Справа № 760/24593/14
26 червня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12014100140000586 від 19.09.2014 обвинувальний акт щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грузина, громадянина України, уродженця Грузії м. Цхакая, із середною спеціальною освітою, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 17.04.2024 до семи років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 187 Кримінального кодексу України,
Обвинувачений ОСОБА_5 приблизно в середині червня місяця 2013 року в денний час доби, перебуваючи в м. Києві, маючи протиправний умисел на пособництво у підробленні паспорта громадянина України, яке видається та посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання у злочинній діяльності та уникнення кримінальної відповідальності, надав невстановленій слідством особі фотографію з власним зображення, щоб дана особа використовуючи фотографію ОСОБА_5 підробила для нього паспорт громадянина України. Після чого, приблизно в кінці червня місяця 2013 року, в невстановленому слідством місці, невстановлена слідством особа, шляхом вклеювання фотографії з зображенням ОСОБА_5 , підробила паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Гребінківським РВ ГУМВС України в Полтавській області 25.05.2009 року та передала ОСОБА_5 , з метою його подальшого використання.
Крім цього, 18.09.2014 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в кіоску НОМЕР_4, який знаходиться в підземному пішохідному переході по АДРЕСА_2 , розпивав спиртні напої з потерпілою ОСОБА_7 . В ході розлиття спиртних напоїв, ОСОБА_5 побачив золоті вироби та інші матеріальні цінності у ОСОБА_7 та в цей момент вирішив заволодіти її майном.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на скоєння нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, з корисливих мотивів, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи поряд із потерпілою ОСОБА_7 , несподівано для останньої, наніс два удари рукою стиснутою в кулак в область обличчя потерпілої, чим заподіяв останній фізичного болю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , з метою подолати опір потерпілої, зв'язав останній руки пластиковим хомутом та приставив до її шиї предмет схожий на ніж із загостреним лезом. В подальшому, ОСОБА_5 , залякуючи потерпілу застосуванням леза та погрозою заподіяння тілесних ушкоджень, яка сприймала реальність загрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, подолав волю останньої. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 , протиправно відкрито заволодів майном ОСОБА_7 , а саме: двома золотими сережками вагою 6 гр., 585 проби, вартістю 4200 грн., каблучкою з золота «Маркіз», вагою 6 гр., 585 проби, вартістю 4200 грн., каблучкою з золота у формі серця з камінцем синього кольору, вагою 2 гр., 585 проби, вартістю 1500 грн., каблучкою з золота у формі хвилі, вагою 2 гр., 585 проби, вартістю 1500 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа Н306», вартістю 900 грн. із двома сім-картками операторів мобільного зв'язку «Київстар» а.н. НОМЕР_2 та «Лайф» а.н. НОМЕР_3 , на рахунках яких грошей не було та сім-картки матеріальної цінності не представляють, а також грошима в сумі 1636 грн.
Заволодівши майном потерпілої, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті злочинних дій, ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_7 спричинені матеріальні збитки на загальну суму 13936 гривень.
Крім цього, 19.09.2014 року приблизно о 23 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , перебував на території вокзального комплексу ст. Київ - Пасажирський, що в Солом'янському районі міста Києва. Під час перевірки працівниками міліції документів, що підтверджують особу, на причетність до скоєння розбійного нападу, яке мало місце 18.09.2014 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, в кіоску № НОМЕР_4 , який знаходиться в підземному пішохідному переході по АДРЕСА_2 , останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності пред'явив о/у ОПС ЛВ на ст. Київ-Пасажирський ОСОБА_8 завідомо підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Гребінківським РВ ГУМВС України в Полтавській області 25.05.2009 року, з вклеєною фотографією з власним зображенням, тим самим використав завідомо підроблений паспорт громадянина України. В подальшому, ОСОБА_5 , о 23 год. 30 хв. 19.09.2014 року було затримано в порядку ст. 208 КПК України по підозрі у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та проведені слідчі дії, в ході яких останній пред'являв вищезазначений паспорт та називався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, ОСОБА_5 , було поміщено до ITT ЛВ на ст. Київ-Пасажирський з паспортом гр. України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підроблення якого викрито не було. В ході зібрання анкетних даних на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22.09.2014 року було викрито факт використання завідомо підробленого вищевказаного паспорта, громадянином ОСОБА_5 та в присутності понятих в приміщенні ITT ЛВ на ст. Київ- Пасажирський паспорт гр. України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було вилучено працівниками міліції.
Згідно висновку експерта № 400 від 26.09.2014 в наданому на дослідження паспорті громадянина України: НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Гребінківським РВ ГУМВС України в Полтавській області 25.05.2009 року проводилась заміна фотокартки на 1-й сторінці, яких-небудь інших ознак технічної підробки (підчистка, дописка, травлення, змивання, заміна аркушів) дослідженням не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 спочатку судового розгляду визнав свою вину лише у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України не визнавав, в тому суд дослідив письмові докази, що надані прокурором та що повністю доводять вину обвинуваченого у інкримінованому йому правопорушенні, це зокрема:
- дані протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.09.2014 від потерпілої ОСОБА_7 , в якому вона вказує, що у пішохідному переходу по АДРЕСА_3 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, в неї відкрито викрадено особисте майно (Т.2, а.с. 130);
- дані протоколу огляду місця події по АДРЕСА_3 за участю власника майна, в ході якого було оброблено поверхні спеціальним порошком та вилучені сліди папілярних ліній (Т.2, а.с. 131-133);
- дані протоколу пред'явлення особи для впізнання від 19.09.2014, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 вказує на чоловіка під № 3, а саме на ОСОБА_6 (підробний паспорт на це прізвище пред'явив ОСОБА_5 ), як на особу, що відкрито викрала в неї мобільний телефон, гроші та золоті вироби (Т.2, а.с.144-145);
- дані протоколу огляду місця події від 21.09.2014, під час якого був оглянутий жовтий пакет, з якого було вилучено, зокрема, паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Гребінківським РВ ГУМВС України в Полтавській області 25.05.2009 року (Т.2, а.с.146-151);
- дані протоколу огляду предметів від 20 вересня 2014 року, в ході якого було оглянуто телефон Nokia 308 та предмет, схожий на кастет (подібний на тичковий ніж у піхвах), не складаний, загальною довжиною 82,7 мм, довжина клинка 53 мм. Клинок двохлезий, виготовлений на вигляд з металу сірого кольору, леза вигнуті, заточка двостороння, шириною приблизно 1,3 мм, на лівій половині наявні маркувальні позначення, а саме: «Grand Way» та хрест виконані барвником сірого кольору.По закінченню огляду потерпіла ОСОБА_7 показала, що оглянутий мобільний телефон «Нокіа 308» був викрадений ОСОБА_6 у неї і належить їй, а предметом подібним на тичковий ніж, який був оглянутий до цього ОСОБА_6 погрожував їй перед скоєнням розбою (Т.2, а.с. 154-155);
- дані відповіді Державної міграційної служби України № 634 від 2.10.2014 згідно яких було встановлено особу ОСОБА_5
Обвинувачений, як вже зазначалося вище, спочатку судового розгляду своєї вини у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України не визнавав, довгий час (більше 2 років та чотирьох місяців) переховувався від суду та перебував в розшуку.
Внаслідок оголошення обвинуваченого у розшук та відповідно до ст. 335 Кримінального процесуального кодексу України, судове провадження зупинялося ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.10.2015 (Т.1, а.с.160) та було відновлено 22 квітня 2016 р. (Т.1 а.с.167) та знову зупинялося ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.10.2016 (Т.1, а.с.186) та було відновлено 24 вересня 2018 р. (Т.1, а.с.209).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 переховувався (ухилявся) від суду з 15 жовтня 2015 р. по 22 квітня 2016 р. та з ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто більш ніж 2 роки та 4 місяці.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кримінального процесуального кодексу України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Таким чином, перебіг давності щодо обвинуваченого ОСОБА_5 двічі зупинявся на тривалі строки.
Поведінка обвинуваченого, що спрямована на ухилення від суду свідчить про небажання спокутувати вину та ставати на шлях виправлення, а визнання ним своє вини сталося лише після його затримання за вчинення іншого злочину та під тиском доказів, що повністю доводять його вину у вчиненні інкримінованих правопорушень.
Під час судового розгляді в режимі відеоконференції, перебуваючи в умовах Полтавського слідчого ізолятора, обвинувачений свою вину в інкримінованих йому правопорушеннях визнав повністю та суду повідомив, що всі обставини вчинених ним правопорушень в обвинувальному акті викладені вірно та додати йому більше немає чого.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наданими прокурором доказами і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому правопорушень доведеною.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 здійснив пособництво в підробленні паспорту громадянина України, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і яке надає права або звільняє від обов'язків з метою його використання, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України.
Крім того, своїми злочинними умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України.
Крім того, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_5 вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду, інкриміновані обвинуваченому діяння за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та були вчинені в 2014 році, отже, строк притягнення його до відповідальності за ці діяння сплив.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та стан його здоров'я, що відповідно до листа № 1840/23ПММЧ/ПО-23 від 22.12.2023 Полтавської міської медичної частини № 23 Державної Кримінально-виконавчої служби в Україні характеризується як задовільний та стабільний.
За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, даних щодо перебування на обліках у лікарів нарколога та психіатра суду не надано.
Незважаючи не те, що обвинувачений вказав, що він щиро розкаюється у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Як зазначає в своїй Постанові від 15 листопада 2021 року Верховний суд (справа № 199/6365/19), розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Суд, враховуючи попередню поведінку, що спрямована на ухилення обвинуваченого від суду, не вбачає ознак щирого каяття за вчинене кримінально каране діяння, оскільки обвинувачений, на переконання суду, зазначає про таке каяття лише з метою пом'якшення покарання. Визнання вини обвинуваченим за вчинене правопорушення також не можна вважати щирим каяттям, оскільки воно здійснено внаслідок тиску масиву доказів, що беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_5 .
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Доля речових доказів вирішується відповідно до ст. 100 КПК України. Судові витрати в даному кримінальному провадженні суд стягує з обвинуваченого
Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 850 гривень 00 коп.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 510 гривень 00 коп.
На підставі ч. 5 ст. 74 та ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначених покарань за ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом часткового складання покарань призначених цим вироком та вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 17.04.2024 визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років та 8 (восьми) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Початок відбування покарання рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
Зарахувати на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону N 838-VIII) ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 19 вересня 2014 р. по 13 січня 2015 р. включно, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення прирівнюється до двох днів позбавлення волі
Зарахувати на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 2046-VIII) відповідно до вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 17.04.2024 ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення, починаючи з 14 вересня 2018 р. до набрання даним вироком законної сили із розрахунку: день за день.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 835,38 грн.
Речові докази:
1.Гроші в сумі 48 грн. та мобільний телефон «NOKIA 308» - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
2.Предмет подібний на тичковий ніж у піхвах - знищити.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1