Справа № 699/519/24
Номер провадження № 2/699/235/24
25.06.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення боргу за договором позики,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що 02.09.2020 між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір позики грошових коштів у розмірі 417000,00 грн, які відповіджач зобовязалася повернути готівкою довільними частинами отриманої суми до 02.09.2023. Вказану суму у борг відповідач брала для придбання квартири. Однак у визначений договором строк відповідач позивачу взяті у борг кошти не повернула. Позивач вважає за необхідне зменшити суму боргу відповідачки на 2867,49 грн, які перерахував чоловік відповідачки на картковий рахунок позивача для потреб ЗСУ. Жодних інших платежів для повернення боргу відповідачкою здійснено не було.
З урахуванням указаного позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики від 02.09.2020, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О., станом на 10.03.2023 у розмірі 432 740,96 грн, з яких заборгованість за договором позики - 414 132,51 грн, інфляційні втрати - 12 147,69 грн, 3% річних - 6460,76 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати за надання правничої допомоги.
Ухвалою судді від 25.03.2024 було відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.04.2024 справу призначено до судового розгляду.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримують, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечують.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, повторно у судове засідання не з'явилася, відзив на позов не подала.
Ураховуючи відсутність заперечень позивача, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.
У зв'язку з неявкою сторін у суд фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини.
02.09.2020 між сторонами було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. який зареєстровано в реєстрі за № 1950.
Згідно з п.1. копії наданого позивачем суду договору позики від 02.09.2020 року (а.с.9), укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , я, ОСОБА_2 , позичила у ОСОБА_1 гроші у сумі 417000,00 (чотриста сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з п.2. цього договору виплата боргу буде здійснена ОСОБА_2 готівкою довільними частками отриманої суми в строк до 02.09.2023 року.
Згідно з п.2. цього договору сторони за цим договором домовилися про те, що договір позики є безвідсотковим.
Позивач надала суду підтвердження того, що вона двічі 09.02.2024 та 03.10.2023 зверталася до відповідача через "Укрпошту" з вимогою про повернення позичених коштів. Указані вимоги були повернуті позивачу "Укрпоштою" без вручення відповідачу.
Також до позовної заяви позивач додада інформаційну довідку про відомості з Державного реєстру речових прав №363508498 від 28.01.2024, згідно якої ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Указану квартиру відповідач набула на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2020, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О.
Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, договір позики, як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Суд приходить до висновку, що досліджений судом договір позики підтверджує умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів. Відповідач отримала від позивача кошти на певний період до настання конкретної дати, до 02.09.2023. Отже, до 02.09.2023 відповідач зобов'язана була повернути позивачу отримані кошти.
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що відповідач повністю чи частково виконала свої зобов'язання за вказаним договором позики та повернула повністю або частково кошти за цим договором позики.
Належним чином засвідчену копію оригіналу договору позики позивачем надано суду, будь-які відмітки про одержання грошей на ньому відсутні, нотаріально засвідченої заяви позикодавця про повний розрахунок немає, доказів перерахування грошової суми на рахунок позикодавця немає, що свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Позивач із власної ініціативи зменшує суму заборгованості на 2867,49 грн, посилаючись на те, що указану суму чоловік відповідачки перерахував на картковий рахунок позивача для потреб ЗСУ.
Ухвалююи рішення в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за користування сумою позики та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України за період з 03.09.2023 року до 10.03.2024 року суд виходить з такого.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому суд відмовляє позивачу в стягненні на її користь з відповідача у звязку з простроченням виконання грошового зобов'язання інфляційних втрат у розмірі 12 147,69 грн, 3% річних у розмірі 6460,76 грн, нарахованих за період з 03.09.2023 року по 10.03.2024 року, так як вони нараховані в період дії в Україні воєнного стану, введеного з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
При розподілі судових витрат між сторонами суд керується тим, що згідно ч.1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11.03.2024, укладений між позивачем та адвокатом Литвин О.П (а.с. 19-20), додаток №1 до указаного Договору від 11.03.2024, у якому сторони узгодили вартість послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн (а.с.21), акт виконаних робіт (наданих послуг) від 11.03.2024 (а.с.21 зворот), ордер серії СА №1080059, виданий на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Литвин О.П.(а.с.22).
Позивач на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, так як є особою із інвалідністю другої групи безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 27.07.2023.
Позов задоволено на суму 414 132,51 грн при ціні позову 432 740,96 грн, тобто на 95,70%. Тому судовий збір у розмірі 4141,32 грн ( 95,70% - від судового збору у розмірі 4327,41 грн) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Задовольняючи позов, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені останнім судові витрати - 6699,00 грн витрат на оплату правничої допомоги.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Сопільняк А.О. договором позики від 02.09.2020, у розмірі 414 132,51 (чотириста чотирнадцять тисяч сто тридцять дві грн 51 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на правничу допомогу в розмірі 6699,00 (шість тисяч шістсот дев'яносто дев'ять грн 00 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в в дохід держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4141,32 (чотири тисячі сто сорок одна грн 32 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.