Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2-а/733/27/24
Єдиний унікальний №733/1155/24
Рішення
Іменем України
25 червня 2024 року Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Т.В. Карапиш
за участю секретаря О.П. Щур,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Ічня справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Прокопенка Віталія Петровича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Прокопенка В.П., Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказує, що 03 травня 2024 року інспектором поліції ВП № 2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Прокопенком В.П. було винесено постанову серії ЕНА № 2059956 від 03 травня 2024 року за порушення п. 15.1. ПДР України та притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: 03.05.2024 року об 11:20:55 год. в м. Ічня по вул. Воскресінська здійснила зупинку (стоянку) з порушенням п. 15.1 ПДР України. Свою вину не визнає у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, оскільки стверджує, що докази вчинення правопорушення відсутні, оскільки при винесенні постанови про адмінправопорушення не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння адмінправопорушення, поліцейським їй не було роз'яснено її права, тому постанова про накладення на неї адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, безпідставною та винесеною з порушенням вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене та те, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, в зв'язку з відсутністю в її діях правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, справу про адмінправопорушення закрити та стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.
27 травня 2024 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2059956 від 03.05.2024 року, відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи у порядку спрощеного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримує повністю та просить його задовольнити (а.с. 33).
Представник відповідача Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 29).
Відповідач інспектор поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Прокопенко В.П. в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 30).
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 32).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 03 травня 2024 року інспектором відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Прокопенком В.П. було винесено постанову серії ЕНА № 2059956 від 03 травня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок (а.с. 12-13).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2024 року об 11:20:55 год. в м. Ічня по вул. Воскресінська здійснила зупинку (стоянку) транспортним засобом NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_1 з порушенням п. 15.1 ПДР України - зупинка та стоянка транспортних засобів.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, які затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до п. 15.1 «в» ПДР України, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), суд констатує, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивачку, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.
В судовому засіданні знайшли своє відображення твердження позивачки, зазначені в позовній заяві про те, що поліцейським ОСОБА_1 не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння останньою адмінправопорушення та не роз'яснено її права.
Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з якого неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація, тощо).
Сама лише постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 2059956 від 03 травня 2024 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Інші докази вчинення позивачкою вищевказаного адмінправопорушення відсутні та не надані відповідачем у відзиві на позовну заяву.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення та вина особи у його вчиненні, доводяться шляхом надання належних доказів.
Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки відповідачами не доведено правомірність прийнятого рішення, відзиву на позовну заяву не надано, а в матеріалах справи інші належні та допустимі докази вини позивачки відсутні та постанову складено в порушення норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2059956 від 03 травня 2024 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України суд вважає стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивачки судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, що був сплачений позивачкою при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 2,8,9,77,78,132,139,205,241-246,286,295 КАСУ, ст.ст. 7, 126, 245, 247, 251, 288, 293 КУпАП, ст. 19 Конституцією України, ЗУ «Про дорожній рух», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Прокопенка Віталія Петровича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову інспектора поліції відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області Прокопенка Віталія Петровича серії ЕНА № 2059956 від 03 травня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по даній адміністративній справі.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 74, код ЄДРПОУ 40108651) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) суму понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8 корпус 30) протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Прилуцький районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, місце знаходження: м. Прилуки, вул. Котляревськго, 66, Чернігівська область, ЄДРПОУ 40108651.
Відповідач: інспектор поліції відділення поліцейської діяльності № 1 Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Прокопенко Володимир Петрович, місце знаходження: м. Ічня, вул. Свято-Пребраженська, 18, Прилуцький район, Чернігівська область.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, місце знаходження: просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, ЄДРПОУ 40108651.
Повне рішення складено 25 червня 2024 року.
Суддя Т. В. Карапиш