24 червня 2024 року м. Харків Справа № 917/1172/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу відповідача, за вх. №987 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.24 (суддя Погрібна С.В.) у справі № 917/1172/23
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область,
до Селянського фермерського господарства "Каміла", с. Рудка, Лубенський район, Полтавська область,
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.03.24 у справі №917/1172/23 задоволено позов . Стягнуто з Селянського фермерського господарства "Каміла" (с. Рудка, Лубенський район, Полтавська область, 37461, код ЄДРПОУ 25165044) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, код ЄДРПОУ 05524713) 102 023,11 грн основного боргу, 14 143,46 грн пені, 4 377,21 грн 3% річних, 30 265,87 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, не доведення обставин, які суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати означене рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- з 16 квітня 2020 року Позивачем в селі Хорошки Оржицького району Полтавської області до приміщень господарства припинено розподіл природного газу та його постачання до об'єкта споживання Комплекс приміщень с. Хорошки Лічильник "PREMAGAS " G-6, №291127. Розподіл природного газу та його постачання до об'єкта споживання Комплекс приміщень с. Хорошки не відновлений і на цей час; вказане підтверджується повідомленням Оржицького відділення поліції Лубенського відділу поліції ГУ НП у Полтавській області від 22.05.2020;
- в період 2022-2023 рр. господарство природний газ не отримувало, замовлених потужностей на 2022 рік господарство не робило;
- акти наданих послуг господарство не підписувало оскільки такі послуги позивачем не надавались;
- господарство спірні зобов'язання з позивачем не порушило. Проте, навіть, якби зобов'язання і було порушено, то в період з 24.02.2022 по цей час господарство звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок непереборної сили з урахуванням листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи з господарського суду та ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.
Колегія суддів зауважує, що на час винесення даної ухвали, в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, що може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.
Позивачем не було надано відзив щодо поданої апеляційної скарги .
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.
31.12.2015 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Оператор ГРМ, Позивач) та Фермерським господарством «Каміла» (Споживач, Відповідач) було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 172-ОП (Договір).
Відповідно до пункту 6.1 Типового договору оплата вартості послуги Оператором ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з положеннями пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператора ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У відповідності до абзацу 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
При цьому, відповідно до п. 5.3. Типового договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м.куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.
Відповідно до Постанови НКРЕКП № 2725 від 22.12.2021 для АТ «Лубнигаз» з 01.01.2022 року встановлено тариф 2,388 грн. за 1 м3 на місяць ( з урахуванням ПДВ).
Абзацом 2 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що з 01 січня 2022 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.1. Типового договору за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
У відповідності до п. 6.8. Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Позивач зазначає, що на виконання вимог Типового договору, надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період: з січня 2022 року по березень 2023 року включно на загальну суму 102 023,11 грн., що підтверджується:
рахунком на оплату (розподіл газу) № 4177 від 12.11.2020 року на суму 789,83 грн. та актом № 3952 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2020 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750033555822 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 3695 від 14.12.2021 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 191 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.01.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 340 від 19.01.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 306 про надані послуги з розподілу природного газу від 28.02.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 497 від 02.02.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 723 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.03.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 37500341 88360, та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 882 від 21.03.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 1033 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.04.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 1111 від 18.04.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 1244 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.05.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 1371 від 13.05.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 1502 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.06.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 1690 від 20.06.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 1756 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.07.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 2053 від 18.07.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 2039 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.08.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 2295 від 23.08.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 2321 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.09.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360, № 3750034359733 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 2473 від 06.09.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 2579 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.10.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360, № 3750034359733 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 2805 від 18.10.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 2794 про надані послуги з розподілу природного газу від 30.11.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034188360, № 3750034359733 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 3046 від 15.11.2022 року на суму 8 371,73 грн. та актом № 3136 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.12.2022 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною, № 3750034359733, № 3750034368260 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 3317 від 19.12.2022 року на суму 520,80 грн. та актом № 97 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.01.2023 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною, № 3750034368260, № 3750034425507 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 28 від 05.01.2023 року на суму 520,80 грн. та актом № 336 про надані послуги з розподілу природного газу від 28.02.2023 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 3750034368260, № 370034465126 та фіскальним чеком;
- рахунком на оплату (розподіл газу) № 275 від 106.02.2023 року на суму 520,75 грн. та актом № 682 про надані послуги з розподілу природного газу від 31.03.2023 року, які були направлені Позивачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 370034425507 та фіскальним чеком (а.с. 15-54).
При цьому, як стверджує позивач, відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати наданих послуг, в зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 102 023,11 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 102 023,11 грн основного боргу, 14 143,46 грн пені, 4 377,21 грн 3% річних, 30 265,87 грн інфляційних втрат.
Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено у повному обсязі .
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуги з розподілу природного газу.
Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) - зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси Другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як встановлено судом, 31.12.2015 між АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» та ФГ «Каміла» було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 172-ОП.
Отже, між сторонами виникли правовідносини з розподілу природного газу за вказаним Договором.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 6.1. Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
У відповідності до п. 6.8. Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Матеріалами справи було підтверджено, що позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період: з січня 2022 року по березень 2023 року включно на загальну суму 102 023,11 грн.
Посилання відповідача у апеляційній скарзі спростовується наступним.
Об'єкт вважається приєднаним навіть, якщо газо-споживаюче обладнання опломбоване, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об'єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від'єднання від мереж.
У матеріалах справи немає доказів того, що відповідач надавав в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг, тому сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Зважаючи на це, апеляційний суд вважає доведеною ту обставину, що позивач надав відповідачу послуги розподілу природного газу у період з січня 2022 року по березень 2023 року включно на загальну суму 102 023,11 грн. та погоджується із судом першої інстанції в цій частині .
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Відповідно до пункту 6.6 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Отже, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 102 023,11 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо тверджень відповідача про існування форс-мажорних обставин, апеляційний суд зазначає таке.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, надалі подовжено .
Предметом спору у цій справі є зобов'язання відповідача з оплати послуг розподілу природного газу у період з січня 2022 року, тобто, зобов'язання виникли до настання обставин, на які посилається відповідач.
Крім того, посилання відповідача на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, не звільняє від цивільно-правової відповідальності сторін договору.
Також, позивач нарахував відповідачу 14 143,46 грн пені, 4 377,21 грн 3% річних та 30 265,87 грн інфляційних втрат.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).
За умовами пункту 8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 14 143,46 грн пені, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена вимога також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 377,21 грн 3% річних та 30 265,87 грн інфляційних втрат, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена вимога є також правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Інші доводи відповідача є довільним тлумаченням норм законодавства та не мають правового підґрунтя, а тому відхиляються апеляційним судом.
Приписами ст.ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи викладене , апеляційний суд вважає законним та ґрунтовним, задоволення позовних вимог у повному обсязі .
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип,пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу відповідача, за вх. №987 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.24 у справі № 917/1172/23 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Полтавської області від 27.03.24 у справі №917/1172/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян