Справа № 718/2033/24
Провадження 2/718/466/24
"25" червня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Мінів О.І.
секретаря судових засідань Анучкіній О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань, в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомлення) викликом сторін, цивільну справу № 718/2033/24 року за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,-
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 11.06.2024 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрували 19.07.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 29.
Вказує на те, що від шлюбу у них народилися діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що подружні відносини вони припинили шість місяців тому по тій причині, що дружина безпричинно виїхала проживати до своїх батьків, оскільки має намір виїжджати на роботу за кордон, та заперечував проти цього і не дозволив забрати дітей, так як вони зареєстровані та проживають разом із ним, а також відвідують навчальний заклад в м.Кіцмань.
Також вказує, що причиною розпаду їхньої сім'ї послужила та обставина, що вони відчужилися один від одного, втратили почуття любові та поваги один до одного.
В даний час позивач прийшов до переконання, що їхня сім'я розпалася остаточно і поновлена бути не може, на примирення з відповідачкою не згідний. Шлюб носить формальний характер, а тому він бажає узаконити ті відносини, які склалися між ними на даний час.
Крім того, посилається на те, що він особисто здійснює за дітьми догляд, самостійно утримує їх, виховує. Відповідачка проживає окремо, та повідомила що не заперечує щоб їх діти і надалі проживали з ним.
Також, в зв'язку із виїздом дружини питання щодо проживання неповнолітніх дітей, їх утримання та виховання вирішили добровільно, уклавши 05.06.2024 нотаріально посвідчений договір між батьками про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 будуть перебувати на самостійному утриманні батька, виховуватись ним та проживатимуть разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
З посиланням на відповідні норми закону просить розірвати шлюб, встановивши факт самостійного виховання та утримання батьком його неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають разом з батьком за однією адресою.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.
Заяви, клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.06.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, на підставі ст.274 ЦПК України, судове засідання призначено на 25.06.2024.
У судове засідання сторони не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 19.06.2024 скерував на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 19.06.2024 скеровувала заяву в якій позовні вимоги вона визнала в повному обсязі та просила їх задоволити. Наслідки визнання позову їй відомі.
Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Згідно ч.1. ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, приходить до наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачкою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб 19.07.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області, про що зроблено відповідний актовий запис №29, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.07.2010р..
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.2011 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , де вказаний батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Згідно Витягу з реєстру Кіцманської територіальної громади, сформованого 04.06.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , з 22.06.2021.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 23.09.2016 року, виданого Кіцманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , де вказаний батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Згідно Витягу з реєстру Кіцманської територіальної громади, сформованого 04.06.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1 , з 22.06.2021.
Також, згідно копії Договору між батьками про визначення місця проживання, утримання та виховання дитини від 05.06.2024, засвідченого приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу С.В. Олексюк, визначено місце проживання, утримання та виховання малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони домовилися, що діти будуть перебувати на утриманні батька виховуватись ним та проживатимуть разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 05.06.2024 року, складеного та затвердженого Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 , 1988 року народження зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом із своїми двома малолітніми дітьми: сином - ОСОБА_3 , 2010 р.н. та донькою - ОСОБА_4 , 2016 р.н., які знаходяться на його утриманні та вихованні. Мати дітей вже більше шести місяців з ними не проживає, матеріально не допомагає, участі у вихованні не бере.
Також суду надано, Довідку ОЗО Кіцманський ліцей №178 від 05.06.2024, якою підтверджується, що ОСОБА_3 відвідує навчальний заклад, батько постійно вносить внески до закладу, оплачує харчування дитини, цікавиться шкільним життям дитини, матір дитини контакту зі школою не підтримує зовсім.
Так, з Довідки ОЗО Кіцманський ліцей №182 від 05.06.2024 вбачається, що ОСОБА_4 відвідує навчальний заклад, батьком оплачується харчування дитини, цікавиться шкільним життям доньки, попри те, як маті зовсім не підтримує контакту із школою.
Згідно Довідки КНП « Кіцманський центр первинної медичної допомоги» №291 від 05.06.2024, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають під медичним спостереженням сімейного лікаря, про дітей піклується батько, водить дітей на щеплення, призначення та рекомендації виконуються вчасно.
Разом з тим, даний факт самостійного утримання та виховання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтверджується також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Норми права, які застосував суд.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст. 104 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язок батьків утримувати дитину.
Мотиви з яких виходив суд та оцінка суду.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
На даний час шлюб між позивачем та відповідачем носить формальний характер, оскільки вони припинили сімейно-шлюбні відносини, на момент розгляду справи позивач та відповідач проживають окремо тривалий час, спільного господарства не ведуть і примирення між ними стало неможливим.
З врахуванням того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, а тому є неможливим. Беручи до уваги те, що шлюб носить формальний характер, за таких обставин його слід розірвати.
При цьому, судом з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та жінки і після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої доньки.
При цьому, сторони спору про поділ майна не заявляють.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги відсутність перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу та встановлені судом обставини, позовна заява про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, а шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що батьки малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , добровільно між собою визначили місце проживання дітей, порядок їх утримання та виховання. Також суд вважає, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні факт самостійного виховання батьком - сина ОСОБА_3 та доньки - ОСОБА_4 , які знаходиться на його повному утриманні та вихованні.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24,56, 104-105, 110, 112, 114-115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 133, 141, 211, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, який зареєстрований 19 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управління юстиції Чернівецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 29, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - розірвати, встановивши факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , які проживають із ним за адресою АДРЕСА_1 , без участі матері.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 та місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: О.І. Мінів