25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 128/1550/24
провадження № 61-8834ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним вище позовом.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області повернуто позивачу разом з доданими документами.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її
в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області
від 10 травня 2024 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області визнано неподаною та повернути особі, яка її подала.
19 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у змісті прохальної частини якої просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року, справу направити для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до Вінницького апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подачу касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до касаційної скарги фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, заявнику, у випадку ненадання ним доказів про звільнення його від сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Заявником не дотримано вимоги пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме у касаційній скарзі не вказано: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), оскільки у касаційній скарзі зазначено лише позивача ОСОБА_1 , але не вказано відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач
і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Таким чином, заявнику в уточненій редакції касаційної скарги необхідно зазначити всіх учасників справи, а саме: позивача та відповідача.
Крім того, у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додані копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання зазначених в ухвалі вимог, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць