12 червня 2024 року
справа № 757/19417/23-ц
провадження № 22-ц/824/4655/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Бобко К.М.
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» - Воробйова Євгена Леонідовича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Вовк С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ЗН ЮА» про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 24.02.2023 року в мережі Інтернет на веб-сайті ZN.UA ТОВ «ЗН УА» поширено інформацію щодо ОСОБА_1 , яка порушує право на використання імені.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано такими, що порушують немайнове право ОСОБА_1 на використання імені, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА», що полягають у використанні (обнародуванні) імені ОСОБА_1 в публікації, яка поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» 24 лютого 2023 року в мережі Інтернет на веб-сайті ZN.UA за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» протягом 10-ти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити публікацію, яка поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» 24.02.2023 року в мережі Інтернет на веб-сайті ZN.UA за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Не погоджуючись рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Вимоги обґрунтовані тим, що в публікації відсутні посилання за звинувачення про вчинення правопорушення. В оскаржуваній публікації по батькові не використовувалось, а тому вважати, що права позивача порушені, не можна. Будь-яких підстав вважати, що інформація стосується позивача немає. Крім того, звертає увагу на наявність статусу публічної особи позивача та суспільної значимості інформації. Судом першої інстанції зобов'язано видалити всю публікацію, разом із тим частина змісту не стосується позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вважає твердження апелянта безпідставними. У матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач є особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій або органів місцевого самоврядування, посадових або службових осіб, а тому позивач не має статусу публічної фігури. Зазначає, що наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання положення ч. 4 ст. 296 ЦК України, оскільки встановлено заборону на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно неї при поширенні інформації. Спірна стаття щодо ОСОБА_1 стосується порушення презумпції невинуватості, що є порушенням права на приватне і сімейне життя.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо ОСОБА_1 , ТОВ «ЗН УА» в оспорюваній статті порушено немайнове право позивача на використання імені. Спірна стаття щодо ОСОБА_1 стосується порушення презумпції невинуватості (стаття 6 Конвенції) при відсутності обвинувачення, що є порушенням права на приватне і сімейне життя (стаття 8 Конвенції).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24.02.2023 року в мережі Інтернет на веб-сайті ZN.UA Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено наступне повідомлення під назвою «Екскерівника «Укртатнафти» відправили під арешт»:
«Шевченківський районний суд міста Києва змінив запобіжний захід колишньому керівнику «Укртатнафти» ОСОБА_2 на триманні під вартою із можливість внесення застави, повідомив голова правління StateWatch ОСОБА_12 .
За його словами, ОСОБА_1 призначили утриманні у Слідчому ізоляторі на місяць, із можливістю вийти під заставу 200 мільйонів гривень.
ОСОБА_2 повідомили про підозру детективи Бюро економічної безпеки на початку лютого, після того як правоохоронні органи заявили про викриття «чорної бухгалтерії» «Укртатнафти». Виконувача обов'язків експершого заступника голови правління ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ) підозрюють у махінаціях для умисного ухилення від сплати 605,9 млн грн акцизного податку.
У вересні минулого року ZN.UA повідомляло, що у ОСОБА_4 детективи НАБУ провели обшук, в ході якого вилучили документи, гаджет, а такожзвантажили його вміст. Обшук стосувався справи про заволодіння майном і коштами компанії «Укрнафта» на майже 13 млрд грн в цінах 2015 року.
На той момент, ОСОБА_5 не проходив у цій справі як обвинувачений, підозра йому не оголошувалася. Але він є співвласником «Укрнафти». А незадовго до того прокурори САП та детективи НАБУ оголосили підозри щодо фінансових махінацій низці посадовців компанії.
Водночас у листопаді 2022 року указом президента ОСОБА_6 це підприємство примусово відчужили у власників в інтересах держави та віддали під управління Міноборони. Водночас до наглядової ради «Укрнафти» ввійшли особи, пов'язані з головою офісу президента ОСОБА_7 . Керівником «Укрнафти» й «Укртатнафти» був призначений ОСОБА_8 .
Зазначимо, що станом на 1 січня 2022 року податковий борг компанії становив майже 2,9 млрд. грн.
Чи є шанси у розслідування справ навколо компаній ОСОБА_4 крім картинки, вийти ще й на результати, аналізував для ZN.UA ОСОБА_9 у статті «Справа «Укрнафти»: про що говорять показові обшуки в ОСОБА_10 ».
Зазначена публікація наявна у публічному доступі в мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Звітом ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номеров і адрес» за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 02.05.2023 року № 93/2023-3B.
Частиною четвертою статті 296 ЦК України передбачено, що ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
Зазначене положення є похідним від гарантованої частиною першою статті 62 Конституції України презумпції невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Наведені положення чинного законодавства узгоджуються із частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хужин та інші проти Росії» від 23 жовтня 2008 року зроблено висновок, що презумпція невинуватості, закріплена у частині другій статті 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у частині першій цієї статті (рішення у справі «Аллен де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року, п. 35), і спрямована на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов'язані з розглядом її справи у суді.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказував на те, що станом на час поширення інформації та на час подання позову відсутній обвинувальний вирок, який набрав законної сили, про вчинення позивачем кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується із висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо ОСОБА_1 , ТОВ «ЗН УА» в оспорюваній статті, розміщеній 24.02.2023 року в мережі Інтернет на веб-сайті ZN.UA ТОВ «ЗН УА» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, порушено немайнове право позивача на використання імені.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач є публічною особою та наявність суспільного інтересу не впливає на висновки суду першої інстанції.
Частиною четвертою статті 296 ЦК України встановлено пряму заборону на використання (обнародування) імені фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 753/18972/16, постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/20787/18 виклав правовий висновок, згідно з яким наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання положення частини четвертої статті 296 ЦК України, адже цивільним законодавством встановлено заборону не на поширення інформації про кримінальні провадження, яка може бути предметом суспільного інтересу, а саме на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї при поширенні цієї інформації. Більше того, частиною сьомою статті 296 ЦК України передбачено можливість використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах, і це не є порушенням її права.
Як вірно зазначено судом першої інстанції спірна стаття щодо ОСОБА_1 стосується порушення презумпції невинуватості, що є порушенням права на приватне і сімейне життя (стаття 8 Конвенції).
З огляду на положення статті 32 Конституції України необхідно розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) від справ про захист інших особистих немайнових прав, зокрема перелічених у статті 270 ЦК України, порушених у зв'язку з поширенням про особу інформації, недоторканність якої спеціально охороняється Конституцією та законами України.
Як зазначалося вище, предметом позову у цій справі є захист особистого немайнового права на використання імені, яке охороняється відповідно до частини четвертої статті 296 ЦК України. При цьому порушення прямої законодавчої заборони на використання імені підозрюваної чи обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї не може тлумачитись як критика у засобах масової інформації чи висвітлення її слів та вчинків, про що йдеться у положеннях згаданої Декларації, зважаючи і на те, що відповідач не наділений правовим статусом засобу масової інформації.
Таким чином, зазначення імені позивача у публікації на офіційному сайті відповідача до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього є прямим порушенням положення частини четвертої статті 296 ЦК України незалежно від того, чи є така особа публічною або не має статусу публічної особи.
Доводи апелянта про те, що оспорювання публікація не містить по батькові позивача, та не містить зображень/фотографій, які давали б підстави беззаперечно пов'язувати інформацію із позивачем колегія суддів відхиляє.
Відповідачем використано ім'я позивача, зазначивши його як ОСОБА_1 , що разом з іншою інформацією, зокрема щодо місця роботи позивача у ПАТ «Укртатнафта» дає можливість чіткої ідентифікації позивача.
Твердження апеляційної скарги щодо непропорційності застосування санкції, оскільки судом зобов'язано видалити публікацію та належним способом захисту було б зобов'язання видалення прізвища та ім'я судом також не приймається. Позовна заява не містить вимог щодо визнання недостовірною інформації, та обраний позивачем спосіб захисту не суперечить вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» - Воробйова Євгена Леонідовича залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 25 червня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді