Справа №293/913/24
Провадження № 3/293/602/2024
25 червня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглянув адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ч. 2 ст. 154 КУпАП
13.06.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 846537 від 15.04.2024 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № №846537 від 15.04.2024 вбачається, що гр. ОСОБА_1 15.04.2024 о 18 год 00 хв в селищі Черняхів по вул. Шухевича, порушив правила вигулювання тварин, а саме здійснював вигул собаки породи "Підбуль" за межами помешкання без повідка, намордника, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку «Viber» (а.с. 7).
Суд зазначає, що вчинив всі необхідні та залежні від суду дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарев проти України" сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладені обставини, ураховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також приймаючи до уваги строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, а також те, що участь особи у цій категорії справ є необов'язковою, враховуючи відсутність клопотань та заяв особи про відкладення розгляду справи, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними, у зв'язку з цим на підставі ч.2 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
За ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № №846537 від 15.04.2024 вбачається, що гр. ОСОБА_1 15.04.2024 о 18 год 00 хв в селищі Черняхів по вул. Шухевича, порушив правила вигулювання тварин, а саме здійснював вигул собаки породи Підбуль за межами помешкання без повідка, намордника, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Диспозиція ч.2 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.
В той же час така кваліфікуюча ознака як повторність у протоколі про адміністративне правопорушення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не інкримінована.
Разом з тим, в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які йому інкримінуються в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №846537 повторно протягом року, після притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Суд зазначає,що доказом притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності протягом року, що дає підстави кваліфікувати дії правопорушника як такі, що вчинені повторно може бути постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті або рішення суду, що набрала законної сили.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідними посадовими особами. Під час розгляду справи суддею у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності. Водночас норми КУпАП не передбачають самостійної перекваліфікації судом дій за вчинене адміністративне правопорушення.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 органом поліції у порушення вимог ст. 255 КУпАП не зібрано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 154 КУпАП.
До матеріалів справи не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При цьому суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних доказів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.154 КУпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому правопорушеннях не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, ч.2ст.187, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України "Про судовий збір",суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 154 КУпАП закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Людмила ЛОСЬ