вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1869/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в розмірі 1 229 134,48 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 1 229 134,48 грн. за договором № 819/21К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 27.10.2021.
Ухвалою 02.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.05.2024.
13.05.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 14.05.2024 у задоволенні заяви Відповідача відмовлено.
14.05.2024 від відповідача через систему “Електронний суд” надійшов відзив на позов.
21.05.2024 сторони в судове засідання не з'явилися, пояснень щодо неможливості бути присутніми в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою від 21.05.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.06.2024.
23.05.2024 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 23.05.2024 у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
11.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.06.2024 сторони в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
18.06.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 819/21К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 27.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, зазначив, що не заперечує самого факту поставки товару, і в розумінні статті 76 ГПК України, погоджується з тим, що надані позивачем видаткові накладні та Акти приймання передачі є належними доказами факту та обсягу поставленого товару, його вартості.
Проте, підставою позову зазначено невиконання відповідачем зобов'язання з оплати товару саме на умовах спірного договору.
Відповідач посилається на п. 5 укладених сторонами Специфікацій № 1, № 2 та № 3 до Договору, умови оплати ресурсів: 100% відстрочка платежу 60 календарних днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси та вважає, що доказів виставлення рахунків позивачем не надано.
Відповідач наголошує, що через загальновідомі обставини окупації м. Авдіївки та території підприємства відповідача, а до окупації - постійних штурмів, бомбардувань та обстрілів військами російської федерації території ПРАТ "АКХЗ", відповідач не має доступу до оригіналів документації що міститься на території підприємства. В тому числі відсутня будь-яка можливість отримати доступ до оригіналів документів, які укладені чи укладалися з позивачем. Крім того, відсутні відомості щодо зниклих, чи таких, що звільнилися/призупинили трудові договори працівників, які мали доступ та/чи зберігали копії, в т.ч. скановані, наведеної документації.
А отже, представник відповідача вимушений обґрунтовувати свою правову позицію в цій справі виключно на підставі копій документів, поданих позивачем.
Також відповідач заперечив проти нарахування штрафних санкцій.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначив, що поданий відповідачем відзив побудований на запереченні вимог, які не містяться в позовній заяві, неповному розумінні предмету позову та тих доводах, які позивач вже пояснював у позовній заяві.
Позивач стверджує, що, хоча в договорі й визначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.. 712 ЦК України, та не звільняє від обов'язку сплатити товар.
Позивач наголошує, що позовна заява не містить вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення термінів оплати за договором.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із обставинами укладання договору, встановленням факту поставки товару та порушення відповідачем домовленості з оплати товару на обумовлену суму.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" (далі - Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - Покупець) укладено договір № 819/21К (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 27.10.2021 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити ресурси (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором.
Кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємною частиною (далі специфікації). (п. 2.1. договору).
Згідно п. 4.3. договору, загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, поставка яких здійснюється відповідно до доданих до нього специфікацій.
Оплата за поставлені ресурси буде проводитися на підставі виставленого рахунку за фактично поставлені ресурси і податкових накладних та протягом строку, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси (п. 5.2. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 10.10.2023. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п. 10.5. договору).
Сторони також уклали специфікацію № 1 від 27.10.2021, якою узгодили найменування, характеристики, ціну та вартість товару, згідно якої загальна вартість товару за специфікацією становить 932 675,52 грн. з ПДВ.
Пунктом 5 специфікації сторони передбачили наступні умови оплати ресурсів: 100% відстрочка платежу 60 календарних днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси.
Сторони уклали специфікацію № 2 від 25.11.2021, якою узгодили найменування, характеристики, ціну та вартість товару, згідно якої загальна вартість товару за специфікацією становить 385 640,64 грн. з ПДВ.
Пунктом 5 специфікації сторони передбачили наступні умови оплати ресурсів: 100% відстрочка платежу 60 календарних днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси.
Сторони уклали специфікацію № 3 від 12.01.2022, якою узгодили найменування, характеристики, ціну та вартість товару, згідно якої загальна вартість товару за специфікацією становить 35 380,80 грн. з ПДВ.
Пунктом 5 специфікації сторони передбачили наступні умови оплати ресурсів: 100% відстрочка платежу 60 календарних днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси.
На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 1320141,48 грн, що підтверджується видатковими накладними: №32 від 27.01.2022 на суму 185 358,60 грн., № 33 від 27.01.2022 на суму 189 661,92 грн., №35 від 31.01.2022 на суму 185 161,20 грн., № 36 від 31.01.2022 на суму 681,92 грн., № 40 від 01.02.2022 на суму 351 529,92 грн., № 42 від 02.02.2022 на суму 189 661,92 грн., № 43 від 02.02.2022 на суму 29 106,00 грн., актами приймання-передачі № 1 від27.01.2022 на суму 185 358,60 грн., №2 від 27.01.2022 на суму 189 661,92 грн., № 3 від 31.01.2022 на суму 185 161,20 грн., № 4 від 31.01.2022 на суму 189 661,92 грн., № 5 від 01.02.2022 на суму 351 529,92 грн., № 6 від 02.02.2022 на суму 189 661,92 грн., № 7 від 02.02.2022 на суму 29 106,00 грн.
Вказані накладні та акти приймання передачі підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін без зауважень.
Відповідач частково оплатив товар на суму 91 007,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 4500023582 від 28.09.2022 на суму 25 000,00 грн., № 4500020514 від 20.07.2022 на суму 66 007,00 грн.
Таким чином, вартість неоплаченого товару становить 1 229 134,48 грн.
Позивач направив відповідачу претензію-вимогу № 0204/1410 від 02.04.2024 з вимогою про оплату заборгованості за поставлений товар (а.с. 66-69).
Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.
Так, згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як встановлено судом, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару на вказану суму є таким, що настав.
На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару у розмірі 1 229 134,48 грн суду не надано.
Факт отримання товару відповідачем не заперечується.
Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 229 134,48 грн підлягає задоволенню.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що п. 5 укладених сторонами Специфікацій № 1, № 2 та № 3 до Договору, умови оплати ресурсів: 100% відстрочка платежу 60 календарних днів від дати виставлення рахунку за фактично поставлені ресурси та вважає, що доказів виставлення рахунків позивачем не надано, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Заперечення відповідача стосовно ненадання позивачем рахунків на оплату судом не приймаються з наступних підстав.
Так, хоча п.5.1 Договору й передбачено оплату товару на підставі виставлених рахунків, однак, відповідно до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В даному випадку, відсутність рахунків не є обставиною, яка звільняє відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар, оскільки разом з товаром Відповідачем отримані видаткові накладні, в яких визначено вартість отриманого товару (а.с. 33, 36, 39, 41,44, 48, 51).
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист ВГСУ від 17.07.12р. № 01-06/928/1012).
Крім того, слід зазначити, що рахунок є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити у визначений договором строк отриманий товар.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.012019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.
Щодо заперечень відповідача проти стягнення штрафних санкцій, суд зазначає, що позовна заява не містить вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за порушення термінів оплати за договором.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 1 229 134,48 грн. - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тільги Степана, буд. 4, каб. 204, ідентифікаційний код 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП ПРОМКОМПЛЕКТ" (61028, місто Харків, вул.Велико-Бурлуцька, будинок 30, ідентифікаційний код 39477455) основний борг у розмірі 1 229 134,48грн., судовий збір у розмірі 18 437,02 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 25.06.2024.
Суддя Н.Г. Назаренко