Справа № 11-сс/824/559/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/33929/23-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
18 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченої - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 07.10.2023, з забороною залишати місце проживання за адресою:АДРЕСА_1 цілодобово, окрім необхідності прослідування до укриття цивільного захисту; надання медичної допомоги; проходження стаціонарного лікування в медичному закладі (за медичним направленням) КНП "Олександрівська міська клінічна лікарня м. Києва", із покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Вовковинці, Деражнянського району, Хмельницької області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Як зазначає захисник, слідчий суддя в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, зазначив, що підставою для застосування до підозрюваної аналогічного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стали ті самі ризики, які викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2023, тобто в порушення приписів ч. 6 ст. 181 КПК України.
Крім того, оскаржуваним судовим рішенням, в порушення норм чинного процесуального законодавства, було застосовано до підозрюваної запобіжний захід, а не продовжено, оскільки на момент постановлення рішення, аналогічний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12.08.2023 вже діяв.
На думку апелянта, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту подано прокурором із порушенням строків, визначених ч. 6 ст. 199 КПК України.
Окрім цього, як зазначає автор апеляційної скарги, стороною обвинувачення не було продовжено строки досудового розслідування, а оскаржуваною ухвалою запобіжний захід застосовано до 07.10.2023, тобто за межами 2-х місячного строку з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Також, на думку сторони захисту, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є лише припущеннями органу досудового розслідування, не були доведені прокурором під час розгляду клопотання та не підтверджені доказами і доданими до клопотання матеріалами.
Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що 10.08.2023 стороною захисту отримано лише вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст було проголошено 14.08.2023, відтак причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, беручи до уваги недостатність часу для підготовки та подачі апеляційної скарги, а тому підлягають поновленню.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та обвинуваченої, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим необхідності залишення її без змін, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи те, що повний текст ухвали було проголошено лише 14.08.2023, а тому апелянт був позбавлений можливості скласти текст апеляційної скарги, тому, на думку колегії суддів,строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.
Як вбачається з матеріалів судової справи, Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100060000696 від 19.04.2023 за ч. 3 ст. 296 КК України.
19.04.2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що пов'язано з опором представникові влади, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2023 відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2023, якою продовжено строк тримання ОСОБА_9 під домашнім арештом із забороною цілодобово залишати місце проживання та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до останньої запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, із забороною в період з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати місце проживання.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2023 змінено ОСОБА_9 запобіжний захід з тримання під домашнім арештом в період з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на запобіжний захід у вигляді цілодобового тримання під домашнім арештом.
20.07.2023 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України скеровано до Печерського районного суду міста Києва, проте 07.08.2023 його було повернуто судом.
08.08.2023 прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованого відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості, на думку сторони обвинувачення, іншого більш м'якого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року клопотання прокурора задоволено.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 зазначеної статті.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалу про продовження підозрюваній ОСОБА_9 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановлено слідчим суддею з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті вказаного рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_9 діяння, яке підпадає під ознаки передбаченого
ч. 3 ст. 296 КК України кримінального правопорушення.
Погоджуючись із вказаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана має відношення до вчинення цього кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваної, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченої по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від двох до п'яти років, а відтак існують ризики, що ОСОБА_9 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначені в клопотанні сторони обвинувачення та оскаржуваній ухвалі слідчого судді ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, продовжують існувати, а викладені прокурором у клопотанні обставини, виправдовують подальше тримання ОСОБА_9 під домашнім арештом.
Таким чином, як зазначає у клопотанні сторона обвинувачення, на даний час існує об'єктивна потреба у необхідності подальшого продовження щодо ОСОБА_9 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що зумовлюється вказаними ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого їй кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваної та іншими обставинами, які відповідно до ст. 178 КПК України, були враховані слідчим суддею при продовженні підозрюваній дії цього запобіжного заходу.
Слідчий суддя обґрунтовано зазначив в ухвалі, що ризики, визначені статтею 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні та подальшому продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_9 , не зменшились,у зв'язку із чим суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для продовження застосованого до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відтак посилання апеляційної скарги про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.
Посилання апеляційної скарги про застосування, а не продовження відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відтак наявності порушень норм КПК України, на думку колегії суддів, є недоведеними, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді постановлено з урахуванням вимог ст. 199 КПК України, яка застосовується під час розгляду клопотання про продовження строку дії раніше застосованого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім необхідності прослідування до укриття цивільного захисту; надання медичної допомоги; проходження стаціонарного лікування в медичному закладі (за медичним направленням) КНП "Олександрівська міська клінічна лікарня
м. Києва", із покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 07.10.2023, відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4