Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 червня 2024 року Справа№200/859/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд (з урахування уточнення позовних вимог від 06.03.2024):
визнати протиправними дії відповідача щодо внесених змін у витяг з наказу № 169 від 18.06.2023 в частині визначення позивачу вислуги років в Збройних Силах України, а саме: "Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів; пільгова - 3 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів" замість "Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 4 роки 07 місяців 18 днів, пільгова - 05 років 11 місяців 22 дні, загальна - 10 років 07 місяців 10 днів;
зобов'язати відповідача обрахувати стаж позивача в Збройних Силах України шляхом включення до пільгового, та відповідно загального періоду вислуги років Позивача, врахувавши дійсні періоди участі позивача антитерористичній операції та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 у розрахунку один місяць служби за три.
В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача порушують права позивача. Позивач наполягає, що весь період його участі в антитерористичній операції та у бойових діях, який Відповідачем зазначено в довідці від 06.08.2023 за № 4743 підлягає обрахунку як пільговий , а саме: один місяць за три місяці часу проходження ним служби.
Ухвалою суду від 26.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що відповідно до п.3 Постанови, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць за три місяці, за час участі у бойових діях у воєнний час. Зазначає, що в Україні воєнний час введено не було, підстав для зарахування вислуги років на пільгових умовах немає.
Також вказав, що позивача було звільнено з військової служби 18.06.2023, а звернувся він до суду 13.02.2024, тобто, він пропустив строк звернення до суду з позовом, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
У відповіді на відзив представник позивача вказав, що позивач дізнався про порушення свої прав в частині внесених відповідачем змін в наказ № 169 від 18.06.2023 щодо його вислуги років з листа відповідача від 08.12.2023 № 2/183, а позов до суду було подано 13.02.2023, тобто в межах тримісячного строку, у зв'язку з чим вважає строк подання позову до суду не пропущеним. Також вказав, що відповідачем позивачу вже після звільнення з військової служби надано довідку від 06.08.2023 за № 4743, що він дійсно в період з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Періоди участі в антитерористичній операції Відповідачем включено в цю довідку. Факт прийняття часті Позивачем в антитерористичні операції та у заходах , необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області не заперечується та не оспорюється Відповідачем у відзиві, як і не заперечується той факт , що фактично Позивач приймав участь саме в бойових діях. Вважає, що відповідач має у відповідності до "а" п. 3 Постанови КМУ від 17.05.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років , призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішній справ та членам їхній сімей".
Ухвалою суду від 26.04.2024 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 21.05.2024 на 12 год. 00 хв. Витребувано у відповідача: пояснення щодо внесення неоднакових відомостей в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169 щодо ОСОБА_1 ; докази ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом від 18.06.2023 № 169; пояснення щодо обрахунку пільгової вислуги років ОСОБА_1 ; інформацію та докази (якщо такі мають місце) щодо внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169 щодо вислуги років ОСОБА_1 ; довідку із зазначенням вислуги років ОСОБА_1 в Збройних Силах України в календарному, пільговому та загальному обчисленні за підписом відповідальної особи.
01.05.2024 представником відповідача було надано пояснення, що 10.06.2023 службою персоналу частини було сформовано витяг з наказу № 169 від 18.06.2023 про звільнення ОСОБА_1 , у якому помилково було зазначено, що «Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 4 роки 07 місяців 18 днів, пільгова - 05 років 11 місяців 22 дні, загальна - 10 років 07 місяців 10 днів». Копію цього помилкового наказу було випадково отримано позивачем. Враховуючи роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 02.06.2023 за № 1542/4661, відповідно до якого підстав для зарахування вислуги років на пільгових умовах немає (в Україні воєнний час введено не було). Наказ від 18.06.2023 № 169 було викладено у правильної редакції, а саме: «Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів; пільгова - 3 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів» примірник наказу було видано позивачу на руки під час звільнення. Письмового підтвердження отримання витягів з наказу позивачем не зберіглось.
Військова частина НОМЕР_1 наголошує, що правильним є наказ від 10.06.2023 № 169, в якому зазначено: «Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів; пільгова - 3 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів», і цим наказом військова частина користується. Саме такий розрахунок вислуги років розраховано відповідно до норм діючого законодавства, що діяло на момент видачи наказу.
Також просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
21.05.2024 представник позивача надіслав на адресу суду заяву у які вказав, що позивачу не видавалась на руки при звільненні копія витягу з наказу редакції, що викладена відповідачем а саме: «Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів; пільгова - 3 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів». Позивач вважає, що таким чином відповідач намагається ввести суд в оману з метою доведення порушення строків подання зазначеного позову.
Також зазначає, що відповідно до підпункту "а" п. 3 Постанови КМУ від 17.05.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років , призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокої та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішній справ та членам їхній сімей" Відповідач мав зарахувати стаж позивачу на пільгових умовах за час його участі в антитерористичній операції та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 у розрахунку один місяць служби за три.
Також, не заперечував проти розгляду справи в письмовому провадженні без виклику сторін.
Ухвалою суду від 21.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 200/859/24. Розгляд справи по суті вирішено здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169 сержанта ОСОБА_1 , сержанта з матеріального забезпечення 3 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.06.2023 №136-РС у запас за п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав. З 18.06.2023 виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно з вказаним наказом, копія якого додана позивачем до адміністративного позову та який містить печатку та підпис начальника штабу- заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , вислуга років ОСОБА_1 в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів, пільгова - 05 роки 11 місяці 22 дні, загальна - 10 років 07 місяців 10 днів.
Разом з тим, також було надано до адміністративного позову копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169 щодо сержанта ОСОБА_1 . Згідно з яким, вислуга років ОСОБА_1 в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів, пільгова - 03 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів.
Тобто, в матеріалах справи наявні дві копії одного документу (наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169), проте відомості щодо вислуги років позивача є різними.
З наданого листа ВЧ НОМЕР_1 від 08.12.2023 №2/183 на виконання ухвали суду повідомлено, що питання виплат додаткової грошової винагороди врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Для виплати надбавки за вислугу років враховуються періоди, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (зі змінами), відповідно до роз'яснення згідно телеграми №1542/4661 від 02.06.2023 Департаменту соціального забезпечення МОУ.
Відповідно до п. 3 Постанови до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п. 1 цієї Постанови зараховується на пільгових умовах один місяць за три місяці, за час участі у бойових діях у воєнний час.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в Україні воєнний час введено не було, підстави для зарахування вислуги років на пільгових умовах з 24.02.2024 відсутні.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 № 169 щодо позивача, вислуга років останнього станом на 18.06.2023 в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів, пільгова - 03 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів.
Станом на 06.12.2023 позивачу нараховані усі кошти відповідно до наказу командира військової НОМЕР_1 , заборгованість відсутня.
Також відповідачем було долучено лист департаменту соціального забезпечення МО України від 02.06.2023 №1542/4661 щодо обрахування пільгової вислуги років військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях під час дії воєнного стану із висновками про те, що в Україні воєнний час введено не було, підстави для зарахування вислуги років на пільгових умовах немає.
У матеріалах справи також мається довідка від 06.08.2023 №4743 ВЧ НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, що видана позивачу про те, що він дійсно в період з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.
Проаналізувавши відзив відповідача, судом встановлено, що єдиною підставою щодо відмови щодо включення до пільгового періоду вислуги років позивача, із врахуванням періодів участі позивача в антитерористичній операції та у бойових діях з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023 у розрахунку один місяць служби за три є те, що в Україні воєнний час введено не було, а отже підстав для зарахування вислуги років на пільгових умовах немає.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Ч. 6 вказаної статті Закону № 2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
За змістом абз.2 ч.1 ст. 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).
Згідно із п.1.1. Положення №530 цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.
За змістом 2.3 розділу 2 Положення № 530 участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до п.п. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі N185/4140/17 (92-а/185/282/17).
Судом враховано, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Таким чином, не зарахування до пільгового стажу у кратному обчисленні із розрахунку один місяць служби за три місяця періодів проходження військової служби під час мобілізації, протягом яких позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, є протиправним.
Крім того, слід звернути увагу, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів також зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
При цьому, зазначеним Порядком №393 не передбачено зарахування вислуги років на пільгових умовах для осіб, мобілізованих у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України під час запровадження в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України №64/2022, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах Олександр Волков проти України (заява №21722/11), C.G. та інші проти Болгарії (заява №1365/07).
Як встановлено судом, єдиною підставою для відмови позивачу у перерахунку вислуги років у пільговому обчисленні є відсутність воєнного часу в Україні.
Критично оцінюючи таку підставу відмови, суд враховує деякі аспекти національного та міжнародного права.
Питання «воєнного стану» більше детально регламентовано, як у Конституції, так і у профільному законодавстві.
Відповідно до законів «Про оборону України» та «Правовий режим воєнного стану» - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У Конституції окремо прописано, що під час воєнного стану можуть встановлюватися окремі тимчасові обмеження прав і свобод за виключенням тих, що передбачені ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63.
Тобто, правовий режим воєнного стану має безпосередній вплив на процеси у середині країни і стосується виключно внутрішньополітичних процесів
У вітчизняному законодавстві визначення «стану війни» не надається. У Конституції лише згадується, що його оголошує Верховна Рада за поданням президента.
У Законі України «Про оборону України» також прописана ця процедура.
При цьому, ст. 4 цього закону визначає, що з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни. При цьому визначення поняття «воєнний час» у вітчизняному законодавстві також не надається.
Граматичний аналіз тексту наведеної вище норми дає підстави для висновку, що вжитий законодавцем роз'єднувальний сполучник «чи» виділяє дві окремі підстави для настання воєнного часу:
1. оголошення стану війни;
2. фактичний початок воєнних дій.
Звертаючись до граматики можна дійти висновку, що розділовий сполучник, що утворює складне висловлювання, яке є істинним тоді, коли хоча б одне із висловлювань, що входять до його складу, є істинним. У природній мові передається сполучниками «або», «чи».
Відтак, системний аналіз приписів Закону України «Про оборону України» свідчить про те, що воєнний час в України настав внаслідок фактичного початку воєнних дій, що є загальновідомими обставинами та не потребують доведенню в силу ст. 78 КАС України.
Відповідно до ст.1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон №389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку вислуги років на пільгових умовах, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до «надмірного формалізму» через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.
Рішення відповідача щодо внесених змін у витяг з наказу від 18.06.2023 № 169 в частині визначення позивачу вислуги років у Збройних Силах України, ґрунтується на листі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, який не є нормативно-правовим актом законодавства, тоді як органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Системний аналіз викладеного дає підстави суду для висновку про протиправність змін у витяг з наказу від 18.06.2023 № 169 в частині визначення позивачу вислуги років у Збройних Силах України та, як наслідок, зобов'язання відповідача перерахувати вислугу років на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) за спірний період, та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 №169.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на спосіб внесення змін до наказу. Є загальний підхід щодо внесення змін до розпорядчих документів, який викладений зокрема у Типовій Інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою КМУ від 17.01.2018 № 55.
У п. 6 Постанови КМУ від 17.01.2018 № 55 вказано міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади в тримісячний строк привести власні нормативно-правові акти, зокрема про затвердження інструкцій з діловодства для підприємств, що належать до сфери їх управління, у відповідність із цією постановою.
Відповідно до п.93 вказаної інструкції Наказ (розпорядження), яким вносяться зміни, оформлюється з урахуванням таких вимог:
1) заголовок наказу починається із слів “Про внесення змін до наказу (розпорядження)...” із зазначенням дати, номера, назви виду розпорядчого документа, до якого вносяться зміни;
2) розпорядча частина наказу (розпорядження) починається з пункту:
“1. Внести до наказу (розпорядження) … такі зміни:” у разі викладення змін у тексті наказу (розпорядження);
“1. Внести до наказу (розпорядження) … зміни, що додаються.” у разі викладення змін у вигляді окремого документа;
3) формулюються зміни у вигляді пунктів та підпунктів розпорядчого характеру, наприклад:
“1. Пункт 2 викласти в такій редакції:...”;
“2. Пункт 3 виключити”;
“1) абзац другий пункту 4 доповнити словами...”;
“2) у підпункті 2 пункту 7 слова “у разі потреби” замінити словом “вимагається”.
Відповідач не надав пояснень чим керувався при обранні способу внесення змін до Наказу у спосіб зміни абзацу в діючому наказі без видання наказу яким повинні були внесені зміни, з належним обґрунтуванням.
При цьому, позовні вимоги щодо включення спірного періоду служби позивача до загального періоду вислуги років, то суд вказує, загальний стаж є арифметичним поєднанням календарної та пільгової вислуги, а отже фактично дублює позовну вимогу щодо включення вислугу років на пільгових умовах, а тому позовні вимоги в частині задоволенню не підлягають.
Щодо строку звернення до суду, суд враховує пояснення представника позивача про те, що відповідач самостійно змінив редакцію наказу № 169 від 18.06.2023 щодо вислуги років позивача. Позивача про зміну редакції витягу з наказу в частині вислуги років повідомлено відповідачем жодним чином не було, а дізнався про такі зміни позивач в рамках іншої судової справи з листа відповідача (від 08.12.2023р. № 2/183), який позивачем було долучено до позовної заяви. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, позивач дізнався про порушення свої прав в частині внесених відповідачем змін в наказ № 169 від 18.06.2023 щодо його вислуги років з листа відповідача від 08.12.2023 № 2/183, а позов до суду було подано 13.02.2024, тобто в межах тримісячного строку.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - частково задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо зміни тексту наказу від 18.06.2023 № 169 в частині визначення ОСОБА_1 вислуги років в Збройних Силах України, а саме: "Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 04 роки 07 місяців 18 днів; пільгова - 3 роки 04 місяці 02 дні, загальна - 07 років 11 місяців 20 днів" замість "Вислуга років в Збройних Силах України становить: календарна - 4 роки 07 місяців 18 днів, пільгова - 05 років 11 місяців 22 дні, загальна - 10 років 07 місяців 10 днів."
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати вислугу років на пільгових умовах за час безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях в період за період з 08.01.2019 по 05.06.2019, з 18.06.2019 по 11.08.2019, з 20.03.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 28.12.2021, з 03.01.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 18.06.2023, із розрахунку один місяць служби за три місяці та внести відповідні зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.06.2023 №169.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 21.06.2024.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова