Справа № 461/10644/23
Провадження № 1-кс/461/3763/24
24.06.2024 року мсто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про повернення застави,
встановив:
адвокат ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про повернення застави у кримінальному провадженні внесеної підозрюваним, згідно квитанції до платіжної інструкції 0.0.3403787794.1 на переказ готівки від 10.01.2024, у розмірі 121 120 гривень 00 копійок.
Клопотання мотивує тим, що на виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова про застосування запобіжного заходу від 09.01.2024 року ОСОБА_4 було внесено заставу у розмірі 121 120 гривень 00 копійок. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 на даний час постановою прокурора закрите, а тому захисник просить постановити ухвалу про повернення зазначеної застави.
У судовому засіданні захисник клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, згідно якого не заперечує проти задоволення клопотання.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника, прокурора або слідчого у судове засідання.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду, зокрема внаслідок неявки учасників процесу, не встановлено.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи заявника, приходжу до наступних висновків, виходячи наведених нижче доводів та мотивів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Однією із засад кримінального провадження є верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КПК України).
Наведені положення кримінального процесуального законодавства повинні гарантувати не тільки права та законні інтереси підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) або потерпілого, але й інших осіб, які також залучаються до кримінального судочинства, у тому числі заставодавця.
Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, статтею 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом..
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено (ч. 2 ст. 196 КПК України).
Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023140000000133 від 04.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
В межах згаданого кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2024 щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Цією ж ухвалою визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн. Крім того, зобов'язано ОСОБА_4 внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави на депозитний рахунок ТУ ДСА в Львівській області.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні № 42023140000000133 від 04.05.2023 року;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції 0.0.3403787794.1 на переказ готівки від 10.01.2024, зазначений розмір застави був внесений підозрюваним.
Згідно цієї ж ухвали, 04 січня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в наданні неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
У подальшому строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України щодо ОСОБА_4 було продовжено.
Застава в дохід держави звернена не була, відомостей щодо порушення обов'язків підозрюваним в ході розгляду клопотання не здобуто.
Постановою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліції України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 10.05.2024 кримінальне провадження №12024140000000405 від 02.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України - закрите, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпаними можливостями їх отримання, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор у кримінальному провадженні №12024140000000405 від 02.01.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369 КК України не заперечує проти задоволення клопотання.
За вимогами ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.
Водночас, КПК визначає, що застава забезпечує покладені на підозрюваного відповідні обов'язки. Обов'язки покладаються лише ухвалою суду. Зі спливом строку покладених обов'язків, застава має бути повернута заставодавцю.
Аналіз положень КПК України свідчить про те, що застава, як захід забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід, забезпечує виключно обов'язки, які були покладені на підозрюваного відповідним судовим рішенням (ухвалою), у сукупності з обов'язком явки на виклики слідчого, прокурора, суду. Отже, правова природа походження загальних обов'язків покладених КПК України на підозрюваного, відрізняється від природи походження обов'язків покладених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу, хоча самі обов'язки можуть бути тотожними. Так, обов'язки підозрюваного виникають з моменту набуття відповідного статусу і діють протягом усього часу перебування у ньому. Натомість обов'язки покладені на підозрюваного у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу виникають з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (ухвали) і припиняють свою дію після закінчення строку її дії, зміни, скасування запобіжного заходу, тощо.
Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Для того, щоб втручання у право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Таким чином, утримання коштів застави за відсутності законної підстави для цього та припинення строку дії ухвали слідчого судді, з огляду на те, що прокурор у кримінальному провадженні повідомляє про відсутність заперечень проти задоволення відповідного клопотання, порушує право власності заставодавця, який фактично позбавлений змоги реалізувати право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
В ході розгляду клопотання слідчому судді не подано жодного доказу стосовно того, що підозрюваний будь-яким чином порушив або не дотримувався покладених на нього ухвалою слідчого судді обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК. Крім того, приймаю до уваги те, що жодних застережень щодо повернення застави в ході розгляду клопотання не встановлено.
Враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 182, 203 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Повернути ОСОБА_4 суму внесеної ним у кримінальному провадженні №12024140000000405 від 28.03.2024 застави, згідно квитанції до платіжної інструкції 0.0.3403787794.1 на переказ готівки від 10.01.2024, у розмірі 121 120 гривень 00 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1