про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
24 червня 2024 року Справа № 480/5526/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.08.2022 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вів 17.07 2003 №1078. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.08.2022 включно з урахуванням абзаців З, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, а судове рішення без змін.
13.06.2024 від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій просиnm зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява мотивована тим, що відповідач відмовляється виконувати обо'язкове до виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2023. Крім того, відповідач взагалі не визнає дане рішення суду, як таке що підлягає виконанню. Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведених положень КАС України вбачається, що суд наділений правом встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі. Тобто, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
За повідомленням позивача 08.04.2024 постановою головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Східне МРУ МЮ відкрито провадження. Будь яких інших відомостей про стан виконання, про вчинені виконавчі дії та їх результат позивачем не повідомлено. ОСОБА_1 зазначає, що відповідач відмовляється від виконанн рішення суду та взагалі не вважає судове рішення таким, що підлягає виконанню. При цьому будь-які докази на підтвердження цього позивачем не надано.
Тобто матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано можливості виконання рішення суду у загальному порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
На підставі викладених обставин, суд визнає, що відсутні обставини, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній адміністративній справі, у встановлено законом порядку, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Крім того, від ОСОБА_1 21.06.2024 на адресу суду надійшло дві заяви про забезпечення виконання рішення суду та про встановлення судового контролю у яких він просить зобов'язати відповідача надати довідку про розмір виплаченого грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, зобов'язати розрахувати суму належної індексації в березні 2018 як різницю між розміром індексації і розміром підвищеного доходу, зобов'язати виплатити суму належної індексації в березні 2018 року за період з 01.03.2018 по 31.08.2023 включно, зобов'язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації.
Частина з заявлених заявах вимог вирішена судом у рішенні, зокрема відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.08.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 5 закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У порядку, встановленому Розділом IV КАС України суд вирішує процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень. При цьому закон не передбачає покладання на боржника у процесі виконання рішення суду обов'язків, які на нього не були покладені самим судовим рішенням, чого вимагає ОСОБА_1 у своїх заявах. Суд вважає, що такі заяви задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Соп'яненко