Справа № 296/5236/24
1-кп/296/714/24
Вирок
Іменем України
25 червня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060400000572 від 16.02.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
Судом встановлено, що 16.02.2024 приблизно о 12 год. 25 хв. обвинувачений ОСОБА_7 перебував поряд із приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив поряд припаркований транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2106», в кузові зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 .
У цей день, час та місці у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння даним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_7 , у вищезазначений день, час та місці, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими, через незачинені дверцята проник до транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2106», в кузові зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 та за допомогою ключів, які потерпілий ОСОБА_8 залишив у замку запалення, привів двигун у дію і розпочав рух.
Після цього, обвинувачений ОСОБА_7 був зупинений за кермом вказаного транспортного засобу працівниками поліції по АДРЕСА_3 .
Вказаними діями ОСОБА_7 незаконно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2106», в кузові зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 , вартістю 18471 грн 75 коп., який належить ОСОБА_8 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив усі факти, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпілий звернувся на адресу суду із заявою про проведення судового засідання без його участі, просив призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно визнав провину у вчиненні даного кримінального правопорушення, прокурор під час визначення порядку дослідження доказів по справі просив суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнати недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
Відповідно до вимог процесуального законодавства судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом роз'яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що зміст ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілий, заперечень проти не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він не має.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною, його дії кваліфікує за ч.1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є не тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем служби, матеріальна шкода відшкодована, бере участь у відбитті збройної агресії російської федерації.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 по справі № 944/5954/22 наведено тлумачення прояву щирого каяття обвинуваченого.
Так, у вищевказаній постанові витлумачено, що при встановленні обставини, яка пом'якшує покарання, а саме щирого каяття, необхідно враховувати, що щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль щодо вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого правопорушення. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести відповідальність за вчинене, а також ця обставина повинна знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності встановлених судом пом'якшуючих обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України.
Крім цього, суд вбачає підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених ст. 76 КК України. На переконання суду, у даному випадку таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.02.2024 року на змив з коробки передач транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номерний знак НОМЕР_2 ; змив з керма транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2106»; в'язаний тканинний кольоровий коврик; змив з обох долонь громадянина ОСОБА_7 ; транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2106» в кузові зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 - підлягає скасуванню.
Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_8 завдано майнової шкоди на загальну суму 18471 грн 75 коп., яка відшкодована шляхом повернення майна.
Цивільний позов не заявлений.
Витрати за проведення експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити на підставі приписів ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.05.2024 у вигляді тримання під вартою - підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 02 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 27.05.2024 у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти в залі суду негайно.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.02.2024 на майно, а саме: змив з коробки передач транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номерний знак НОМЕР_2 ; змив з керма транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2106»; в'язаний тканинний кольоровий коврик; змив з обох долонь громадянина ОСОБА_7 ; транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2106» в кузові зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 - скасувати.
Речові докази:
- змив з коробки передач транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «2106», державний номерний знак НОМЕР_2 ; змив з керма транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2106»; змив з обох долонь громадянина ОСОБА_7 - знищити;
- 3 оптичні диски DVD-R - залишити в матеріалах справи;
- в'язаний тканинний кольоровий коврик, транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2106» в кузові зеленого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_2 - залишити в користуванні власника ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати, а саме: на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи - 7572 грн 80 коп. (одержувач Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄРДПОУ: 02883096; рахунок - IBAN: UA678201720313221001201009135).
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1