24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 524/9926/23
провадження № 61-8958ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2024 року, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
21 червня 2024 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в указаній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.
Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову у справі унеможливлює відкриття касаційного провадження і на постанову суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду.
У пункті 7.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) підтверджено правовий висновок про те, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 9 частини третьої статті 2, частиною третьою статті 3, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров