25 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/32634/23
Провадження № 22-ц/4820/1197/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , як суб'єкта підприємницької діяльності до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2024 року (суддя Карплюк О.І.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2023 року ОСОБА_1 , як суб'єкт підприємницької діяльності, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначалось, що 22.02.2022 між ОСОБА_2 (замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання послуг з продажу нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, загальною площею 134,5 кв.м, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до розділу 2 договору про надання послуг від 22 лютого 2022 року, предметом договору, є передача на час дії договору Замовником ексклюзивних прав щодо нежитлового приміщення, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва САА №233423, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 134 кв.м, та зобов'язання виплатити ОСОБА_1 винагороду в розмірі, у випадку та в порядку, передбаченому договором, а ОСОБА_1 зобов'язаний вживати заходів спрямованих на укладення основного договору. Визначено строк дії договору до 30 серпня 2022 року.
Разом з тим, пунктом 6.3. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом десяти днів до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.
Позивачка вказувала, що на виконання умов договору нею, як виконавцем було здійснено рекламно-маркетингові роботи з використанням засобу інтернет дошки оголошень нерухомості ДОМ РІА, а також було проведено іншу роботу по пошуку потенційних клієнтів. Крім того, нею неодноразово проводились огляди об?єкта нерухомості третіми особами.
Проте, 05 вересня 2023 року відповідач самостійно, без відома ОСОБА_1 та, не зважаючи на дію договору про надання послуг з продажу нерухомого майна, продав вказане приміщення третім особам ( ОСОБА_4 ) уклавши договір купівлі-продажу приміщення.
Так як, пунктом 4.4 договору визначено, що у випадку укладення основного договору між замовником і третьою особою під час дії даного договору вважається, що виконавець в повній мірі виконав свої зобов'язання за даним Договором та має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі передбаченому п. 4.1. Договору.
Пунктом 4.6. договору у разі відчуження замовником об'єкту протягом 30 календарних днів від дати дострокового розірвання договору, вважається, що виконавець виконав зобов'язання згідно 3.1 договору у повному обсязі, за що замовник зобов'язується сплатити винагороду у порядку і розміру зазначених у п.п.4.1.
Таким чином, у відповідності до пунктів 4.1., 4.2. договору загальний розмір винагороди становить 4000 доларів США, що еквівалентно 113920 гривень. Винагорода, в розмірі передбаченому п.п. 1.1, даного Договору, сплачується замовником в гривневому еквіваленті за курсом НБУ по відношенню української гривні до долару США на дату сплати на рахунок виконавця, зазначений в даному договорі. Так, у зв'язку із укладенням основного договору між замовником і третьою особою, у ОСОБА_1 , як виконавця, з'явилося беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі 4000 доларів США, в гривневому еквіваленті за курсом НБУ по відношенню української гривні до долару США на дату сплати на рахунок виконавця, яке відповідачем на даний час не виконане.
За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача 144840 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання послуг в сумі 144840 грн та судовий збір в сумі 1448 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що будь-яких послуг ОСОБА_1 за договором про надання послуг від 22 лютого 2022 року йому як замовнику не надавалось. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів (фотозображень результатів робіт; показань свідків; актів звірки взаєморозрахунків), які в сукупності дали б суду можливість дослідити і встановити обставини надання виконавцем послуг, які визначені умовами договору. Окрім того, обов'язок по оплаті послуг згідно із умов договору про надання послуг від 22 лютого 2022 року прямо пов'язаний із складенням між сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Судом не враховано відсутність доказів факту ухилення скаржника від підписання акта приймання-передачі наданих послуг, оскільки такий акт виконавцем взагалі не формувався.
Скаржник звертає увагу суду на той факт, що ним двічі в серпні 2023 року формувались повідомлення до агентства нерухомості «Світ нерухомості» про припинення договірних відносин між сторонами, оскільки: виконавцем жодним чином не виконувались власні зобов'язання за договором про надання послуг; замовником висловлювалась власна правова позиція про припинення між сторонами договірних відносин, що надає суду додаткові правові підстави для формування висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відзиві представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення суду без змін. В обґрунтування відзиву зазначав, що посилання відповідача на ненадання йому послуг згідно умов договору не відповідають дійсності, так як відповідачем в порушення умов договору, зокрема пунктів: 2.3., 3.3.1; 3.3.2; 3.3.3. без відома ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу та продав 05 вересня 2023 року вказаний об'єкт нерухомості. Акт виконаних робіт не можливо було підписати, оскільки ОСОБА_2 , як замовник в порушення вище вказаних пунктів договору продав приміщення без відома виконавця та припинив контактувати з ним.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 05 вересня 2023 року договору купівлі-продажу нежитлового приміщення дія договору про надання послуг, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від 22.02.2022 не припинена, в зв'язку з чим у ОСОБА_2 виник обов'язок перед позивачем по сплаті винагороди у порядку та розмірі передбачених пунктом 4.1. договору про надання послуг.
Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа підприємець. Види діяльності: 68.31 агентства нерухомості, 66.19 інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (а.с. 19).
22 лютого 2022 року між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір про надання послуг, за яким останній передає позивачці ексклюзивні права щодо нежитлового приміщення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язується виплатити виконавцю винагороду в розмірі, у випадку та в порядку, передбаченому даним договором, а виконавець зобов'язаний вживати заходів спрямованих на укладення основного договору (п. 2.1. договору).
Пунктом 2.3. договору визначено, що замовник гарантує та підтверджує, що на момент укладання договору, протягом строку його дії та під час укладання основного договору об'єкт не є і без відома виконавця не буде проданим, переданим безкоштовно, подарованим, заставленим, не є і не буде переданим до статутного фонду юридичних осіб; під арештом та/або забороною відчуження не перебуває, судових позовів щодо нього немає; будь-які права інших осіб на об'єкт відсутні; договорів стосовно будь-якого використання об'єкту, в т.ч. його оренди, немає і без відома виконавця укладено не буде замовник гарантує, що об'єкт не перебуває в іпотеці (заставі) та/або податковій заставі.
Відповідно до п.п. 3.3.11. замовник зобов'язується не відчужувати об'єкт протягом 30 календарних днів від дати дострокового розірвання договору з власної ініціативи.
Згідно п.п. 4.1., 4.2. цього ж договору загальний розмір винагороди становить 4000 доларів США, що еквівалентно 113920 грн. Винагорода, в розмірі передбаченому п.п. 4.1. даного договору, сплачується замовником в гривневому еквіваленті за курсом НБУ по відношенню української гривні до долару США на дату сплати на рахунок виконавця, зазначений в даному Договорі.
Пунктом 4.6. визначено, що у разі відчуження замовником об'єкту протягом 30 календарних днів від дати дострокового розірвання Договору, вважається, що виконавець виконав зобов'язання згідно п. 3.1 договору у повному обсязі, за що замовник зобов'язується сплатити винагороду у порядку та розміру зазначених у п.п. 4.1.
Договір діє до 30 серпня 2022 року (п. 6.1. договору), окрім випадків у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну його умов протягом десяти днів до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах (п. 6.3. договору) (а.с.9-13).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 05.09.2023 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі вказаного договору право власності на нежитлове приміщення зареєстровано за ОСОБА_4 (а.с.14).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з цим, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Нормою ч. 1 ст. 902 ЦК України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
При цьому, ч. 2 ст. 902 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Разом з цим, ч. 2 ст. 903 ЦК України визначено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19 вказано, що на кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Факт укладення договору не заперечується сторонами. Отже, при укладенні договору ОСОБА_2 вільно та свідомо погодився дотримуватись усіх зазначених в ньому умов, при цьому слід враховувати, що особливістю договорів про надання послуг є те, що послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Предметом укладеного договору передача ексклюзивних прав (права на проведення переговорів з третіми особами в інтересах замовника, які виникають з питань укладення основного договору щодо вказаного в п. 2.1. Договору нерухомого майна та надані Замовником виключно Виконавцеві та протягом дії Договору не можуть бути надані іншим особам на території України.) (п. 1.1) і обумовлена вартість послуг становила 4000 доларів США гривень.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач підписав договір від 22.02.2022, в розділі 3 якого визначені права та обов'язки, претензій та заперечень щодо наданих послуг ОСОБА_2 не висловлював.
Наведене узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду № 904/2073/19, у якій зазначено, що на кожну із сторін, яка підписує договір покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладання договору, до моменту його підписання.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність доказів наданих послуг за договором про надання послуг від 22.02.2022.
Зі змісту пунктів 3.3.11., 4.6 вбачається, що замовник зобов'язується не відчужувати об'єкт протягом 30 календарних днів від дати дострокового розірвання договору з власної ініціативи. У разі відчуження замовником об'єкту протягом 30 календарних днів від дати дострокового розірвання Договору, вважається, що виконавець виконав зобов'язання згідно п. 3.1 договору у повному обсязі, за що замовник зобов'язується сплатити винагороду у порядку та розміру зазначених у п.п. 4.1.
Пунктом 6.3. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом десяти днів до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.
Матеріалами справи встановлено, що 18.08.2023, 23.08.2023 на адресу Агентства «Світ нерухомості» (ФОП ОСОБА_1 ), зазначену в договорі надсилались повідомлення про припинення договору про надання послуг (а.с.60 зворот.- 62).
З урахуванням викладеного вище, договір про надання послуг від 22.02.2022 після 30.08.2022 за відсутності заяв сторін про припинення або зміну умов договору пролонговувався.
Тільки 18.08.2023 вперше відповідач повідомив про припинення договору, відповідно договір є достроково розірваний і відповідач, відповідно до п. 3.3.11 договору, протягом 30 календарних днів не мав права відчужувати об'єкт нерухомості (до 18.09.2023) з власної ініціативи.
Разом з тим, об'єкт нерухомості, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відчужено ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу 05 вересня 2023 року.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 має обов'язок по оплаті винагороди за договором про надання послуг від 22.02.2022, яка на час ухвалення рішення становить 144840 грн.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 25 червня 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай