Дата документу Справа № 333/10754/23
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/396/24Головуючий у 1-й інстанції Варнавська Л.О.
Єдиний унікальний №333/10754/23Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
14 червня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 17.11.2023 року о 23 год. 50 хв. по вул.Олімпійській у м.Запоріжжі водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 зазначає, що він не порушував вимоги п.2.5 ПДР.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_2 і його захисник Шутак Ю.В. не з'явились. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber». Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_3 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №512906 від 18.11.2023 року, відповідно до якого водій ОСОБА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв'язку із відмовою водія;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.11.2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Зі змісту наявного в матеріалах справи відеозапису об'єктивно вбачається рух транспортного засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 до моменту його зупинки.
Зафіксовані на відеозаписові події беззаперечно свідчать про факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 за встановлених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Зазначені обставини також детально описано в оскаржуваній постанові судді.
Більш того, апеляційний суд звертає увагу на те, що транспортний засіб під керуванням водія було зупинено працівниками поліції за порушення ОСОБА_2 вимог ПДР. Після чого з метою припинення адміністративного правопорушення та складання адміністративних матеріалів відносно водія ОСОБА_2 в порядку ст.261 КУпАП було складено протокол про адміністративне затримання серії АА №049210.
Також відносно ОСОБА_2 уповноваженою особою було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №620062 від 18.11.2023 року за ч.1 ст.122-2 КУпАП за невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу; серії АА №91715 за ст.185 КУпАП за невиконання ОСОБА_2 законної вимоги поліцейського вийти з транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , та припинення адміністративного правопорушення; серії АА №339313 за ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство).
Достовірних відомостей щодо спростування вказаних у даних протоколах відомостей апелянтом не надано.
У зв'язку з чим апеляційний суд вважає слушними твердження районного суду щодо встановлення факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_2 . Вказаних висновків суд дійшов на основі повного, всебічного дослідження обставин справи та зібраних доказів.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_2 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_2 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Доводи апелянта про те, що наявний відеозапис не є безперервним, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки ніким не спростовано того факту, що водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не оскаржено.
Вказаний відеозапис узгоджується з іншими доказами у справі, є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП.
На відеозаписові події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_2 у його вчиненні.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення ААД №512906 від 18.11.2023 року містить передбачені ст.256 КУпАП відомості. В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд зауважує, що всупереч протилежним доводам апелянта, наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом у справі. Оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов'язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.
Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 06 березня 2024 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар