Справа № 146/621/24
Провадження № 22-ц/801/1613/2024
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пилипчук О. В.
Доповідач :Войтко Ю. Б.
25 червня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з цивільних справ Войтка Ю. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року у справі № 146/621/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,
встановив:
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року, разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, дослідивши обґрунтованість заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України підставою для звільнення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.
Отже законом передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочки, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, Закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Порядок звільнення від сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі- Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
До матеріалів апеляційної скарги заявником додано довідку про доходи № 3499 4147 7722 1429, з якої вбачається, що вона перебуває на обліку в Ямпільському об'єднаному управлінні ПФУ в Вінницькій області і отримує пенсію за віком, при цьому сума пенсії за період з 01.06.2023 по 31.05.2024 складає 31 024,59 грн.
Зважаючи на те, що указана довідка не дає достатніх підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору та не свідчить про відсутність у неї інших доходів чи майна та ураховуючи, що доказів на підтвердження важкого майнового стану та наявності умов, які свідчать про можливість звільнення її від сплати судового збору заявником не надано, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, яка визначає форму та зміст апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 - 3 028 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відтак розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі складає 4 542 грн 00 коп., тобто 150% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З урахуванням вимог Закону № 3674-VI скаржнику належить сплатити судовий збір в сумі 4 542 грн 00 коп. за наступними реквізитами:
ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження) по справі ______ (номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві відповідно до положень статті 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а скаржнику надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в сумі 4 542 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 21 травня 2024 року в указаній справі - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання зазначених вимог, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко