20.06.24
ЄУН: 336/2247/23
пр. № 2-др/336/23/2024
20 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,
Рішенням Шевченківського районного суду від 23.02.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, що стягнуті рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2014 року з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця м. Запоріжжя, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працює в державному підприємстві Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка, на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/5 частини заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, що стягнуті рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін, встановивши мінімальний гарантований розмір аліментів, що не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Постановою Запорізького апеляційного суду м. Запоріжжя від 05.06.2024 року рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просив вирішити питання про судові витрати.
В силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України учасники справи в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не викликались.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалення додаткового рішення внормовано статтею 270 ЦПК України, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Як випливає із змісту ст. 265 ЦПК України, яка регламентує вимоги до змісту рішення, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться витрати і витарти зі сплати судового збору.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат зі сплати судового збору, лише за умови їх фактичної сплати, яка повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Однією з засад цивільного судочинства в силу ст. 2 ЦПК України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом частини 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), а докази витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, подаються протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заяву про ухвалення додаткового рішення з підстав стягнення витрат зі сплати професійної правничої допомоги разом з доказами цих витрат надано суду у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підстав для залишення означеної заяви без розгляду судом немає.
В матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції №0.0.2902977176.1 від 15.03.2023 року про сплату судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. (а.с. 1).
У зв'язку з викладеним суд вважає доведеною цю суму видатків.
Вирішуючи питання про покладення означених видатків на відповідача, суд враховує положення ст. 141 ЦПК України про те, що у разі задоволення вимог судові витрати покладаються на відповідача.
У зв'язку з викладеним, констатуючи, що позов заява про видачу дублікату виконавчого листа задоволена, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, відповідно до якого:
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , проживаючої з адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.
Суддя О.В. Щаслива