Дата документу Справа № 317/873/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/430/24Головуючий у 1-й інстанції Сакоян Д.І.
Єдиний унікальний №317/873/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.3 ст.172-20 КУпАП
21 червня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Карабут М.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 05.02.2024 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст.172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт зазначає, що обіймає посаду стрільця та на значній відстані від лінії фронту об'єктивно не міг виконувати обов'язки військової служби.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що у зазначені в протоколі про військове адміністративне правопорушення дату і час ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби, а вказане місце вчинення адміністративного правопорушення є військовою частиною або військовим об'єктом.
У зв'язку з чим, на думку апелянта, відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Заслухавши захисника ОСОБА_2 , діючу в інтересах ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи вищевказаних вимог КУпАП не дотримався.
Приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення, суд послався на відомості протоколу про військове адміністративне правопорушення №ДНЗ-2/199 від 06.02.2024 року, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №1306 від 05.02.2024 року, як на докази винуватості особи.
Разом з тим, порівнюючи наявні матеріали справи з доводами апелянта, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності через відсутність у матеріалах справи достатніх і переконливих доказів, які б підтверджували наявність в його діях передбачених ч.3 ст.172-20 КУпАП події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно абз.7 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Проте у протоколі про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не міститься зазначення конкретного передбаченого військового обов'язку, підстав і часу його виконання у відповідності до вимог ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який би здійснював ОСОБА_1 , що обіймає посаду стрільця, 05.02.2024 року о 22 год. 00 хв., перебуваючи у вказаному в протоколі про військове правопорушення місці.
В судовому засіданні під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що 05.02.2024 року в зазначений у протоколі про військове адміністративне правопорушення час ОСОБА_1 перебував у відпустці та не виконував обов'язків військової служби. Крім того, він не знаходився на території військової частини.
Таким чином у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про наявність в діях ОСОБА_1 передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення, а саме: перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані (стані алкогольного сп'яніння) під час виконання обов'язків військової служби 05.02.2024 року або на території військової частини в умовах воєнного стану. Не наведено їх і в оскаржуваній постанові суду.
З огляду на викладене, сукупність досліджених апеляційним судом доказів під час перегляду постанови суду першої інстанції свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.
Отже, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 лютого 2024 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар