вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
25 червня 2024 року Справа № 480/2164/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2164/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.03.2024року №183450030122 про відмову в перерахунку пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу період роботи в Монгольській Народній Республіці з 20.06.1989 р. по 20.08.1992 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням вище зазначеного страхового стажу на підставі поданої заяви від 01.03.2024р.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що з 06.12.2023р. позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 01.03.2024р. позивач звернулася до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії - до призначення у зв'язку з наданими додатковими документами, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до якої було додано довідки щодо перебування її у відрядженні у Монгольській Народній Республіці. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.03.2024року №183450030122, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача. вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.
На виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через систему "Електронний суд" надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України з Сумській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). 01.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою №4568 про перерахунок - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами відповідно до Закону №1058. За результатами опрацювання заяви винесено рішення №183450030122 від 08.03.2024 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 20-21).
Також представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області через систему "Електронний суд" було надано суду витребувані докази (а.с. 37-45).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 06.12.2023 року призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 9).
01.03.2024 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 45). Відповідно до розписки-повідомлення, до заяви було додано, зокрема, довідка про прийняття на роботу (навчання) (справка №925 71-46- ок від 03.06.1992), довідка про прийняття на роботу (навчання) (справка №212/ок від 15.04.1992), довідка про прийняття на роботу (навчання) (справка №04-277 від 28.05.1990) (а.с. 37, 39, 41, 42).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 08.03.2024 року №183450030122 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (а.с. 4).
При цьому в даному рішенні зазначено, що "Перелік питань пенсійного забезпечення регулюються Міжнародною Угодою про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Відповідно до статті 1 цієї угоди пенсійне забезпечення громадян здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають. Заявницею була надана довідка що вона дійсно знаходилась та працювала в Монголії з 20.06.1989 по 14.06.1992".
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
За приписами ч. 1 ст. 44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до п. 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
При цьому пп.2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно до пункту 4.3. Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих, зокрема, на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку за результатом розгляду якої, органи Пенсійного фонду України повинні прийняти відповідне рішення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, що є актом індивідуальної дії.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач 01.03.2024 року звернулася до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 45) та рішенням від 08.03.2024 року №183450030122 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не зазначено жодних мотивів, які стали підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача, у зв'язку з наданням додаткових документів. В даному рішенні зазначено, що заявницею була надана довідка, що вона дійсно знаходилась та працювала в Монголії з 20.06.1989 по 14.06.1992 (а.с. 4). При цьому відомості щодо зарахування чи не зарахування, в тому числі підстави не зарахування, до страхового стажу позивача періоду роботи з 20.06.1989 по 14.06.1992, в оскаржуваному рішенні відсутні.
Вказані обставини позбавляють суд можливості оцінити обґрунтованість прийняття спірного рішення. У відзиві на позов відповідачем також не зазначено підстави відмови у перерахунку пенсії позивача у зв'язку з наданими додатковими документами.
А відтак, перевіривши оскаржуване рішення від 08.03.2024 року №183450030122, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії за віком, у зв'язку з наданням додаткових документів, пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. У даному випадку, органи Пенсійного фонду при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Варто зазначити, що суб'єкт владних повноважень у рішенні про відмову у задоволенні певного прохання (клопотання) особи, як-то про перерахунок пенсії, має наводити всі без винятку підстави для такої відмови.
При цьому суд зазначає, що оскаржуване рішення від 08.03.2024 року №183450030122 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, адже дане рішення не містить достатніх мотивів, з урахуванням яких відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку позивачу пенсії за віком, у зв'язку з наданням додаткових документів.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте в порушення зазначеної норми законодавства, відповідачем, не доведено правомірність прийнятого ним рішення.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.03.2024 року №183450030122.
При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу період роботи в Монгольській Народній Республіці з 20.06.1989 р. по 20.08.1992 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням вище зазначеного страхового стажу на підставі поданої заяви від 01.03.2024р., оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не було прийнято обґрунтованого рішення за результатами розгляду заяви позивача від 01.03.2024р. та доданих до неї документів. Крім того, як вже зазначалося судом вище, в оскаржуваному рішенні взагалі відсутні відомості щодо зарахування чи не зарахування, в тому числі підстави не зарахування, до страхового стажу позивача періоду роботи з 20.06.1989 по 14.06.1992, а лише зазначено, що заявницею була надана довідка, що вона дійсно знаходилась та працювала в Монголії з 20.06.1989 по 14.06.1992.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача, бездіяльність відповідача при не зарахуванні певних періодів стажу, відсутність належного обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про відмову у перерахунку пенсії, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 58 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Частиною п'ятою статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії для чого приймає відповідне рішення.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2024 року щодо перерахунку пенсії - доопризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, з урахуванням висновків суду.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судового збору у розмірі 605,60 грн., сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 18.03.2024 року № 0.0.3535923569.1 (а.с. 12).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.03.2024 року №183450030122.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.03.2024 року щодо перерахунку пенсії - доопризначення у зв'язку з наданими додатковими документами, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек