Справа № 289/465/23
Номер провадження 2/289/25/24
25.06.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що у встановлений законом строк не змогла прийняти спадщину через існування об'єктивних, непереборних труднощів для вчинення цих дій, оскільки на час смерті діда позивач була вагітна, мала незадовільний стан здоров'я та загрозу передчасних пологів, а після пологів не мала можливості звернутися до нотаріуса, оскільки проживала на віддаленій відстані від місця відкриття спадщини.
31.01.2023 ОСОБА_1 отримала лист від приватного нотаріуса Данчевої Н.В №18/01-16 від 18.01.2023, яким її було повідомлено про відкриття нотаріусом спадкової справи після смерті її діда ОСОБА_3 за заявою спадкоємців. Також повідомлено, що вона є спадкоємцем за законом п'ятої черги спадкування та у відповідності до ст. 1266 Цивільного кодексу України є спадкоємцем за правом представлення, так як її батько помер раніше діда. На звернення до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач отримала відмову у зв'язку з тим, що протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, не подала заяву про прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 05.04.2023 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 38).
Сторони в підготовче засідання не з'явились, від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позивачка позовні вимоги підтримує, а відповідача їхвизнає (а.с. 67, 98).
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивач є донькою ОСОБА_4 , який був сином ОСОБА_3 і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9).
Дід позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15).
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто після смерті діда позивачка народила доньку ОСОБА_5 (а.с. 11-13).
Як зазначено в позовній заяві і не оспорюється сторонами по справі, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно: житловий будинок та земельні ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлого у цьому будинку на день смерті був зареєстрований його син ОСОБА_2 , отже він є таким, що прийняв спадщину (а.с. 14). Окрім того, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 19).
З листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Данчевої Н.В. від 21.02.2023 встановлено, що позивачеві рекомендовано звернутись до суду з метою визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті діда ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що позивач не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також не звернулася в шестимісячний строк до нотаріуса (а.с. 18).
Окрім того, з постанови дізнавача СД відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 29.05.2024 про закриття кримінального провадження, судом встановлено, що відповідач постійно знаходився в зоні бойових дій. З листопада 2023 року по березень 2024 року перебував на лікуванні після отриманого поранення. В зв'язку з цим в лютому 2024 року не зміг з'явитися до суду, тому до нього приїхала позивач, яка є його племінницею, з надрукованим клопотанням про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог ОСОБА_1 , з яким ОСОБА_2 ознайомився та особисто підписав (а.с. 93-95). Таким чином, з даної постанови вбачається, що відповідач дійсно звертався до суду з заявою про визнання позову та розгляд справи без його участі.
Отже, судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини. Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Враховуючи викладене та надані позивачем докази, суд вважає, що причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами.
Тому, проаналізувавши зазначені вимоги закону, враховуючи повне визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 200, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк, а саме три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО