13 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/10992/21 пров. № А/857/8367/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря Кулабухової М.М.,
представника позивача Каленіченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року (ухвалене головуючим - Зозуля Д.П. у м. Рівне) у справі № 460/10992/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 04.05.2021 № UA100000/2021/100018/2;
визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації UA100410/2021/00032.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості 04.05.2021 № UA100000/2021/100018/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100410/2021/00032.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, що свідчить про протиправність дій Київської митниці Держмитслужби щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що за електронною митною декларацією від 19.04.2021, якій присвоєно №UA100410/2021/686166, до митного оформлення декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено товари ТОВ «Українське тютюнове виробництво» «сировина табачна різана» виробництва ТОВ «КТИ», росія. На митну територію України товар надійшов за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним із виробником товарів, на умовах поставки згідно з Інкотермс FCA - Абінськ, росія. Разом з декларацією були подані документи, що зазначені в графі 44 даної декларації.
При митному оформленні за митною декларацією автоматизованою системою аналізу та управління ризиками згенеровано митні формальності: 101-1; 103-2; 105-2;109-4.
На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України за результатами опрацювання документів, поданих разом із декларацією № UA100410/2021/686166, встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Декларанту було надано можливість усунути розбіжності, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості й підтвердити заявлену за основним методом митну вартість товарів. У електронному повідомленні про витребування додаткових документів зазначено підстави такого витребування, перелік витребуваних документів сформовано з урахуванням умов поставки товарів та обставин продажу.
За результатами розгляду наданих декларантом основних та додаткових документів під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару виявлено розбіжності, які не підтверджують всіх складових митної вартості.
Враховуючи наведене, за результатами проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, митним органом прийнято рішення від 04.05.2021 № UA100000/2021/100018/2, в графі 33 якого серед іншого вказано перелік документів для підтвердження митної вартості, за умови надання яких митна вартість може бути визнана. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №1 - 11,72 дол США/кг (МД від 16.03.2021 № UA110370/2021/2784). Наведене слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації №UA100410/2021/00032.
Також скаржник зауважує, що документи, подані на розгляд суду є відмінними від документів, поданих до митного оформлення, та містять відмінності у зазначенні числових даних.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України задоволено, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №460/10992/21 - скасовано. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 13.03.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2022 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляю справу на новий розгляд у суд апеляційної інстанції Верховний Суд зокрема зазначив, що відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції достеменно не перевірив факт наявності в митниці саме обґрунтованих сумнів щодо правильності обрахування позивачем митної вартості імпортованого товару, а також об'єктивність визначення відповідачем митної вартості за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Митного кодексу України.
Зокрема, судом не перевірено доводи ТОВ «Українське тютюнове виробництво» про те, що імпортований товар ним не страхувався, оскільки відповідно до контракту від 15.02.2021 № СТІ-003/ТС-2021 товар постачався на умовах FCA згідно з Інкотермс 2010, відповідно до яких ні у покупця, ні у продавця немає обов'язку щодо укладення договору страхування перед продавцем та покупцем відповідно.
Що стосується доводів відповідача про наявність розбіжностей щодо ваги імпортованого товару, то позивач зазначав, що при підготовці супровідних документів на партію товару було допущено технічну помилку, а саме вказано вагу брутто 11267,00 кг, замість 11267,50 кг, у сертифікаті про походження товару, інвойсі та пакувальному листі. Пізніше контрагентом виправило помилку та надано експедитору правильні сертифікат про походження товару, інвойс та пакувальний лист з масою брутто 11267,50 кг. Разом з тим, при поданні декларації 19 квітня 2021 року до митного оформлення помилково надано документи з допущеною технічною помилкою.
Суд першої інстанції визнав таку позицію обґрунтованою та при цьому встановив, що під час митного оформлення митницею не пропонувалося ТОВ «Українське тютюнове виробництво» надати пояснення щодо такої розбіжності, крім того вказані обставини не відображені в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості та не мали вплив на визначення відповідачем ціни товару.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відхиляючи такий довід Рівненського окружного адміністративного суду, не навів обґрунтованих причин цього.
Щодо твердження митниці, підтриманого судом апеляційної інстанції, про неузгодженість зазначення перевізника в графі 16 декларації із наданими документами на підтвердження вартості міжнародних транспортних витрат, включених до митної вартості, то судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором на транспортно-експедиційні послуги від 09 квітня 2021 року № 1-09/04, укладеного між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» (експедитор), замовник замовляє, а експедитор надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також з організації таких перевезень.
У зв'язку з відсутністю можливості здійснити перевезення товару самостійно, Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ ДАФ ТРАНС» залучило для виконання заявки позивача третю особу в якості перевізника - компанію “D.M.V. s.r.o.”, яка і зазначена в графі 16 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 13042021/07, що надавалася митниці під час декларування.
Утім, Восьмий апеляційний адміністративний суд наведені докази до уваги не прийняв без наведення відповідних мотивів.
В судовому засіданні представник позивача при новому розгляді апеляційної скарги, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апелянт, в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» зареєстроване Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області 11.08.2017 №16231020000001326. Основний вид діяльності: виробництво тютюнових виробів.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське тютюнове виробництво» було заявлено 19.04.2021 до митного оформлення партію тютюну у вигляді смужок шириною 0,5 мм - 0,8м мм (+/-0,1), довжиною не більше 20 мм із рівно та паралельно обрізаними краями, коричневого кольору різних відтінків, закручені, не спресовані у блоки із запахом характерним для тютюну сорту SKІ 99 коробок по 100 кг кожна, виробник ТОВ «КТИ», країна походження - росія.
У вантажно-митній декларації № UA100410/2021/686166 ціну митну вартість товару було визначено по першому методу - по ціні договору в розмірі 34930,26 доларів США.
На підтвердження заявленої митної вартості Товару декларант подав митному органу всі необхідні документи, зокрема: Контракт, додаткову угоду № 1 від 12.03.2021 до Контракту, специфікацію від 12.03.2021 до Контракту, міжнародну товарно - транспортну накладну CMR 13042021/07 від 13.04.2021, інвойс № 005-2/CTI, експортну декларацію країни відправлення № 10323010/150421/0062893, сертифікат про походження товару № 1165000170, пакувальний лист № 21 від 13.04.2021, фітосанітарний сертифікат № 804232909130421002, фумигаційний сертифікат від 22.03.2021, банківський платіжний документ від 08.04.2021 № б/н, лист виробника з описом виробництва тютюново-різаної суміші, договір про надання послуг митного брокера та інші документи.
Відповідачем, Київською митницею Держмитслужби, відмовлено у прийнятті митної декларації № UA100410/2021/686166 та прийнято рішення про коригування митної вартості від 04.05.2021 № 100000/2021/100018/2, яким митну вартість збільшено до 116028,00 дол. США. Різниця у митній вартості визначної декларантом та митними органом (з урахуванням курсу НБУ на дату оформлення 27,9783) становить 2268976, 91 грн.
В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначає, що до митного оформлення декларантом надано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару від 08.04.2021 б/н на суму 102960,00 дол. США з відповідними посиланнями на інвойс від 13.04.2021 № 005-2/СТІ та контракт від 15.02.2021 № СТІ-003/ТС-2021. Однак сума інвойсу становить 33858,00 дол. США.
В графі 16 «перевізник» CMR від 13.04.2021 № 13042021/07 зазначений перевізник «D.M.V.s.r.o.», тоді як для підтвердження вартості міжнародних транспортних витрат, включених до митної вартості, наданий договір на транспортно-експедиційні послуги від 09.04.2021 № 1-09/04 та рахунок від 13.04.2021 № 763 щодо вартості міжнародного перевезення від іншого перевізника - «РВ ДАФ Транс».
Також, 19.04.2021 декларант додатково надав копію митної декларації країни відправлення, де в графі 46 зазначена вартість - 34 931,45 дол. США, що перевищує вартість, зазначену в інвойсі від 13.04.2021 № 005-2/СТІ - 33858,00 дол. США.
Також декларантом не надано документів щодо страхування Товару.
З огляду на викладене вище, в митного органу були наявні підстави для застосування резервного методі для визначення митної вартості.
Позивач, вважаючи прийняті Київською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості від 04.05.2021 № UA100000/2021/100018/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації №UA100410/2021/00032 протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі -МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18.
Відповідно до частин 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частинами 6, 7 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частин 1-4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Отже, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості.
Згідно з ч. 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними з огляду на таке.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Відповідно до п. 1.1 Контракту № СТІ-003/ТС-2021 від 15.02.2021, продавець зобов'язується продати і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити тютюнову сировину, найменування, асортимент, кількість і ціна якої визначаються у специфікаціях на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною Контракту, на умовах поставки FCA (ІНКОТЕРМС 2010) відповідно до положень цього Контракту та Специфікацій до нього.
Згідно з п. 2.1 Контракту, ціна Товару визначається Сторонами в Специфікації, яка оформлюється на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту, закріплюється в виставлених Продавцем рахунках (інвойсах) і включає в себе вартість упаковки, маркування і тари, а також всі витрати, які несе Продавець відповідно до умов цього Контракту і терміном FCA (Інкотермс 2010). Вартість Товару за цим Контрактом визначається Сторонами в Специфікаціях на кожну партію Товару, розуміється на умовах FCA (Інкотермс 2010) відповідно і не включає податки, мита, збори, якими обкладається експорт зазначеного Товару, які підлягають сплаті Продавцем відповідно до чинного законодавства Російської Федерації.
Аналогічні положення містяться в п. 2.3 Контракту.
У специфікації зазначено ціну та вартість тютюнової сировини різаної SKI складає 3,42 дол., що представлена до митного оформлення, та інших партій тютюнової сировини різаної (SKA та SSZ), а також загальну вартість всіх трьох партій сировини (SKI, SKA та SSZ), що складає 102960,00 дол. США.
Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що оплата за контрактом здійснюється Покупцем на умовах 100% передоплати протягом 10-ти банківських днів на підставі виставленого рахунку. За згодою Сторін оплата може здійснюватися на інших умовах, що відбивається в Специфікаціях на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною цього Контракту. Оплата здійснюється на підставі рахунку Продавця із зазначенням асортименту, кількості Товару, позиційних цін, загальної вартості Товару, умов оплати і умов відвантаження.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Контракту, оплата поставленого Товару здійснюється грошовим переказом на зазначений у Контракті розрахунковий рахунок Продавця або інший розрахунковий рахунок, вказаний Продавцем. Датою виконання зобов'язання Покупця по оплаті партії Товару вважається дата надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «Українське тютюнове виробництво» згідно платіжного доручення від 08.04.2021 перерахувало на розрахунковий рахунок продавця (ТОВ «КТИ») передоплату за три партії Товару (SKI, SKA та SSZ) в загальній сумі 102960,00 дол. США, що відповідає специфікації № 1 від 12.03.2021, яка є невід'ємною частиною Контракту.
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що подані декларантом до Київської митниці Контракт, специфікація, інвойс та платіжне доручення є документами, що належним чином підтверджують митну вартість Товару, задекларовану ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (3,42 дол. США за 1 кілограм).
Таким чином, позивачем належним чином підтверджено, що ним оплачено 3 партії товару, а доводи митного органу щодо невідповідності суми в документі про оплату є безпідставними.
Також, відповідно до пунктів 4.10, 4.11 Контракту № СТІ-003/ТС-2021 від 15.02.2021, експортна декларація складається Продавцем та відправляється разом із Товаром у складі інших документів, необхідних для митного оформлення.
Митна декларація країни відправлення, копія якої надана митному органу під час декларування, була оформлена та складена не ТОВ «Українське тютюнове виробництво», а тому декларант не може нести відповідальність за її зміст.
Крім того, рядок 46 даної декларації, на якому наполягає митний орган, містить інформацію щодо статистичної вартості товару, яка не є тотожною митній вартості, що зазначена у рядку 42 та відповідає митній вартості зазначеній декларантом - 33358,00 дол. США.
Щодо інших зауважень митного органу судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до 1.1 Договору № 1-09/04 на транспортно-експедиційні послуги від 09.04.2021, укладеного між ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (Замовник) та ТОВ «РВ ДАФ ТРАНС» (Експедитор) (далі - Договір), Замовник замовляє, а Експедитор надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.
Згідно з підп. 1.2.3 п. 1.2 даного Договору, експедитор надає експедиційні послуги (планування та організація перевезень, отримання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням і одержанням вантажів, проведення взаєморозрахунків тощо). При цьому Експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок Замовника. Залучення інших Експедиторів здійснюється у разі, коли Експедитор не має можливості здійснити перевезення власним автотранспортом. Експедитор від імені Замовника укладає договори з такими Експедиторами і оплачує їх послуги грошовими коштами, які надійшли від Замовника.
На підставі вказаного вище Договору 09.04.2021 ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (Замовник) направило на адресу ТОВ «РВ ДАФ ТРАНС» (Експедитора) заявку на перевезення вантажу (тютюнової сировини різаної) за маршрутом м. Абінск - м. Рівне .
У зв'язку із відсутністю можливості здійснити перевезення Товару самостійно ТОВ «РВ ДАФ ТРАНС» (Експедитор) залучило для виконання заявки ТОВ «Українське тютюнове виробництво» третю особу в якості перевізника - компанію «D.M.V.s.r.o.», яка і зазначена у графі 16 міжнародної товарно-транспортної накладної CMR 13042021/07, що надавалася митному органу під час декларування.
Враховуючи наведене вище, декларантом належним чином підтверджено вартість міжнародних транспортних витрат.
Що стосується доводів відповідача про наявність розбіжностей щодо ваги імпортованого товару, то позивач зазначав, що при підготовці супровідних документів на партію товару було допущено технічну помилку, а саме вказано вагу брутто 11267,00 кг, замість 11267,50 кг, у сертифікаті про походження товару, інвойсі та пакувальному листі. Пізніше контрагентом виправило помилку та надано експедитору правильні сертифікат про походження товару, інвойс та пакувальний лист з масою брутто 11267,50 кг. Разом з тим, при поданні декларації 19 квітня 2021 року до митного оформлення помилково надано документи з допущеною технічною помилкою.
Суд першої інстанції вірно, визнав таку позицію обґрунтованою та при цьому встановив, що під час митного оформлення митницею не пропонувалося ТОВ “Українське тютюнове виробництво” надати пояснення щодо такої розбіжності, крім того вказані обставини не відображені в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості та не мали вплив на визначення відповідачем ціни товару.
Щодо відсутності договору страхування товару, то суду першої інстанції правильно зазначив, що й підтвердив Верховний Суд, що імпортований товар ним не страхувався, оскільки відповідно до контракту від 15.02.2021 № СТІ-003/ТС-2021 товар постачався на умовах FCA згідно з Інкотермс 2010, відповідно до яких ні у покупця, ні у продавця немає обов'язку щодо укладення договору страхування перед продавцем та покупцем відповідно.
Крім цього, згідно з оскаржуваного рішення підставою для коригування митної вартості товару також слугувала інформація щодо митного оформлення схожих товарів з вищим рівнем митної вартості.
Щодо таких доводів, Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Ба більше, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.
Відтак, під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання товару, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.
Звідси, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена в судовому порядку, а тому спірні рішення відповідача є необґрунтованими та безпідставними, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі № 460/10992/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 24 червня 2024 року