"12" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/376/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/376/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, смт. Тарутине, пр-т. Миру, буд. 7, код ЄДРПОУ 39497560)
до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Ялпуг” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” (68740, Одеська обл., Болградський р-н, селище Оксамитне, вул. Манулова Сергія (колишня Суворова), буд. 12, код ЄДРПОУ 00413208)
про стягнення 1 310 578,42грн.
Представник:
Від позивача: Шишлов В.А. самопредставництво;
Від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” звернулось до Господарського суду Одеської області до Державного підприємства дослідного господарства імені О. В. Суворова Національного наукового центру “Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” про стягнення 1 310 578,42грн.
Ухвалою від 05.02.2024р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” було залишено без руху.
07.02.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. №5085/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/376/24 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
В судовому засіданні 30.05.2024р., в зв'язку з отриманням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни найменування відповідача, судом протокольною ухвалою було змінено найменування відповідача з Державного підприємства дослідного господарства імені О. В. Суворова Національного наукового центру “Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” на Державне підприємство “Дослідне господарство “Ялпуг” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова”
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями від 11.06.2024 про вручення ухвал суду від 01.04.2024р. та 22.04.2024р. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (Покупець) та Державним підприємством дослідного господарства імені О. В. Суворова Національного наукового центру “Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” (нова назва Державне підприємство “Дослідне господарство “Ялпуг” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова”) (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №53-2021/ХАИ, за умовами якого Продавець зобов'язується продати окремими партіями сільськогосподарську продукцію українського походження власного виробництва та здійснює першу поставку, в подальшому «Товар», в асортименті, за ціною, якістю, вагою і на умовах, погоджених з Покупцем і зазначених у Додатку, який є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується купити і здійснити приймання та оплату окремих партій і загального обсягу товару (п.1.1 договору).
Ціна товару визначається згідно Додатка до цього Договору і дійсна протягом терміну поставки зазначеного в Додатку (п.2.1 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що Покупець сплачує Продавцю 86% вартості товару протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту реалізації товару (підписання видаткових накладних на поставку товару двома сторонами), після підтвердження прийомки кількості та якості товару, згідно рахунку-фактури, передбаченого засобами факсимільного зв'язку, та/або на умовах попередньої оплати, а 14% вартості товару після реєстрації Продавцем податкових накладних.
Як вказує позивач, на виконання умов договору ним було отримано від відповідача товар на загальну суму 9 964 463,39грн., що підтверджується видатковим накладеними №19 від 22.08.2021р., №20 від 23.08.2021р., №21 від 30.08.2021р., №22 від 29.08.2021р., №23 від 31.08.2021р., №24 від 31.08.2021р., №25 від 06.09.2021р., №26 від 07.09.2021р.
За посиланнями позивача, ним було сплатило на користь відповідача вартість отриманого товару частково в сумі 9 899 334,40 грн.
Додатком 8 від 08.09.2021р. до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. сторони дійшли згоди внести зміни до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. шляхом доповнення новими пунктами, виклавши їх в наступній редакції:
«п.2.1.1 сума договору становить - 9 964 463,39грн.»
«п.5.3 У разі прострочення Продавцем реєстрації податкових накладних більш ніж на один календарний рік, сума договору зменшується на 14% та Продавець зобов'язаний повернути вказані кошти, які дорівнюють сумі витраченого покупцем ПДВ, протягом семи календарних днів».
«п.5.4 Сума ПДВ (14%) за Договором становить - 1 223 706,03грн.».
Разом з тим як зазначає позивач, відповідач не зареєстрував жодної податкової накладеної за операціями по видатковим накладеними №19 від 22.08.2021р., №20 від 23.08.2021р., №21 від 30.08.2021р., №22 від 29.08.2021р., №23 від 31.08.2021р., №24 від 31.08.2021р., №24 від 31.08.2021р., №25 від 06.09.2021р., №26 від 07.09.2021р. на загальну суму 1 223 706,03грн.
Позивач наголошує, що оскільки станом на 16.01.2024р. відповідач не зареєстрував вищезазначені накладні, а сума недоплати по договору становить 65 128,99грн., останній відповідно до п. 5.3 в редакції Додатку 8 від 08.09.2021р. до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. має сплатити на його корить грошові кошти в сумі 1 158 577,04грн.
Як зазначає позивач, 07.11.2023р. ним на адресу відповідача було направлено Вимогу щодо виконання зобов'язання за Договором купівлі-продажу №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. щодо сплати заборгованості в сумі 1 158 577,04грн., та 11.12.2023р. ним було отримано Відповідь на Претензію, в якій відповідач зазначив що у зв'язку із тяжкою аграрною ситуацією у регіоні (тривала посуха), економічною та політичною ситуацією в країні, що спричинена військовою агресією з боку російської федерації, останній не має можливості зареєструвати податкові накладні згідно Договору купівлі-продажу №53-2021/ХАЙ від 01.07.2021 року, однак при першій можливості проведе реєстрацію податкових накладних згідно чинного законодавства.
Позивач наголошує, що вказана сума у Претензії, згідно Додатку №8 до Договору, є грошовим зобов'язанням, оскільки навіть у випадку реєстрації податкових накладних, строк відшкодування ПДВ сплив.
В подальшому 03.01.2024р. позивач повторно направив на адресу відповідача Вимогу щодо виконання зобов'язання за Договором купівлі-продажу №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. щодо сплати заборгованості в сумі 1 158 577,04грн, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
Крім того, в зв'язку з неналежним виконання своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. позивачем, відповідно до положень ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 3% річних в сумі 45 132,73грн. та інфляційні витрати в сумі 106 868,65грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” до господарського суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом, 01 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (Покупець) та Державним підприємством дослідного господарства імені О. В. Суворова Національного наукового центру “Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” (нова назва Державне підприємство “Дослідне господарство “Ялпуг” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова”) (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №53-2021/ХАИ, за умовами якого Продавець зобов'язується продати окремими партіями сільськогосподарську продукцію українського походження власного виробництва та здійснює першу поставку, в подальшому «Товар», в асортименті, за ціною, якістю, вагою і на умовах, погоджених з Покупцем і зазначених у Додатку, який є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується купити і здійснити приймання та оплату окремих партій і загального обсягу товару (п.1.1 договору).
Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що Покупець сплачує Продавцю 86% вартості товару протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту реалізації товару (підписання видаткових накладних на поставку товару двома сторонами), після підтвердження прийомки кількості та якості товару, згідно рахунку-фактури, передбаченого засобами факсимільного зв'язку, та/або на умовах попередньої оплати, а 14% вартості товару після реєстрації Продавцем податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору було отримано від відповідача товар на загальну суму 9 964 463,41грн., що підтверджується видатковим накладеними №19 від 22.08.2021р., №20 від 23.08.2021р., №21 від 30.08.2021р., №22 від 29.08.2021р., №23 від 31.08.2021р., №24 від 31.08.2021р., №25 від 06.09.2021р., №26 від 07.09.2021р. За отриманий товар позивач розрахувався частково в сумі 9 899 334,40 грн.
Додатком 8 від 08.09.2021р. до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. сторони дійшли згоди внести зміни до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. шляхом доповнення новими пунктами, виклавши їх в наступній редакції:
«п.2.1.1 сума договору становить - 9 964 463,39грн.»
«п.5.3 У разі прострочення Продавцем реєстрації податкових накладних біле ніж на один календарний рік, сума договору зменшується на 14% та Продавець зобов'язаний повернути вказані кошти, які дорівнюють сумі витраченого покупцем ПДВ, протягом семи календарних днів».
«п.5.4 Сума ПДВ (14%) за Договором становить - 1 223 706,03грн.».
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Як встановлено судом, відповідач не зареєстрував вищезазначені накладні, та з урахуванням суми недоплати по договору в розмірі 65 128,99грн., у останнього відповідно до п. 5.3 в редакції Додатку 8 від 08.09.2021р. до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р. утворилась заборгованість в сумі 1 158 577,04грн.
При цьому встановлені судом обставини, відповідачем належним та допустимим доказами не спростовано.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи вищезазначене, оскільки належних доказів, які б підтвердили факт виконання відповідачем п. 5.3 договору в редакції Додатку 8 від 08.09.2021р. до договору №53-2021/ХАИ від 01.07.2021р., а саме повернення позивачу грошових коштів розмірі 1 158 577,04 грн., згідно приписів ст.ст.74, 76-77 ГПК України, відповідачем до суду не надав, та наявність такої заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням Відповідачем зобов'язань за договором Позивачем було нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 45 132,73 грн. та інфляційних втрати у розмірі 106 868,65грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши наданий позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Державного підприємства “Дослідне господарство “Ялпуг” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” трьох відсотків річних в розмірі 45 132,73грн. та інфляційних витрат в сумі 106 868,65грн.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, наявними в матеріалах справи в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, смт. Тарутине, пр-т. Миру, буд. 7, код ЄДРПОУ 39497560) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” (68740, Одеська обл., Болградський р-н, селище Оксамитне, вул. Манулова Сергія (колишня Суворова), буд. 12, код ЄДРПОУ 00413208) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” (68740, Одеська обл., Болградський р-н, селище Оксамитне, вул. Манулова Сергія (колишня Суворова), буд. 12, код ЄДРПОУ 00413208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОРСАГРО ІНВЕСТ” (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, смт. Тарутине, пр-т. Миру, буд. 7, код ЄДРПОУ 39497560) основний борг в сумі 1 158 577 (один мільйон сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім)грн. 04коп., інфляційні витрати в сумі 106 868 (сто шість тисяч вісімсот шістдесят вісім)грн. 65коп., 3% річних в сумі 45 132 (сорок п'ять тисяч сто тридцять дві)грн. 73коп. та судовий збір в сумі 19 658 (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім)грн. 68коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 червня 2024 р.
Суддя К.Ф. Погребна