25.06.2024 м.Дніпро Справа № 904/2874/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 (суддя Мілєва І.В., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 08.08.2023) у справі №904/2874/23
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 279 212,92 грн
У червні 2023 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" про стягнення 279 212,92 грн, з яких: 168 874,99 грн - основний борг, 26 867,04 грн - пеня, 14 123,51 грн - 3% річних, 69 347,38 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу № 20/21-5080-ТЕ-4 від 24.09.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 279 212,92 грн, з яких: 168 874,99 грн - основний борг, 26 867,04 грн - пеня, 14 123,51 грн - 3% річних, 69 347,38 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4188,19 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення пені в сумі 26 867,04 грн., 14 123,51 грн 3% річних, 69 347,38 грн. інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 4188,19 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2874/23 залишити без змін.
Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про поновлення строку на його оскарження, яке обгрунтовано необізнаністю із наявним рішенням, поданням 01.11.2023 до суду апеляційної інстанції скарги, руху якої не відбулось, відповіддю суду на запит інформації стосовно відсутності відповідної реєстрації скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванов О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.06.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2874/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
10.06.2024 матеріали справи №904/2874/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про неповажність підстав пропуску такого строку, тому ухвалою суду від 13.06.2024 залишив апеляційну скаргу без руху із наданням скаржнику строку на подання нового клопотання про поновлення строку, із зазначенням інших причин такого пропуску (зокрема, скаржнику наголошено про необхідність доведення обставин пропуску строку з 28.08.2023 по 01.11.2023); також серед загальних підстав невідповідності скарги вимогам ст.258 ГПК України, визначене ненаправлення скарги учаснику процесу (позивачу).
Зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта у підсистемі ЄСІТС “Електронний суд” 13.06.2024 о 20:45 годині, отже, така ухвала вважається врученою апелянту 14.06.2024.
Відтак, недоліки скарги мали бути усунені апелянтом у строк до 19.06.2024.
18.06.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява апелянта, до якої, на виконання ухвали суду від 13.06.2024, надано довідку про рух заяви (апеляційної скарги), зокрема, що така направлена позивачу, та надане нове клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, яке продубльоване 20.06.2024, в якому зазначено:
- про оскаржуване рішення заявнику не було відомо, оскільки він не отримав його повний текст, про його наявність дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, 01.11.2023 подав скаргу, руху якої не відбулось, саме ці обставини він вважає важними і об'єктивними.
Згідно статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 3). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина 4).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Розглянувши клопотання апелянта із зазначенням інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний господарський суд визнає підстави, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними,не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів також звертається до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №756/11081/20:
« 48. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
49. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
50. У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
51. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
52. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
53. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
54. Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).».
Так, в обґрунтування нових підстав для поновлення строку апелянт посилається на те, що:
- про оскаржуване рішення заявнику не було відомо, оскільки він не отримав його повний текст, про його наявність дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, 01.11.2023 подав скаргу, руху якої не відбулось, саме ці обставини він вважає важними і об'єктивними.
Щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Так, згідно з матеріалами справи, рішення у цій справі ухвалено без повідомлення (виклику) сторін 08.08.2023, повний текст якого виготовлено та підписано також 08.08.2023, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, сплив 28.08.2023. Скаржником апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку - 04.06.2024.
Матеріалами справи підтверджено вчасне направлення рішення відповідачу - 10.08.2023, рекомендованою кореспонденцією (трек-номер листа №4930023319251), яке не вручено відправнику та повернуто за зворотною адресою «за закінченням терміну зберігання».
Щодо направлення процесуального документа за належною адресою сторони і повернення її суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що вказані дії суду є достатніми для того, щоб вважати повідомлення належним. Ця практика є сталою і послідовною, з цього приводу в ухвалі від 13.06.2024 наведене мотивування апеляційного суду.
При цьому, як об'єктивну обставину апелянт вважає первісне подання скарги 01.11.2023, руху якої не відбулось (за доводами заявника), в той час, як її реєстрація не підтверджена судом апеляційної інстанції, в той час, як апелянту в ухвалі від 13.06.2024 було наголошено підтвердити доказами період пропуску на оскарження з 28.08.2023 по 01.11.2023.
Таких доказів апелянтом не подано.
В той же час, суд апеляційної інстанції наголошує, що за змістом ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст.93 ЦК України).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, будинок 47.
Згідно з п.76 Правил надання послуг поштового зв'язку для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок”, цих Правил.
Колегія суддів акцентує, що апелянт є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил.
Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Відповідно до п.103 Правил поштові відправлення (крім відправлень “EMS”), поштові перекази за заявою відправника/адресата (одержувача) можуть бути доставлені на іншу адресу (якщо оператор надає послуги з доставки поштових відправлень на таку адресу) за окрему плату згідно із встановленими тарифами оператора поштового зв'язку, крім переадресації міжнародних поштових відправлень, які надіслані за межі України.
За приписами п.108 Правил Адресат (одержувач) має право подати в установленому оператором поштового зв'язку порядку заяву про:
продовження строку зберігання об'єктом поштового зв'язку місця призначення адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу на строк, визначений оператором поштових послуг;
пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень, поштових переказів на іншу адресу (якщо оператор надає послуги із доставки поштових відправлень на визначену адресатом (одержувачем) іншу адресу).
Таким чином, нормами чинного законодавства на юридичну особу покладено обов'язок стосовно забезпечення отримання кореспонденції, при цьому, Правилами встановлений механізм переадресації кореспонденції, в разі перебування за іншою адресою.
Відповідач, зазначеного обов'язку не дотримався, не забезпечив вчасне отримання за адресою свого місцезнаходження кореспонденції, як від позивача позову, так і від суду (процесуальних документів), у зв'язку з чим, колегія суддів констатує про свідомі дії відповідача, що відноситься до суб'єктивних обставин, а не об'єктивних і непереборних, які завадили вчасно оскаржити рішення суду, а тому не можуть бути віднесені до поважних.
При цьому, апелянт у новому клопотанні знов наводить доводи, що вже були предметом дослідження в ухвалі від 13.06.2024.
Звідси, суд апеляційної інстанції зазначає, що в обґрунтування інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду скаржником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не підлягає задоволенню, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 260, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фестивальний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/2874/23.
Апеляційну скаргу №б/н від 04.06.2024 з додатком на 15 аркушах, в тому числі платіжну інструкцію №2033 від 27.10.2023 про сплату 6282,28 грн, повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.113 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» зазначена скарга зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков