Справа № 758/7364/24
ухвала про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання права власності на частину нерухомого майна за набувальною давністю
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання права власності на частину нерухомого майна за набувальною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Частиною 1 ст. 4 вищевказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році з 1 січня розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
За положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем визначено суму судового збору на підставі страхової вартості, що зазначена в акті про передачу майна від 20.11.1964, і яка становить 1 164 рублі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
При цьому, вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та інше.
Акт про передачу майна, доданий до позовної заяви, не може бути прийнятий судом як доказ вартості майна з огляду на те, що зазначена в ньому страхова вартість не є вартістю майна в розумінні ст. 176 ЦПК України, а сам акт складено в 1964 році і щодо недобудованого на той час об'єкту. Крім того, з матеріалів позовної заяви неможливо однозначно визначити, що акт складено саме щодо майна, право власності на яке просить визнати позивач.
З огляду на те, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна, суд позбавлений можливості самостійно визначити ціну позову, а відповідно, і точний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, позивач вказавши у позовній заяві двох відповідачів, не зазначає зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, крім того, позивачем не обґрунтовано залучення до участі у справі третьої особи.
Також, позивачем не надано доказів того, що будинок по АДРЕСА_1 взагалі існує як об'єкт нерухомого майна, право власності на який може бути визнано судом.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання права власності на частину нерухомого майна за набувальною давністю - залишити без руху;
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;
Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута;
Копію цієї ухвали направити позивачу;
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк