Справа № 282/639/24
Провадження № 2/282/179/24
26 червня 2024 року
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», інтереси якого представляє Памірський Максим Анатолійович , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТзОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №294502-КС-001 про надання кредиту від 25.04.2021, що становить 73603,28 грн. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25 квітня 2021 року між ТзОВ «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_2 укладено Договір №294502-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізпозика» 25.04.2021 направило ОСОБА_2 пропозицію (оферту) на укладення Договору №94502-КС-001 про надання кредиту.
25.04.2021 ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №294502-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-5800, на номер телефону 380(67)606-49-46 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 25 квітня 2021 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_2 було укладено Договір №294502-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,99289584 процентів за кожен день користування кредитом.
Сторонами в п.3 Кредитного договору встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
22 червня 2021 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору №294502-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1800,00 грн.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором №294502-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором №294502-КС-001 позичальника ОСОБА_2 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №294502-КС-001 позичальник ОСОБА_2 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором №294502-КС-001 на загальну суму 29321,46 грн.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_2 , належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 10.04.2024 утворилась заборгованість за договором №294502-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 73603,28 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 28880,13 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 44159,50 грн., суми прострочених платежів за комісією - 563,65 грн.
Ухвалою судді Любарського районного суду Житомирської області від 15 травня 2024 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності банківської картки ОСОБА_2 та інформацію про рух коштів по банківській картці.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 21 травня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
3 червня 2024 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка вказує, що вона частково визнає заборгованість по тілу кредиту та повністю не визнає пред'явлені позовні вимоги щодо прострочених платежів по процентах та комісії і в цій частині заперечує проти задоволення позову.
Зазначає, що відповідно до умов договору та додаткової угоди до договору загальний розмір неповернутого кредиту становить 28880,13 грн. і орієнтована вартість наданого кредиту відповідно до договорів становить 64324, 94 грн.
В позовній заяві вказано, що на виконання умов договору та додаткової угоди відповідачкою здійснено часткову оплату на загальну суму 29321,46 грн. Однак не вказано конкретної суми щодо погашення тіла кредиту, процентів та комісії.
Позивачка стверджує, що вона отримала від ТОВ «Бізнес Позика» кошти в сумі 36000,00 грн., з яких нею погашено 29321,46 грн., тобто залишилось непогашеним тіло кредиту в сумі 6678,54 грн.
Із змісту позовної заяви її заборгованість за кредитом, в тому числі додатковою угодою, на переконання позивача становить 73603,28 грн., яка складається із 28880,13 грн. - тіло кредиту; 44159,50 грн. - заборгованість по процентах; 563,65 грн. - комісія. Враховуючи, що відповідачка сплатила 29321,46 грн. і ще повинно бути стягнуто 73608,28 грн., то сума становить 102929,74 грн.
Відповідачка вказує, що під час підписання угод в квітні 2021 року та червні 2021 р. її працівники ТОВ «Бізнес Позика» детально умов договорів не пояснювали і вона в силу термінової необхідності в отриманні коштів з умовами не ознайомилась. А працівники компанії скориставшись її скрутним матеріальним становищем на вигідних для них умовах уклали з нею договір.
Зазначає, що Законом №2120 внесено зміни Цивільного кодексу України, а також до Закону №1743, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.
Відповідачка вважає, що наданий позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості не є достатнім доказом, оскільки він містить лише суми заборгованостей, при цьому з наданих суду розрахунків не можливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідачки, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення нею платежів.
Відповідачка зазначає, що доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором є обов'язком позивача, який на її думку не довів належними та допустимими доказами її розмір заборгованості, а тому просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «Бізнес Позика» до неї про стягнення заборгованості в сумі 73603,28 грн.
10 червня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що згідно відзиву на позовну заяву відповідачка не заперечує проти наступних юридичних фактів: укладення кредитного договору та додаткової угоди з позивачем; отримання кредитних коштів за кредитним договором та додатковою угодою до кредитного договору; здійснення платежів за кредитним договором; наявність заборгованості за кредитним договором.
Зазначає, що розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості.
Щодо стягнення процентів за кредитним договором та їх розміру зазначає, що згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,99289584 процентів за кожен день користування кредитом.
Протягом строку кредитування, визначеному у договорі, плата за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування та повернення кредиту.
Кредитним договором встановлюється орієнтовний графік платежів за кредитним договором. Якщо позичальник сплачує заборгованість за кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, йому потрібно було б сплатити за кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у кредитному договорі.
При цьому, порушення позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості кредиту, тому, що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту на наявну на початок кредитного дня, за фактичне число календарних днів користування кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення кредиту.
Щодо нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору представник позивача зазначив, що розрахунок заборгованості, який був доданий позивачем до позовної заяви формується автоматично. З даного розрахунку вбачається, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором після 07.12.2021 припинила змінюватися у зв'язку із закінченням строку дії кредитного договору.
Щодо стягнення комісії за кредитним договором в сумі 3600,00 грн. та додатковою угодою 1800,00 грн. представник позивача вказав, що у кредитних договорах ТОВ "Бізнес Позика" встановлюється комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування. Зазначив, що у випадку дострокового погашення заборгованості за кредитним договором позичальником, такі його дії можуть призвести до зменшення вартості кредиту. При цьому, якщо позичальник поверне всю суму кредиту у день перерахування йому кредитних коштів, це позбавить кредитодавця прибутку. Головною метою кредитодавців, підприємницьких товариств, та взагалі самої ідеї надання коштів під проценти, є отримання прибутку. Саме тому товариство встановлює у своїх кредитних договорах комісію за надання кредиту, що повністю відповідає принципу свободи договору та жодним чином не суперечить чинному законодавству.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із пропозиції укласти договір (оферта) №294502-КС-001 про надання кредиту та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору №294502-КС-001про надання кредиту, 25 квітня 2021 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір №294502-КС-001 про надання кредиту в електронній формі.
Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 24000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Та Правилами надання споживчих кредитів.
Сторони визначили: строк кредиту становить -16 тижнів; процентна ставка в день - 0,99289584, фіксована; комісія за надання кредиту - 3600,00 грн., загальний розмір наданого кредиту - 24000,00 грн.; термін дії договору до 15.08.2021; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 46800,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 455,32215540 процентів.
Розділ 3 договору містить встановлений сторонами на момент укладення договору графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись, відповідно до якого проценти за користування кредитом становлять - 19200,00 грн.; платіж основної суми - 24000,00 грн., комісія за надання кредиту - 3600,00 грн, а всього 46800,00 грн.
Паспортом споживчого кредиту передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту та інші умови.
Із пропозиції укласти додаткову угоду (оферта) до договору №294502-КС-001 про надання кредиту від 25 квітня 2021 р. та паспорту споживчого кредиту слідує, що 26 червня 2021 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору №294502-КС-001 про надання кредиту від 25 квітня 2021 року в електронній формі.
В додатковій угоді кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 22.06.2021 сума неповернутого позичальником кредиту відповідно до договору про надання кредиту №294502-КС-001від 25 квітня 2021 року становить - 16880,13 грн.
Кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення додаткової угоди, кредитодавець, на умовах викладених в договорі, додатково надає, а позичальник додатково отримує та зобов'язується повернути додатковий кредит в сумі 12000,00 грн.
Після надання додаткового кредиту, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 28880,13 грн.
Строк кредиту продовжено на 114 днів. Термін дії договору продовжено до 07.12.2021.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 64324,94 грн. Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1800,00 грн.
Розділ 3 додаткової угоди до договору містить встановлений графік платежів, відповідно до якого проценти за користування кредитом становлять - 33644,81 грн.; платіж основної суми - 28880,13 грн., комісія за надання кредиту -1800,00 грн, а всього 64324,94 грн
Представником позивача додано до позовної заяви візуальну форму послідовності дій ОСОБА_2 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №294502-КС-001 від 25 квітня 2021 року та додаткової угоди до договору про надання кредиту.
У анкеті клієнта ОСОБА_2 відображена інформація стосовно бажаного кредиту.
Квитанцією від 25.04.2021 №401898906 підтверджується, що ТзОВ «Бізпозика» перерахувало кошти ОСОБА_2 згідно до кредитного договору №294502-КС-001 від 25.04.2021 в сумі 24000,00 грн.
Квитанцією від 22.06.2021 №418119812 підтверджується, що ТзОВ «Бізпозика» перерахувало кошти ОСОБА_2 згідно додаткової угоди від 22.06.2021 до кредитного договору №294502-КС-001 від 25.04.2021 в сумі 12000,00 грн.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №294502-КС-001 від 25.04.2021 у ОСОБА_2 станом на 07.12.2021 утворилась загальна заборгованість за кредитним договором в сумі 73603,28 грн., з яких: 28880,13 грн. - заборгованість за кредитом, 44159,50 грн. - заборгованість по відсотках, 563,65 грн. - заборгованість по комісії.
Із інформації АТ КБ «ПриватБанк» наданої на вимогу суду слідує, що банківська картка НОМЕР_1 випущена на ім'я ОСОБА_2 . Крім того зазначено, що на вищезазначену картку 25.04.2021 надійшли кошти в сумі 24000,00 грн., 22.06.2021 надійшли кошти в сумі 12000,00 грн.
Інформаційними довідками наданими представником позивача стверджується часткове погашення заборгованості ОСОБА_2 , через платіжний сервіс «Platon».
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що позивач, заявляючи позовні вимоги до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості по тілу кредиту, стягнути заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
У підписаному позичальником кредитному договорі №294502-КС-001 визначений тип та розмір процентної ставки плати за користування кредитом 0,99289584 в день, фіксована.
Згідно п.2 умов договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Зважаючи на зазначене, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до умов кредитного договору, за змістом якого процентна ставка за кредитом становить 0.99289584 за кожен день користування кредитом та є фіксованою, протягом строку кредитування, визначеного в кредитному договорі та додатковій угоді. Плата за користування кредитом нараховувалась на залишок заборгованості по кредиту, що з огляду на невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, був більшим, ніж викладено у графіку платежів.
Згідно розрахунку заборгованості, останнім днем нарахування відсотків за користування кредитом було 07.12.2021, тобто день закінчення строку договору передбаченого додатковою угодою до договору №294502-КС-001, а тому твердження відповідачки про нарахування відсотків поза мажами строку кредитування є безпідставним.
У розрахунку заборгованості ОСОБА_2 до договору №294502-КС-001 відображені суми щоденного нарахування відсотків за користування кредитом, сума заборгованості по тілу кредиту, та кошти внесені відповідачкою в рахунок погашення заборгованості.
За таких обставин суд вважає, що такий розрахунок є належним та допустимим доказом у справі, підтверджує наявність заборгованості у відповідачки на дату закінчення строку договору, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки 28800,13 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту та 44159,50 грн. суми прострочених платежів по процентах підлягає задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачки у відзиві на Закон №2120, яким внесено зміни до Цивільного кодексу України, а також до Закону №1743 які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення, так як правовідносини між ОСОБА_2 та ТзОВ «Бізнес Позика» виникли до початку дії воєнного стану в Україні та строк кредитування завершився 07.12.2021. Крім того, позивачем не пред'являлася до відповідачки позовна вимога про стягнення на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені), а лише позовна вимога про стягнення основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №294502-КС-001 від 25.04.2021 у ОСОБА_2 станом на 07.12.2021 утворилась заборгованість 563,65 грн. по комісії.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що договором про надання кредиту №294502-КС-001 та додаткової угоди до нього передбачено комісію за надання кредиту, яка згідно розрахунку заборгованості становить 5400,00 грн. Також встановлено часткове погашення відповідачкою комісії в сумі 4836,35 грн.
Як зазначив у відповіді на відзив представник позивача, головною метою кредитодавців, є отримання прибутку. Якщо позичальник поверне всю суму кредиту у день перерахування йому кредитних коштів, це позбавить кредитодавця прибутку, у зв'язку з вищевикладеним товариство встановлює у своїх кредитних договорах комісію за надання кредиту, що повністю відповідає принципу свободи договору та жодним чином не суперечить чинному законодавству.
Проте, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку (фінансової установи), виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, оскільки надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов'язком банку.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 68203,28 грн., а саме: 73603,28 грн. (сума пред'явлена до стягнення позивачем) - 5400,00 грн. (нарахована комісія (в тому числі частково погашена в сумі 4836,36 грн.)
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог 2243,14 грн.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 263, 259, 265, 279-281, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №294502-КС-001 від 25.04.2021, що становить 68203 (шістдесят вісім тисяч двісті три) гривні 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2243 (дві тисячі двісті сорок три) гривні 14 копійок судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників судового процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса: м. Київ бульвар Лесі Українки, будинок, №26 офіс 411, ЄДРПОУ:41084239.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя В.М. Носач