26 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/2445/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ярошенко В.І.)
від 06.09.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
від 01.05.2024
у справі № 904/2445/23
за позовом Керівника Криворізької північної окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Глеюватської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення 322 980, 31 грн,
за участю представників учасників справи:
прокуратури - Гудименко Ю.В.,
позивача - не з'явився,
відповідача - Лаврищев В.В.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Керівник Криворізької північної окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі: Глеюватської сільської ради (далі також - Рада, позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", відповідач), в якому просив:
- визнати недійсними додаткову угоду від 12.02.2021 № 1, додаткову угоду від 20.08.2021 № 2, додаткову угоду від 25.08.2021 № 3, додаткову угоду від 11.10.2021 № 4, додаткову угоду від 03.11.2021 № 5, додаткову угоду від 04.11.2021 № 6, додаткову угоду від 26.11.2021 № 7, додаткову угоду від 29.11.2021 № 8, укладені до договору від 12.02.2021 № 2500001110.
- стягнути з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 322 980, 31 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підстав для укладення додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 до договору від 12.02.2021 № 2500001110 не було, так як коливання цін на ринку електроенергії відбувалося в сторону зменшення. Листи та розрахунки ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» не підтверджують коливання цін на електроенергію впродовж спірного періоду. Прокурор вважає, що вищевказані додаткові угоди, якими внесено зміни до основного Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії щодо ціни за електроенергію, підлягають визнанню недійсними, так як укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а зайво сплачені грошові кошти на їх виконання поверненню.
2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 позов задоволено повністю. Визнано додаткові угоди від 12.02.2021 № 1, від 20.08.2021 № 2, від 25.08.2021 № 3, від 11.10.2021 № 4, від 03.11.2021 № 5, від 04.11.2021 № 6, від 26.11.2021 № 7, від 29.11.2021 № 8, укладені до договору від 12.02.2021 №2500001110 про постачання (закупівлю) електричної енергії, укладені між ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» та Глеюватською сільською радою, недійсними. Стягнуто з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області безпідставно надмірно сплачені бюджеті кошти в сумі 322 980,31 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, разом з тим, уклавши спірні додаткові угоди за відсутності доказів на підтвердження коливання цін на електроенергію, ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично зменшився. Наведене не узгоджується з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/2445/23 апеляційну скаргу ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/2445/23, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 2 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у сукупності з пунктом 1 частини третьої статті 1212 цього Кодексу в частині розповсюдження дії правової конструкції двосторонньої реституції на обидві сторони додаткових угод у разі визнання їх недійсними; чи є ефективним способом захисту визнання недійсними додаткових угод без застосування наслідків двосторонньої реституції до обох сторін додаткової угоди.
На думку скаржника, при вирішенні питання про визнання недійсними додаткових угод до договору, з метою дотримання загальних принципів рівності та справедливості, правова конструкція реституції має застосовуватися до обох учасників правочину - додаткової угоди - та передбачати наслідки недійсності для
обох сторін, коли кожна з них зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що
вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Скаржник вважає, що не можна, визнаючи недійсним правочин за статтею 216 ЦК України та пунктом 1 частини третьої статті 1212 цього Кодексу, не застосовувати наслідки недійсності правочину до обох його сторін.
3.2. Відзиви на касаційну скаргу у межах строку, встановленого Судом, до Суду не надходили.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. Глеюватською сільською радою проведено відкриті торги щодо закупівлі «ДК 021:2015: 09310000-5 - «Електрична енергія». Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro» за № UA-2021-01-04-001450-с.
За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».
4.2. Між Глеюватською сільською радою (Споживач) та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (Постачальник) 12.02.2021 укладено договір за №2500001110 (далі - Договір) на постачання 400 000 кВт/год на суму 1 175 000 грн.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Як визначено в пункті 1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 01.02.2021 - 31.12.2021 становить 400 000 кВт*год.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 2,93750 грн, в т.ч. ПДВ - 0, 48958 грн.
Згідно з пунктом 4.3 Договору вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить: 979 166, 67 грн (дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят шість грн 67 коп), крім того ПДВ 195 833, 33 грн (сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот тридцять три грн 33 коп), всього з ПДВ - 1 175 000, 00 грн (один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч грн 00 коп.), у тому числі: кошти місцевого бюджету, загальний фонд - один мільйон сто сімдесят п'ять грн, враховуючи ПДВ - сто дев'яносто п'ять тисяч вісімсот тридцять три грн 33 копійки.
Пунктом 12.3 Договору визначено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
« 1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача.
2. Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
3. Покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
4. Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
5. Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
6. Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
7. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
8. У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введену, постанов НКРЕКП».
4.3. В подальшому, до Глеюватської сільської ради надійшли листи-пропозиції ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» від 09.08.2021 №46628/KRVP, від 09.08.2021 №46151/VDNP, від 09.08.2021 №46641/KRVP, від 09.08.2021 № 46644/KRVP, від 20.09.2021 №57788/KRVP, від 18.10.2021 №63732/KRVP, від 18.10.2021 №63735/KRVP, від 10.11.2021 № 68277/KRVP, від 25.11.2021 № 71436/KRVP щодо укладення додаткових угод до Договору, позаяк підвищилися закупівельні ціни на ринку електроенергії, у зв'язку з чим, згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» змушене підвищити ціни на постачання електроенергії.
4.4. За час дії договору позивачем та відповідачем укладено ряд додаткових угод про зміну ціни, встановленої Договором.
Додатковою угодою від 12.02.2021 № 1 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 2, 69024 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 53805 грн, всього з ПДВ - 3, 22829 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з січня 2021 р.».
Додатковою угодою від 20.08.2021 № 2 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 2, 95657 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 59131 грн, всього з ПДВ - 3, 54788 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 01 серпня 2021 р.».
Додатковою угодою від 25.08.2021 № 3 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 3, 24927 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 64985 грн, всього з ПДВ - 3, 89913 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 05 серпня 2021 р.».
Додатковою угодою від 11.10.2021 № 4 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 3, 43199 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 68640 грн, всього з ПДВ - 4, 11839 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 01.09.2021».
Додатковою угодою від 03.11.2021 № 5 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 3, 77176 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 75435 грн, всього з ПДВ - 4, 52611 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 01.10.2021».
Додатковою угодою від 04.11.2021 № 6 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 3, 90653 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 78131 грн, всього з ПДВ - 4, 68784 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 06 жовтня 2021 р.».
Додатковою угодою від 26.11.2021 № 7 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 4, 29328 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 85865 грн, всього з ПДВ - 5, 15193 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 01 листопада 2021 р.».
Додатковою угодою від 29.11.2021 № 8 сторони погодили, що, у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку» останні дійшли згоди, що пункт 4.1 та додаток 2 до Договору «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» пункт 1.1 доповнити абзацом наступного змісту:
«Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 4, 59185 грн (без ПДВ), ПДВ - 0, 91840 грн, всього з ПДВ - 5, 51022 грн.
Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди 03 листопада 2021 р.».
4.5. Необхідність укладення додаткових угод до Договору відповідачем обґрунтовано коливанням ціни на ринку, на підтвердження чого надано:
- роздруківку, у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна електричної енергії у період з 16.07.2021 по 31.07.2021 на ринку «на добу наперед» (РДН) становила 1, 63028 грн/МВт, без ПДВ (додаткова угода № 2);
- роздруківку, у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна електричної енергії у період з 22.07.2021 по 05.08.2021 на ринку «на добу наперед» (РДН) становила 1, 80462 грн/МВт, без ПДВ (додаткова угода № 3);
- роздруківку, у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна електричної енергії у період з 01.09.2021 по 10.09.2021 на ринку «на добу наперед» (РДН) становила 2, 21707 грн/МВт, без ПДВ (додаткова угода № 4);
- роздруківку, у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна електричної енергії у період з 01.10.2021 по 05.10.2021 на ринку «на добу наперед» (РДН) становила 2,52950 грн/МВт, без ПДВ (додаткова угода № 5);
- роздруківку, у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна електричної енергії у період з 06.10.2021 по 17.10.2021 на ринку «на добу наперед» (РДН) становила 2, 71252 грн/МВт, без ПДВ (додаткова угода № 6);
- роздруківку, у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна електричної енергії у період з 01.11.2021 по 10.11.2021 на ринку «на добу наперед» (РДН) становила 3, 37495 грн/МВт, без ПДВ (додаткова угода № 7);
- лист, у якому зазначено, що на внутрішньодобовому ринку змінилась середньозважена ціна електричної енергії, на підтвердження чого ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» надають сайт за адресою у мережі Internet, (додаткова угода № 8).
4.6. Відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) середньозважені ціни без ПДВ на електроенергію ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України та на внутрішньодобовому ринку ОЕС становили:
- січень 2021 року РДН - 1 462, 52 грн;
- лютий 2021 року РДН - 1 385, 64 грн;
- березень 2021 року РДН - 1 374, 25 грн;
- квітень 2021 року РДН - 1 450, 22 грн;
- травень 2021 року РДН - 1 018, 74 грн;
- червень 2021 року РДН- 1 425, 14 грн;
- липень 2021 року РДН - 1 444, 05 грн;
- серпень 2021 року РДН - 2 076, 95 грн;
- вересень 2021 року РДН - 2 230, 78 грн;
- жовтень 2021 року РДН - 2 793, 44 грн;
- листопад 2021 року РДН - 3 309, 65 грн;
- грудень 2021 року РДН- 3 160, 17 грн.
4.7. Згідно з актами за період з січня 2021 року по січень 2022 року відповідач поставив електричну енергію позивачу загальним обсягом 284 119 кВт/год на загальну суму 1 157 581, 01 грн, яка була оплачена Радою у повному обсязі.
4.8. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
(1) щодо повноважень Прокурора на представництво інтересів держави:
- прокуратурою листами від 09.02.2023 за № 04/58-1009вих-23, від 20.02.2023 за №04/58-1205вих-23 повідомлено Глеюватську сільську раду про встановлені порушення вимог чинного законодавства, а також висловлено прохання про надання інформації з приводу того, чи вживатиме сільська рада заходи до усунення порушень;
- Рада у листах від 10.02.2023 №9/2.13-212 та від 03.03.2023 №9/2.13-324 зазначила, що заходи судово-претензійного характеру не здійснювались у зв'язку із неможливістю сплати судового збору;
- прокурором при зверненні до суду з цим позовом дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру";
- порушення інтересів держави у даному випадку полягає у неправомірній надлишковій переплаті бюджетних коштів за послуги, що були надані. Це, вочевидь, порушує інтереси держави в особі територіальної громади. Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. А отже, в даному випадку наявні підстави для звернення Прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Ради;
(2) щодо додаткових угод:
- зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися;
- внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди;
- як прослідковується із даних Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР середньозважені ціни у липні 2021 року є нижчими за лютий 2021 року;
- середньозважені ціни на ринку в цілому були значно нижчими, ніж на РДН, який є лише одним з його сегментів;
- надані відповідачем роздруківки з веб-сайту ДП «Оператор ринку» з даними про зміну оптових цін на РДН за підсумками відповідного періоду не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар у сторону збільшення у спірний період;
- дії відповідача з короткочасного, послідовного та необґрунтованого збільшення ціни за електроенергію, в порівнянні з первісною ціною, встановленою у Договорі, можуть бути кваліфіковані як недобросовісні;
- відповідачем не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваними додатковими угодами є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду, на що наявні підстави для визнання оспорених додаткових угод недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України;
(3) щодо стягнення коштів:
- зобов'язання сторін регулюються умовами основного договору;
- оскільки суд дійшов висновку про недійсність додаткових угод, загальна вартість отриманої відповідачем електроенергії в кількості 284 119 кВт/год становить 834 599, 57 грн. Відтак, решта коштів в сумі 322 981, 44 грн позивачем сплачена за товар, поставка якого відповідачем не здійснена, підлягає поверненню Глеюватській сільській раді. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №904/2445/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2024 відкрито касаційне провадження у справі №904/2445/23 за касаційною скаргою ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/2445/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №904/2445/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Баранець О.М.
5.2. Об'єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/2445/2, якими позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
При цьому Суд ураховує, що фактично відповідачем оскаржуються судові рішення лише в частині ефективності способу захисту щодо незастосування наслідків недійсності правочину, а саме двосторонньої реституції на обидві сторони додаткових угод. Разом з тим, судові рішення у інших частинах не оскаржуються, а відтак Судом не переглядаються.
5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту положень пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що дана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи № 904/8389/17, від 06.12.2021 зі справи №904/6340/19, від 14.12.2021 зі справи № 910/3359/20.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Відповідно до вимог частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Створення і функціонування Верховного Суду має забезпечити послідовне, стале, однакове та зрозуміле правозастосування при розгляді спорів.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 зі справи № 904/3173/19, від 10.12.2020 зі справи № 902/1414/13, від 26.08.2021 зі справи № 910/15357/19.
Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
6.4. Так, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у сукупності з пунктом 1 частини третьої статті 1212 цього Кодексу в частині розповсюдження дії правової конструкції двосторонньої реституції на обидві сторони додаткових угод у разі визнання їх недійсними; чи є ефективним способом захисту визнання недійсними додаткових угод без застосування наслідків двосторонньої реституції до обох сторін додаткової угоди.
6.5. У контексті наведеного, через призму доводів касаційної скарги, колегія суддів звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, де Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи судові рішення у справі про відмову у позові та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 473 758,34 грн, відзначила таке:
«Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі
41. На вирішення Великої Палати Верховного Суду поставлено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
42. Відповідаючи на це питання Велика Палата Верховного Суду вважає, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке.
…
54. Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
55. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
56. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
57. В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Щодо суті позовних вимог
…
70. Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
71. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
72. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
…
77. Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,609999992 грн за 1 кВт/год з ПДВ (1,34166666 грн 1 кВт/год без ПДВ) до 3,0911467 грн за 1 кВт/год з ПДВ (2,5759556 грн без ПДВ), що становить 92 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.
78. Водночас вище Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
79. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що додаткові угоди № 2-14 до договору № 44 про постачання електричної енергії споживачу від 11 лютого 2021 року суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону № 922-VIII, тому підлягають визнанню недійсними.
80. Оскільки зазначені додаткові угоди № 2-14 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем 2 та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 44 від 11 лютого 2021 року, мали регулюватись додатком № 1 «Договірна ціна», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,609999992 грн за 1 кВт/год з ПДВ (1,34166666 грн 1 кВт/год без ПДВ).
81. За договором № 44 про постачання електричної енергії споживачу від 11 лютого 2021 року відповідачем було поставлено 696 753,00 кВт/год електричної енергії за ціною 1,609999992 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії становить 1 121 772,32 грн. Проте позивач 2 за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 1 595 530,62 грн.
82. Таким чином, грошові кошти в сумі 473 758,30 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу 2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України».
6.6. Отже, Верховний Суд у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 виклав висновок, зокрема щодо застосування до подібних правовідносин частини першої статті 216 ЦК України у сукупності зі статтею 1212 цього Кодексу.
Відтак, проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, колегія суддів вважає, що він стосується правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, за змістовним критерієм (з огляду на правове регулювання та права й обов'язки сторін саме цих відносин).
Тому такі висновки є релевантними до даної справи.
За таких обставин, правовий висновок щодо застосування статті 216 ЦК України у сукупності зі статтею 1212 цього Кодексу у контексті спірних правовідносин (тобто з підстав зазначених у касаційній скарзі), наразі сформований і викладений у постанові Верховного Суду 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
6.7. Так, у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № № 922/2321/22, дійшли висновку, що оспорювані у справі додаткові угоди № 1-8 до Договору про постачання електричної енергії суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання таких угод недійсними.
Враховуючи наведене, з огляду на умови чинного Договору про постачання електричної енергії суди вказали, що, оскільки відповідачем поставлено 284 119 кВт/год, то загальна вартість отриманої електроенергії становить 834 599, 57 грн (за ціною вказаною у Договорі). Відтак рРешта коштів у сумі 322 981, 44 грн, сплачена позивачем за товар, поставка якого не відбулась, підлягають поверненню позивачу на підставі статей 216, 1212 ЦК України, як такі, що були безпідставно набуті/одержані відповідачем, при цьому підстава їх набуття відпала.
6.8. З огляду на вказане, а також підстави касаційного оскарження, предмет, підстави позову, склад учасників, зміст позовних вимог справи, що розглядається, Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №910/1294/23.
Колегія суддів відзначає, що оскільки предметом спірних додаткових угод було збільшення саме ціни за одиницю електроенергії, а не обсягу (кВт) електроенергії, який, у свою чергу, унормований умовами Договору (що не є предметом даного спору), відсутні правові підстави для застосування пункту 1 частини третьої статті 1212 ЦК України, адже поставка відповідачем обсягів електроенергії відбулась на умовах Договору про постачання електричної енергії, який є чинним. Крім того,, колегія суддів ураховує, що відповідачу у відповідності до умов Договору відшкодовано/оплачено весь обсяг поставленої та спожитої позивачем електроенергії.
Крім того, Суд відхиляє посилання скаржника, що ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2022 у справі №922/2321/22, відсутні правові підстави для визнання недійсною додаткову угоду №1 від 12.02.2021 (оскільки ціна змінена не більше ніж на 10 %), адже як установлено судами попередніх інстанцій відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження коливання ціни у сторону збільшення на електроенергію у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди №1. Навпаки, судами встановлено, що середньозважені ціни були нижчими, ніж зазначені у Договорі.
Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
6.9. Пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
Отже, зазначене в сукупності свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження з підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.
6.10. При розгляді даної справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід'ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.
Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.
Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховний Суд, здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраної скаржником підстави касаційного оскарження виходить з того, що останнім не аргументовано і не доводилось у касаційній скарзі того, що суди під час розгляду справи зашкодили самій суті права доступу до суду, та не обґрунтовували наявну необхідність забезпечити сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховний Суд виходить з того, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в касаційній скарзі з огляду на підставу оскарження скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" (заява №6538/74) Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
6.11. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №904/2445/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Баранець