Справа № 163/1182/24
Провадження № 1-кп/163/149/24
26 червня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №12024035560000051 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Старобільськ Луганської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_4 , будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України у військовий час в січні 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , через месенджер «Телеграм» вступив у змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовився про виготовлення на своє ім'я документа, який надає право безперешкодного виїзду за межі України, а саме, посвідчення про призначення Державної соціальної допомоги дитині з інвалідністю. З цією метою, діючи за попередньою змовою в групі осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, як пособник у виготовленні вказаного підробленого документу ОСОБА_4 за допомогою цього ж мобільного додатку переслав невстановленій особі свої персональній дані та дані сина ОСОБА_6 . В подальшому через банківський термінал ОСОБА_4 здійснив розрахунок за виготовлення вказаного підробленого документа в сумі 1000 доларів США.
За такого пособництва ОСОБА_4 невстановлена під час досудового розслідування особа у невстановленому місці і в невстановлений час за допомогою комп'ютерної техніки умисно виготовила завідомо підроблений документ: посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.12.2024 про державну соціальну допомогу дитині з інвалідністю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане УСВП Білоцерківської РДА, в яке вклеїла фотокартки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , внесла недостовірні відомості про присвоєння інвалідності останньому та дані про визнання ОСОБА_4 законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю або особи з інвалідністю з дитинства, яка не має права на пенсію, особи з інвалідністю, якщо таку особу визнано недієздатною та нанесла відтиски гербової печатки «Україна* Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області* Управління соціальної та ветеранської політики* код ЄДРПОУ НОМЕР_2 », підробивши підпис начальника вказаної установи.
15 лютого 2024 року невстановлена особа, з відділення № НОМЕР_3 служби доставки ТОВ «Нова Пошта», що в м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 7/11 переслала ОСОБА_4 вищевказані підроблені документи, які він отримав 16 лютого 2024 року у відділенні № НОМЕР_4 служби доставки ТОВ «Нова Пошта», що в АДРЕСА_2 .
О 10:30 годині 18 лютого 2024 року під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску для міжнародного залізничного сполучення "Ягодин", що по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 умисно, з метою незаконного перетину державного кордону України, в порушення Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" як підставу перетину кордону надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблене посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.12.2023 про державну соціальну допомогу дитині з інвалідністю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане УСВП Білоцерківської РДА, із вклеєними фотокартками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , внесеними недостовірними відомостями про присвоєння інвалідності останньому та дані про визнання ОСОБА_4 законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю або особи з інвалідністю з дитинства, яка не має права на пенсію, особи з інвалідністю, якщо таку особу визнано недієздатною, яка відповідною установою не видавались та не посвідчувалась.
Обвинувачений в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними час, місце, спосіб, мотив вчинення ним кримінальних правопорушень та фактичні обставини обвинувачення, а його показання відповідають змісту обвинувального акта.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та в пособництві, тобто наданні засобів вчинення кримінального правопорушення іншими співучасниками у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Також суд враховує конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі мету його вчинення обвинуваченим, яка є очевидною з огляду на ведення в Україні з 24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану та у зв'язку із цим запровадженими на законодавчому рівні обмеженнями щодо перетину державного кордону.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах законів, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді штрафу та реального обмеження волі із застосуванням за ст.70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Призначення менш суворого виду покарання у даному випадку буде недієвим та не забезпечить виправлення засудженого.
Крім цього, незважаючи на визнавальні покази обвинуваченого та його особу, суд вважає неможливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Призначення обвинуваченому покарання у виді реального обмеження волі, на переконання суду, буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Підроблене посвідчення як речовий доказ згідно із ст.100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і за цими законами призначити йому покарання:
- за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України - у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Речові докази:
- посвідчення серії НОМЕР_1 про державну соціальну допомогу дитині з інвалідністю, видане УСВП Білоцерківської РДА на ім'я ОСОБА_6 , 26.10.2020р,- залишити у матеріалах цього провадження, скасувавши накладений на них ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 лютого 2024 року арешт.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 2650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) гривень 48 копійок судових витрат на проведення судових технічної експертизи документів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1