Справа №293/966/24
Провадження № 3/293/635/2024
25 червня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглянув адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
21.06.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №920920 від 20.06.2024, відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №920920 від 20.06.2024 гр. ОСОБА_1 19.06.2024 о 23 год 30 хв в АДРЕСА_1 відносно співмешканки ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку «Viber» (а.с. 8).
Суд зазначає, що вчинив всі необхідні та залежні від суду дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарев проти України" сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Зважаючи на викладені обставини, ураховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також приймаючи до уваги строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, а також те, що участь особи у цій категорії справ є необов'язковою, враховуючи відсутність клопотань та заяв особи про відкладення розгляду справи, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними, у зв'язку з цим на підставі ч.2 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ході розгляду справи, суд встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №920920 від 20.06.2024 гр. ОСОБА_1 19.06.2024 о 23 год 30 хв в АДРЕСА_1 відносно співмешканки ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі.
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №920920 від 20.06.2024 ( а.с 2); протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.06.2024( а.с.3); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 30.06.2024 (а.с.4).
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України є повністю доведеною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 245, 251, 252, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», КУпАП, суд
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 (сто сімдесят) гривень.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ