яка містить банківську таємницю, чим підтверджується факт перахування грошових коштів потерпілих;
- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: аудіо контроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) та спостереження за річчю;
- протоколом обшуку від 01.05.2024 року;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 від 01.05.2024 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи захисників стосовно необґрунтованості підозри ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також знищити чи спотворити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочинів, у зв'язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам.
В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема на які посилаються захисники, тобто обставини, передбачені ст. 178 КПК України, проте, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обставини кримінального провадження.
Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідивши належним чином всі матеріали провадження. Отже, твердження про незаконність висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи апелянта, щодо порушення правил територіальної підсудності, колегія суддів зазначає, що відповідно наданих матеріалів до суду апеляційної інстанції вбачається (том 1 ст. 28) постановою про визначення слідчої групи, заступником начальника СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_22 , визначено місцем проведення досудового розслідування, а саме Святошинський район м. Києва, тому дані доводи не можуть бути прийняті до уваги.
При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу у межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч гривень), що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 02 травня 2024 року, якою задоволено клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 погоджене начальником відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.06.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) грн., із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3