Справа № 163/596/24
Провадження № 1-кс/163/511/24
25 червня 2024 року Слідчий суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області погоджене з прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024030560000099,
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до внесених у ЄРДР відомостей 28.02.2024 близько 21:00 години ОСОБА_5 перерахував грошові кошти за допомогою банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить Бу-лавки ОСОБА_6 , на банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_7 , шістьма транзакціями на загальну суму 160000 гривень, як оплату за дрона, однак товар так і не отримав.
07 червня 2024 року під час проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено банківські картки та мобільні телефони.
Слідчий вважає, що вилучене майно має силу речового доказу, надасть змогу об'єктивно встановити важливі обставини провадження, тому вимагає свого збереження з метою проведення подальших слідчих дій і досліджень, забезпечення подальшого виконання вироку, відшкодування завданих майнових збитків.
Слідчий ОСОБА_4 подав в канцелярію суду заяву про розгляд цього клопотання за його відсутності.
Власника майна повідомити про час та місце розгляду клопотання не вдалось, оскільки на зазначений ним номер телефону абонент не відповідав, що вбачається з телефонограми секретаря судового засідання Любомльського районного суду.
За таких обставин ОСОБА_8 повідомлявся про дату та місце розгляду шляхом публікації на офіційному сайті суду судового оголошення.
Під час розгляду клопотання встановлено таке.
По зазначеному в клопотанні факту шахрайства у ЄРДР 29 лютого 2024 року внесено відомості під № 12024030560000099 з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.190 КК України, що підтверджено відповідним витягом.
Майно, щодо якого подано клопотання, дійсно вилучене під час законного обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_2 , що стверджено відповідним протоколом від 07 червня 2024 року, ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 16 травня 2024 року.
Це майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, що підтверджується постановою слідчого від 07 червня 2024 року.
Отже, під час розгляду клопотання встановлено, що вилучене майно, яке слідчий просить арештувати має статус речового доказу і тимчасово вилученого майна.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Обґрунтування клопотання щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація та предмет доказування, дає обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відповідає зазначеним у ст.98 КПК України критеріям, оскільки може бути безпосереднім об'єктом кримінально протиправних дій.
Як в клопотанні, так і при його розгляді встановлено достатні підстави вважати, що вилучене майно вимагає свого збереження у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою проведення із ним необхідних слідчих дій, встановлення об'єктивних даних у кримінальному провадженні та подальшого відшкодування заподіяної потерпілому шкоди.
Таким чином, підстави внесеного слідчим клопотання відповідають вимогам ст.ст.98, 170, 173 КПК України і належним чином обґрунтовані, через що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173, 372, 376 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 07 червня 2024 року майно: банківські картки з номерами: НОМЕР_3 , емітована АТ КБ «Приватбанк»; НОМЕР_4 , емітована АТ КБ «Приватбанк»; НОМЕР_5 , емітована АТ «Універсалбанк»; мобільний телефон «Nomi» з IМЕI1: НОМЕР_6 та IМЕI2: НОМЕР_7 ; мобільний телефон «SAMSUNG» з IМЕI1: НОМЕР_8 та IМЕI2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон «SAMSUNG» з IMEI1: НОМЕР_10 та IМЕI2: НОМЕР_11 , заборонивши власнику (володільцю) відчужувати, користуватись та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1