Справа № 699/776/24
Номер провадження № 2/699/328/24
24.06.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження позов ОСОБА_1 до Селищенської сільської ради
про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
Позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з даним позовом, у якому просила визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,1130 га, кадастровий номер 7122587600:05:001:0161, розташовану в адміністративних межах Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом на земельну ділянку площею 3,1130 га, кадастровий номер 7122587600:05:001:0161, розташовану в адміністративних межах Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Указана земельна ділянка на підставі державного акта на право власності на землю належала ОСОБА_3 , спадкоємцем якої була її донька ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і не офрмила своїх спадкових прав на указану земельну ділянку матері. Спадкоємцем ОСОБА_4 був її чоловік і батько позивача - ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті своєї дружини, але не оформив своїх спадкових прав на неї. Однак позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на цю земельну ділянку так як втрачено державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_3 , у зв'язку із чим приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Л.П. винесла постанову про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому позивач і звернулася до суду.
Ухвалою суду від 08.05.2024 відкрито провадження в справі, вирішено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Митрофанової Любові Пантелеймонівни копію спадкової справи №99/2020 від 14.07.2020 щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовче засідання позивач не з'явилася, у своїй позовній заяві просила розгляд справи провести без її участі.
Відповідач Селищенська сільська рада свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутність їхнього представника та визнання позову, що є підставою для прийняття рішення у підготовчому засіданні.
У зв'язку з неявкою сторін у суд фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.02.1998 Селищенською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с.8).
Після її смерті відкрилася спадщина.
Позивач на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка площею 3,1130 га, розташована в адміністративних межах Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, надала суду копію втраченого державного акта на право власності на землю серії І-ЧР №035216, виданого Селищенською сільською Радою народних депутатів, завірену в.о. начальника Корсунь-Шевченківського відділу управління Держгеокадастру у Черкаській області (а.с.15).
З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28.12.2022 №29-23-0,3-4500/2-22 вбачається, що на ім'я ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Кірова с. Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області розміром 2.47 умовних кадастрових гектари.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №384072848 від 24.06.2024 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7122587600:05:001:0161 площею 3,1130 га, як нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка ОСОБА_3 за рішенням Селищенської ради передана в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності спадкоємця на цю земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Згідно з довідкою виконкому Селищенської сільської ради від 23.06.2023 №4440 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала та була зареєстрована разом з дочкою ОСОБА_4 та зятем ОСОБА_2 і вели спільне господарство по АДРЕСА_1 . Крім них у господарстві ніхто не зареєстрований та не проживав.
Таким чином, місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання спадкодавця ОСОБА_3 - с. Селище Звенигородського району Черкаської області, а спадщину після її смерті прийняла, як спадкоємець першої черги за законом, її донька ОСОБА_4 , яка в силу приписів ст. 549 ЦК Української РСР, чинного на час смерті ОСОБА_3 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном своєї померлої матері.
Родинні відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.07.2019 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .
Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Л.П. у своїй постанові від 14.03.2024 (а.с. 17) зазначила, що спадкоємцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була її дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00040105108 від 14.06.2023. та свідоцтвом про смерть (а.с.10).
Згідно з довідкою виконкому Селищенської сільської ради від 14.06.2023 №4219 ОСОБА_4 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , так як відповідно до приписів ч.3 ст.1268 ЦК України постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.
Шлюбні відносини указаних осіб підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 04.05.1981 (а.с.12).
Приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Митрофанова Л.П. у своїй постанові від 14.03.2024 (а.с. 17) зазначила, що спадкоємцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , був її чоловік ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.01.2020 (а.с.14).
Згідно з довідкою виконкому Селищенської сільської ради від 10.04.2020 №314 він на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 разом з онукою ОСОБА_6 .
Після його смерті за заявою його доньки ОСОБА_1 від 14.07.2020 про прийняття спадщини було заведено приватним нотаріусом Митрофановою Л.П. спадкову справу №99/2020 від 14.07.2020.
Копію указаної спадкової на виконання ухвали суду від 08.05.2024 нотаріусом надано суду.
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №60919837 від 14.07.2020 вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не залишив, спадкового договору не укладав.
Родинні відносини позивачки та померлого ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_5 та її свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 26.10.2013.
Вбачається, що у свідоцтві про укладення шлюбу, паспортах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , свідоцтві про народження позивача наявні розбіжності у написанні прізвища " ОСОБА_7 " " ОСОБА_8 ", ОСОБА_9 ", " ОСОБА_10 ".
Згідно з експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/814-n, позивач ОСОБА_1 надавала на експертизу указані документи, після дослідження яких експерт зробив висновок про те, що українські записи прізвища " ОСОБА_7 " " ОСОБА_7 ", ОСОБА_9 ", " ОСОБА_10 " в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.
Із матеріалів спадкової справи №99/2020 від 14.07.2020 вбачається, що крім позивача спадщину після смерті ОСОБА_2 ніхто не приймав.
У межах указаної спадкової справи приватним нотаріусом Митрофановою Л.П. позивачу після смерті її батька ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_2 та на грошові заощадження.
Постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Митрофанової Л.П. від 14.03.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на землю серії І-ЧР №035216, виданого Селищенською сільською Радою народних депутатів, так як указаний державний акт втрачений.
На підтвердження втрати державного акта на землю позивач надала суду опубліковане у місцевій газеті "Надросся" №14 від 04.04.2024 оголошення про втрату державного акта та оголошення його недійсним (а.с.20).
Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За приписами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Позивач ставить питання про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, яка належала її бабі ОСОБА_3 , яку успадкувала , але не оформила на неї своїх спадкових прав донька померлої ОСОБА_4 , після смерті якої земельну ділянку успадкував, але не оформив своїх спадкових прав на неї чоловік померлої ОСОБА_2 .
Для оформлення спадкових прав в Україні діє система органів нотаріату, які є належними суб'єктами надання послуг з оформлення громадянами спадкових прав.
Згідно з приписами пунктів 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється на підставі документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні було встановлено, що приватний нотаріус визнала факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті її матері ОСОБА_3 , факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його дружини ОСОБА_4 , факт прийняття спадщини позивачкою у встановленому порядку після смерті її батька ОСОБА_2 , проте відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку виключно з підстави втрати правовстановлюючого документа на неї.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оригінал правовстановлюючого документа втрачено, про що у ЗМІ розміщено відповідне оголошення.
Таким чином, позивачем доведено, що вона відповідно до приписів чинного законодавства вступила у спадщину після смерті батька, який успадкував указану земельну ділянку, але не оформив своїх спадкових прав на неї після смерті дружини, яка у свою чергу успадкувала її після смерті своєї матері, але не оформила своїх спадкових прав на неї.
Таким чином, через відсутність правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку визнання за позивачем права власності на спадкове майно можливе лише у судовому порядку.
З огляду на викладене, аналізуючи зібрані в справі та досліджені докази, ураховуючи відсутність заперечень відповідача щодо задоволення позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме наявні підстави для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 328, 1216-1218, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 200, 264-268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Селищенської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,1130 га, кадастровий номер 7122587600:05:001:0161, що розташована в адміністративних межах Селищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яку ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав, яка в свою чергу успадкувала земельну ділянку після смерті своєї матері ОСОБА_3 , якій земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 20.02.2002 серії І-ЧР №035216, виданого Селищенською сільською Радою народних депутатів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: Селищенська сільська рада, код ЄДРПОУ34207201, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, будинок 17, с. Селище, Звенигородський район, Черкаська область, 19443, інші дані суду не відомі.
Повний текст рішення складено 24.06.2024.
СуддяЛітвінова Г.М.