Рішення від 24.06.2024 по справі 520/38200/23

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

24 червня 2024 року № 520/38200/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (просп. Московський, буд. 273,м. Харків, ЄДРПОУ 44290406) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги,6, м. Чернігів, ЄДРПОУ 43985581) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000040/2 від 01.12.2023 року та картку відмови №UA102020/2023/000196 від 01.12.2023 року; рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000042/2 від 05.12.2023 року та картку відмови №UA102020/2023/000199 від 05.12.2023 року; рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000045/2 від 20.12.2023 року та картку відмови №UA102020/2023/000204 від 20.12.2023 року; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ПЛЮС» витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 24 816,41 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні. При цьому, відповідачем зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених товарів не підтверджується поданими документами, а за результатами аналізу задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями Держмитслужби раніше. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

15.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ПЛЮС» (Покупець) та NOVINO TRADING LIMITED (Постачальник) укладено контракт № NTL20230515

27.06.2023 між ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» та NOVINO TRADING LIMITED підписано додаткову угоду б/н до контракту № NTL20230515 від 15.05.2023, якою доповнено ст. 3 Контракту

19.09.2023 між ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» та NOVINO TRADING LIMITED підписано додаткову угоду б/н до контракту № NTL20230515 від 15.05.2023, якою доповнено ст. 3 Контракту

Абзацом 1 статті 1, абз 2 ст.2, ст.3-4 Контракту визначено, що постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари сорту; загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку; поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі; ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США

01.12.2023 року Позивачем подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №23UA102020009436U5, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 27011,80 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 16.09.2023 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № MEDUQK744330 від 19.09.2023 року; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6499 від 22.11.2023 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 23PL322080NS6ALS70 від 21.11.2023 року; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року; 7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20230801/2 від 01.08.2023 року (з перекладом); 8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-27/11/23/05 від 27.11.2023 року; 9. Розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року (з перекладом); 10. Додаткова угода № б/н від 27.06.2023 року до Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року; 11. Додаткова угода № б/н від 19.09.2023 року до Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 року; 13. Видаткова накладна № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року (з перекладом); 14. Відвантажувальна специфікація № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року (з перекладом); 15. Комерційна пропозиція № NTL20230501 від 01.05.2023 року (з перекладом); 16. Лист № 11/06-3 від 06.11.2023 року з інформацією від ТОВ “ОПЦИОН ПЛЮС”, що страхування вантажу не здійснювалося; 17. Лист № 11/06-4 від 06.11.2023 року з інформацією від ТОВ “ОПЦИОН ПЛЮС”, що вантаж не підлягає ліцензуванню; 18. Лист № NVLOP230916/2-1 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 19. Лист № NVLOP230916/2-2 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 20. Лист № NVLOP230916/2-3 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 21. Лист № NVLOP230916/2-4 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 22. Лист № NVLOP230916/2-5 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 23. Якісний опис № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року (з перекладом).

За вищевказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) в напрямку контролю правильності визначення митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2, 106-2 та підприємству направлено запит щодо надання додаткових документів.

Позивачем надано відповіді на повідомлення у яких позивач зазначив:

у відповіді № 01/12/23-1 щодо експортної декларації країни відправлення , що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документу. Вказано, що декларацію № 23PL322080NS6ALS70 від 21.11.2023 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією №23UA102020009436U5 та вже знаходиться у Відповідача.

у відповіді № 01/12/23-2 щодо надання виписки з бухгалтерської документації , вказано, що пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. В свою чергу, ст. 5 Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто сторони домовилися, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч.3 ст.53 МК України необхідність надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні виключається.

Листом від 01.12.2023 року № 112 позивач повідомив митний орган, що разом із митною декларацією №23UA102020009436U5 ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Також ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» надано відповіді на повідомлення № 768758 від 01.12.2023 року щодо витребуваних документів.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000040/2 через непідтвердження митної вартості, оскільки відповідно до інвойсу від 16.09.2023 №NVLOP230916/2 доставка товару здійснюється на умовах CPT - UA Харків. Термін CPT «Carriage Paid To» (... named place of destination) або «Фрахт/перевезення оплачені до» (... назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 22.11.2023 № 6499 поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами AX0821ET/ AX3758XO для його подальшого перевезення до України. Відповідно до п.3 контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 «Умови доставки» зазначено, що «Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період», а відповідно до п. 7 цього контракту покупець приймає товар, отриманий від постачальника в порту призначення, тобто здійснюється передача товару покупцю, Тобто згідно коносаменту від 19.09.2023 № MEDUQK744330 портом призначення є Gdansk, Poland. Це означає що продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення Gdansk, Poland. Також жодним пунктом контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща). До митного оформлення було надано лист продавця від 16.09.2023 лист № NLOP230916/2-1 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але, відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції від 16.09.2023 № NVLOP230916/2, складеної за період виробництва товару з 07.08.2023 по 08.09.2023 року, зазначена ціна тканин включає лише фрахт. Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, та інші витрати, пов'язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна). Таким чином, зазначене свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 6ч. 10 ст. 58 МКУ. 2. Також невідомо на яку саме тканину складена калькуляція собівартості продукції від 16.09.2023 № NVLOP230916/2, так як не зазначено жодного артикулу або назви тканини (характеристики), щоб ідентифікувати з оцінюваними товарами. 3.До митного оформлення надано митну декларацію Т1 вiд 21.11.2023 №23PL322080NS6ALS70, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. В даній митній декларації неможливо перевірити вартість та умови поставки товару в зв'язку з їх відсутністю. Невідомо на який товар оформлена дана декларація, так як відсутня інформація щодо товару та не зазначено жодного документу на товар (інвойс, коносамент тощо). До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Транзитна митна декларація Т1 - це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана, в країні Польща. 4. У звіті про оцінку майна від 27.11.2023 № Б-27/11/23/05 наведені експертом посилання інтернет-ресурсів alibaba.com на цінові пропозиції подібних товарів перевірити неможливо, оскільки вони вже неактуальні, до звіту інформація з цього сайту не додається. Крім того, експертом не було обґрунтовано взятий ним на власний розсуд відсоток на торг та витрати на транспортування. Таким чином, цей звіт не дає можливості впевнитись у достовірності, об'єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000196 від 01.12.2023 року/

Внаслідок винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000196 від 01.12.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000040/2 від 01.12.2023 року, позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 23UA102020009456U4

Позивачем визначено митну вартість товару згідно інвойсу № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року, яка становить 27011,80 доларів США (графа 22 митної декларації №23UA102020009436U5). Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року склали 9819,73 грн (вид 020 - мито) та 198358,64 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В “Подробиці розрахунків” митної декларації №23UA102020009436U5.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною відповідачем, склали 28116,74 грн (вид 020 - мито) та 567958,05 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В “Подробиці розрахунків” нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД № 23UA102020009456U4. Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року (9819,73 + 198358,64 = 208178,37 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною відповідачем (28116,74 + 567958,05 = 596 074,79 грн) склала 596 074,79 - 208 178,37 = 387 896,42 гривень.

05.12.2023 року позивачем подано електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 23UA102020009527U7, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту. На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 19800,00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 11.09.2023 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № HYSF2023090050 від 19.09.2023 року; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0165 від 23.11.2023 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 23PL322080NS6ATIW5 від 23.11.2023 року; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року; 7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20230801/18 від 01.08.2023 року (з перекладом); 8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-30/11/23/05 від 30.11.2023 року; 9. Розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року (з перекладом); 10. Додаткова угода № б/н від 19.09.2023 року до Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року; 11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 року; 12. Видаткова накладна № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року (з перекладом); 13. Відвантажувальна специфікація № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року (з перекладом); 14. Комерційна пропозиція № NTL20230501 від 01.05.2023 року (з перекладом); 15. Лист № 11/09-1 від 09.11.2023 року з інформацією від ТОВ “ОПЦИОН ПЛЮС”, що страхування вантажу не здійснювалося; 16. Лист № 11/09-2 від 09.11.2023 року з інформацією від ТОВ “ОПЦИОН ПЛЮС”, що вантаж не підлягає ліцензуванню; 17. Лист № NVLOP230911/1-1 від 11.09.2023 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № NVLOP230911/1-2 від 11.09.2023 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 19. Лист № NVLOP230911/1-3 від 11.09.2023 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 20. Лист № NVLOP230911/1-4 від 11.09.2023 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 21. Лист № NVLOP230911/1-5 від 11.09.2023 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22. Фото від 05.12.2023 року; 23. Якісний опис № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року (з перекладом).

Позивачем надано відповіді на повідомлення у яких позивач зазначив:

у відповіді № 05/12/23-1 - щодо експортної декларації країни відправлення , що згідно з пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документу. Вказано, що декларацію № 23PL322080NS6ATIW5 від 23.11.2023 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією №23UA102020009527U7 та вже знаходиться у Відповідача.

у відповіді № 05/12/23-2 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації , вказано, що пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. В свою чергу, п. 5 Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто сторони домовилися, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України необхідність надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні виключається.

Лист від 05.12.2023 року № 512 митний орган повідомлено, що ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» разом із митною декларацією №23UA102020009527U7 подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Також ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» надано відповіді на повідомлення № 769123 від 05.12.2023 року щодо витребуваних документів.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000042/2 через непідтвердження митної вартості, оскільки, відповідно до інвойсу від 11.09.2023 №°NVLOP230911/1 доставка товару здійснюється на умовах CPT - UA Харків. Термін CPT «Carriage Paid To» (... named place of destination), або «Фрахт/перевезення оплачені до» (... назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 23.11.2023 № 0165 поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами BC5395PO/ BC0115XF для його подальшого перевезення до України. Відповідно до п.3 контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 «Умови доставки» зазначено, що «Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період», а відповідно до п. 7 цього контракту покупець приймає товар, отриманий від постачальника в порту призначення, тобто здійснюється передача товару покупцю, Тобто згідно коносаменту від 19.09.2023 № HYSF2023090050 портом призначення є Gdansk, Poland. Це означає що продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення Gdansk, Poland. Також жодним пунктом контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально- навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща). До митного оформлення було надано лист продавця від 11.09.2023 №NVLOP230911/1-1 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але, відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції від 11.09.2023 № NVLOP230911/1, складеної за період виробництва товару з 07.08.2023по 08.09.2023 року, зазначена ціна тканин включає лише фрахт. Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, та інші витрати, пов'язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна). Таким чином, зазначене свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ. 2. До митного оформлення надано митну декларацію Т1 від 23.11.2023 №23PL322080NS6ATIW5, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. Також в даній декларації зазначено інший коносамент за №MAEU273475357, а в гр.44 МД - від 05.12.223 №23 UA102020009527U7 зазначено №HYSF2023090050 До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Транзитна митна декларація Т1 - це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана, в країні Польща. 3. У звіті про оцінку майна від 30.11.2023 Б-30/11/23/05 наведені експертом посилання інтернет-ресурсів alibaba.com та made-in-china.com на цінові пропозиції подібних товарів перевірити неможливо, оскільки вони вже неактуальні, до звіту інформація з цього сайту не додається. Крім того, експертом не було обґрунтовано взятий ним на власний розсуд відсоток на торг та витрати на транспортування. Таким чином, цей звіт не дає можливості впевнитись у достовірності, об'єктивності наведеної інформації та здійснити перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58МКУ.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000199 від 05.12.2023 року

Прийняття вказаних документів обумовило подання підприємством нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №23UA102020009540U2 , у якій визначено митну вартість товару згідно інвойсу № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року, яка становить 19800,00 доларів США (графа 22 митної декларації №23UA102020009527U7). Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу № NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року склали 28938,33 грн (вид 020 - мито) та 150479,33 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В “Подробиці розрахунків” митної декларації №23UA102020009527U7.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною Відповідачем, склали 82882,19 грн (вид 020 - мито) та 430987,41 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В “Подробиці розрахунків” нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №23UA102020009540U2. Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року (28938,33 + 150479,33 = 179 417,66 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною Відповідачем (82882,19 + 430987,41 = 513 869,60 грн) склала 513 869,60 - 179 417,66 = 334 451,94 грн.

20.12.2023 року подано електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 23UA102020009812U9, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 24014,83 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 16.09.2023 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № MEDUQK827036 від 19.09.2023 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4846 від 06.12.2023 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № 23PL322080NS6BM4X0 від 05.12.2023 року; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року; 7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20230801/1 від 01.08.2023 року (з перекладом); 8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-18/12/23/06 від 18.12.2023 року; 9. Розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року (з перекладом); 10. Додаткова угода № б/н від 19.09.2023 року до Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року; 11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 року; 12. Видаткова накладна № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року (з перекладом); 13. Відвантажувальна специфікація № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року (з перекладом); 14. Комерційна пропозиція № NTL20230501 від 01.05.2023 року (з перекладом); 15. Лист № 11/06-1 від 06.11.2023 року з інформацією від ТОВ “ОПЦИОН ПЛЮС”, що страхування вантажу не здійснювалося; 16. Лист № 11/06-2 від 06.11.2023 року з інформацією ТОВ “ОПЦИОН ПЛЮС”, що вантаж не підлягає ліцензуванню; 17. Лист № NVLOP230916/1-1 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 18. Лист № NVLOP230916/1-2 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 19. Лист № NVLOP230916/1-3 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 20. Лист № NVLOP230916/1-4 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 21. Лист № NVLOP230916/1-5 від 16.09.2023 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 22. Лист № NVLOP231208 від 08.12.2023 року з інформацією від постачальника, що в пакувальному листі до інвойсу № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року було допущено помилку у вазі товару (з перекладом); Якісний опис № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року (з перекладом).

Позивачем надано відповіді на повідомлення у яких позивач зазначив:

у відповіді № 20/12/23-1 одо експортної декларації країни відправлення , що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документу. Вказано, що декларацію № 23PL322080NS6BM4X0 від 05.12.2023 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією №23UA102020009812U9 та вже знаходиться у Відповідача.

у відповіді № 20/12/23-2 щодо надання виписки з бухгалтерської документації, вказано, що пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. В свою чергу, п. 5 Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто сторони домовилися, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України необхідність надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні виключається.

Листом від 20.12.2023 року № 2012 позивач повідомив митницюразом із митною декларацією №23UA102020009812U9 вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Також ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» надано відповіді на повідомлення № 770250 від 20.12.2023 року щодо витребуваних документів .

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2023/000045/2 через непідтвердження митної вартості, оскільки, відповідно до інвойсу від 16.09.2023 № NVLOP230916/1 доставка товару здійснюється на умовах CPT - UA Харків. Термін CPT «Carriage Paid To» (...named place of destination), або «Фрахт/перевезення оплачені до» (... назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 06.12.2023 № 4846 поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами BC2096EX/BC9308XP для його подальшого перевезення до України. Відповідно до п.3 контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 «Умови доставки» зазначено, що «Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період», а відповідно до п. 7 цього контракту покупець приймає товар, отриманий від постачальника в порту призначення, тобто здійснюється передача товару покупцю, Тобто згідно коносаменту від 19.09.2023 № MEDUQK827036 портом призначення є Gdansk, Poland. Це означає що продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення Gdansk, Poland. Також жодним пунктом контракту від 15.05.2023 №NTL20230515 не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща). До митного оформлення було надано лист продавця від 16.09.2023 №NVLOP230916/1-1 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але, відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції від 16.09.2023 №NVLOP230916/1, складеної за період виробництва товару з 07.08.2023по 08.09.2023року, зазначена ціна тканин включає лише фрахт. Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, та інші витрати, пов'язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна). Таким чином, зазначене свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ. 2. Також невідомо на які саме тканини складена калькуляція собівартості продукції від 16.09.2023 № NVLOP230916/1, так як не зазначено жодного артикулу або назви тканини (характеристики), щоб ідентифікувати з оцінюваними товарами. Складова калькуляції товарів - «сировина (нитка в бобінах, упаковка, адмін. витрати» однакова, як для тканин так і для обладнання. Згідно калькуляції обладнання виготовляється з однієї і тієї ж сировини, які тканини, а саме: нитка в бобінах, упаковка, адмін. витрати. До митного оформлення надано митну декларацію Т1від 05.12.2023 № 23PL322080NS6BM4X0, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. В даній митній декларації неможливо перевірити вартість та умови поставки товару в зв'язку з їх відсутністю. До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Транзитна митна декларація Т1 - це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана, в країні Польща. 4. У звіті про оцінку майна від 18.12.2023 № Б-18/12/23/06 наведені експертом посилання інтернет-ресурсів alibaba.com на цінові пропозиції подібних товарів перевірити неможливо, оскільки вони вже неактуальні, до звіту інформація з цього сайту не додається. Крім того, експертом обґрунтовано взятий ним на власний розсуд відсоток на торг та витрати на транспортування.

Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні. Проаналізувавши митні оформлення товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митними деклараціями:- від 24.10.2023 №23UA504080003458U1 митне оформлення товару за кодом 5407619000 згідно УКТЗЕД «Тканина з синтетичних комплексних нетекстурованих ниток поліефіру 100%,вибивна. Тканина без покриття та просочення, яке можна виявити неозброєним оком. Країна виробництва CN», здійснено за рівнем митної вартості 5,53 USD/кг на умовах CPT поставка товару здійснювалась з Китаю; - від 09.10.2023 № 23UA504080003275U9 митне оформлення товару за кодом 5407613000 згідно УКТЗЕД «Тканина з синтетичних комплексних ниток пофарбована склад: синтетичних комплексних нетекстурованих ниток поліефіру 100% без покриття та просочення, яке можна виявити неозброєним оком. Країна виробництва - CN», здійснено за рівнем митної вартості 5,53 USD/кг на умовах CPT поставка товару здійснювалась з Китаю; - від 18.02.2023 №23UA100430471122U1 митне оформлення товару за кодом 8444009000 згідно УКТЗЕД «Машина різання текстильних матеріалів. Країна виробництва CN» здійснено за рівнем митної вартості 4,86 USD/кг, поставка товару здійснювалась з Китаю; -від 17.11.2023 № 23UA500020015113U6 митне оформлення товару за кодом 8452109000 згідно УКТЗЕД «Машини швейні, побутові, маса яких перевищує 16кг. Без двигу на або 17кг. з двигуном: Швейна машинка 1 шт., ...Країна виробництва CN.» здійснено за рівнем митної вартості 6,22 USD/кг, поставка товару здійснювалась з Китаю; від 25.09.2023 №23UA205170028759U2 митне оформлення товару за кодом 8452109000 згідно УКТЗЕД «Машини для виробництва вишивки, в частково розібраному стані, в комплекті...Країна виробництва CN» здійснено за рівнем митної вартості 5,81 USD/кг, поставка товару здійснювалась з Китаю. А тому митну вартість товарів скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено: митні декларації по товару№1 від 23.10.2023 №23UA504080003458U1, по товару №2 - від 01.12.2023 №23UA102020009456U4 та від 23.10.2023 №23UA504080003458U1, товар№3 - від № 23 UA100430471122U1,товар№4 від 17.11.2023 № 23UA500020015113U6, товар№5 - від 25.09.2023 №23UA205170028759U2. Митну оцінку товарів №№1,2 здійснено за резервним методом з розрахунку 5,53 USD/кг, товар №3 -4,86 USD/кг, товар №4 -6,22 USD/кг, товар№5 -5,81 USD/кг.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA102020/2023/000204 від 20.12.2023 року

Внаслідок винесення вказаних рішень позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД №23UA102020009861U2, якою визначено митну вартість товару згідно інвойсу № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року, яка становить 24014,83 доларів США (графа 22 митної декларації №23UA102020009812U9). Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року склали 8801,75 грн (вид 020 - мито) та 181009,43 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В “Подробиці розрахунків” митної декларації № 23UA102020009812U9.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною Відповідачем, склали 28577,06 грн (вид 020 - мито) та 556513,22 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В “Подробиці розрахунків” нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД №23UA102020009861U2.

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року (8801,75 + 181009,43 = 189 811,18 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною відповідачем (28577,06 + 556513,22 = 585 090,28 грн) склала 585 090,28 - 189 811,18 = 395 279, 10 грн.

Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3,4 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

гідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, у силу правового висновку Верховного Суду від 17.01.2022р. у справі №520/2000/19: 1) обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті; 2) декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України; 3) контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару; 4) сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено; 5) повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів; 6) ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27.03.2020р. у справі №540/2605/18, постанова Верховного Суду від 06.05.2020р. у справі №140/1713/19); 7) у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу - рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом (постанова Верховного Суду у постанові від 05.02.2019р. у справі №816/1199/15-a).

Також, у силу правового висновку Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №520/11061/2020: 1) недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №804/1755/17 та від 25.05.2021р. у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб'єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб'єктом владних повноважень, натомість - використання суб'єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Суд також звертає увагу на те, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих платником даних. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №812/2336/14 та від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.

Щодо документального підтвердження включення витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У наданих до митного оформлення коносаментах прямо зазначено «CARGO IN TRANSIT TO UKRAINE», що в перекладі означає «ВАНТАЖ ТРАНЗИТОМ В УКРАЇНУ». В коносаментах зазначено «PORT OF DISCHARGE» - Gdansk, Poland, отже, «Порт розвантаження» - Гданськ, Польща, яка була транзитною країною, а не кінцевим пунктом призначення, як вказує відповідач

Також у коносаментах зазначено «FREIGHT PREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням, до ціни товарів

Продовжуючи розгляд справи , суд зазначає, що відповідно до статті 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.”

У Commercial invoice (рахунок-фактура) № NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року, №NVLOP230911/1 від 11.09.2023 року, № NVLOP230916/1 від 16.09.2023 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Названим пунктом призначення є держава Україна, а не Польща, як безпідставно міркує Відповідач.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пунктом призначення в свою чергу визначено Kharkiv, Ukraine (Харків, Україна). Поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.

Отже, за умовами поставки CPT Kharkiv, Ukraine витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов'язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна) покладаються на продавця та вже включені в ціну товару.

Надаючи оцінку вказаному питанню, суд також зважає на висновки , викладені у постанові ВС від 17.01.2023 року у справі № 0440/5532/18, де вказано, що якщо поставка імпортованих платником товарів... охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника і вартість пакування та маркування, то сторони контракту мають право встановити, що вартість упаковки та маркування входить до вартості товару, якщо інше не обумовлено в специфікаціях. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту така ціна товару включає вартість пакування, у зв'язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар.

Вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару , що підтверджено листами постачальника № NVLOP230916/2-1 від 16.09.2023 року, №NVLOP230911/1-1 від 11.09.2023 року, №NVLOP230916/1-1 від 16.09.2023 року.

Щодо калькуляції собівартості, не зазначення артикулу, суд зазначає , що пунктом 3 ч. 4 ст. 53 МК України серед додаткових документів, які подаються декларантом у випадку наявності зв'язку між покупцем та продавцем, встановлено розрахунок ціни (калькуляцію).

Позивачем подано до митних декларацій калькуляції собівартості, в т.ч. відносно митної декларації № 23UA102020009436U5 від 01.12.2023 надано калькуляцію №NVLOP230916/2 від 16.09.2023, а відносно митної декларації №23UA102020009812U9 від 20.12.2023 надано калькуляцію №NVLOP230916/1 від 16.09.2023 ; згідно інвойсу №NVLOP230916/2 від 16.09.2023 року була надана калькуляція собівартості №NVLOP230916/2 від 16.09.2023 (яка зокрема містить посилання на відповідний Контракт), артикул вказаний у зазначених обох документах - POLYESTER FABRIC #1, POLYESTER FABRIC #2 PEARL COTTON MACHINE, SEWING MACHINE, EMBROIDERY MACHINE.

Детальний опис конкретного товару міститься у вже наявних у Відповідача якісних описах, наданих останньому одночасно з Митними деклараціями, в т.ч. й з митною декларацією № 23UA102020009436U5 від 01.12.2023, а саме якісний опис №NVLOP230916/2 від 16.09.2023 та з митною декларацією №23UA102020009812U9 від 20.12.2023, а саме якісний опис №NVLOP230916/1 від 16.09.2023, дані яких кореспондуються як з наведеними інвойсами №NVLOP230916/2 від 16.09.2023, №NVLOP230916/1 від 16.09.2023, так і наведеними калькуляціями собівартості №NVLOP230916/2 від 16.09.2023, №NVLOP230916/1 від 16.09.2023.

Щодо митної декларації країни відправлення. Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Як вбачається із законодавчо закріпленого переліку, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, митна декларація країни відправлення відсутня.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Отже, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися Відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Суд зазначає, що підприємством одночасно з Митними деклараціями надавалися декларації № 23PL322080NS6ALS70 від 21.11.2023, 23PL322080NS6BM4X0 від 05.12.2023, 23PL322080NS6ATIW5 від 23.11.2023 на підтвердження факту експорту товару.

Суд враховує висновки , викладені у постанові ВС від 09.04.2021 року у справі 804/5143/16, що неподання експортної митної декларації (у нашому випадку декларації на підтвердження факту експорту товарів надалися) не може бути підставою для невизнання визначеної Позивачем митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов'язкових для подання и, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації .

Щодо звіту про оцінку майна, суд зазначає пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.

Звіти про оцінку майна № Б-27/11/23/05 від 27.11.2023, Б-18/12/23/06 18.12.2023, Б-30/11/23/05 30.11.2023 підготовлені товарною біржою, ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подані одразу разом із митними деклараціями.

Також звіти про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки не є обов'язковим документом в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), який підтверджує митну вартість товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер і не підлягає перевірці митним органом.

Виіршуючи вказане питання, суд зважає на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2019 року у справі №825/1093/16, та зазначено, що коригування митної вартості оскаржуваними рішеннями, відповідачем обґрунтовано тим, що джерела інформації, на які посилається оцінювач у звіті про оцінку майна або не знайдені в мережі Інтернет, або не містять інформації щодо оцінюваних товарів; містить посилання на сайти з мережі Інтернет, в той час як додатки до звіту роздруковані з сайту www.alibaba.com, який не зазначено в списку наведених джерел інформації…...Відносно вказаного Суд зазначає, що звіт про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, оскільки не є обов 'язковим документом в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53) який підтверджує митну вартість товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер, а тому навіть якщо такий і містить якісь недоліки чи не повну інформацію то це не може свідчити про не достовірність вартості об'єкта оцінювання. Крім того, звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, у зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що з аналізу положень частини першої статті 3, частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», частини першої статті 189, частини другої статті 190 Господарського кодексу України випливає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.

За правилами ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідачем не надано документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи декларації на підтвердження ввезення товару за цінами відмінними ніж ті, які вказані позивачем мають відмінності по умовах поставки, кінцевий пункт призначення, характеристиках товару, в тому числі розмір та виробник

Отже, при обрахунку відповідачем митної вартості товару за спірним рішенням не було враховано обсягу партії ввезених товарів, умови поставки, комерційні умови. Доказів протилежного в ході розгляду справи відповідачем не надано.

З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів відповідача .

Надані позивачем до суду так і відповідачу, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документи на підтвердження митної вартості товару у повній мірі підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, у зв'язку з чим оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів необґрунтовано та підлягає скасуванню в судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нових митних декларацій жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті ЕМД, прийнятих за первинно поданими митними деклараціями, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 року у справі № 520/3246/2020, від 03.11.2022 року у справі №П/811/1614/16.

Щодо позовної вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Харківською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2023/000196 від 01.12.2023 року; №UA102020/2023/000199 від 05.12.2023 року; №UA102020/2023/000204 від 20.12.2023 року

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 210 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз долучених позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що між позивачем та Адвокатським бюро “Бідної Оксани Іванівни” укладено договір про надання правової допомоги від 22.12.2023 року.

Додатковою угодою №2 до Договору сторони погодили, що розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму у розмірі 50 000 грн.

28.12.2023 року позивач здійснив оплату за надання правової допомоги Бюро у розмірі 50000, що підтверджується платіжною інструкцією №51105

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідачем по справі надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, яке викладене в відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 10000,00 грн

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 24816,41 грн, тоді як з урахуванням приписів ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже ставка судового збору за розгляд вказаної справи складає 19853,13 грн., відповідно позивачем надлишково сплачено 4963,28 грн.

Приписами частини 1,2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” визначена, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Керуючись ст. 14, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000040/2 від 01.12.2023 року та картку відмови №UA102020/2023/000196 від 01.12.2023 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000042/2 від 05.12.2023 року та картку відмови №UA102020/2023/000199 від 05.12.2023 року

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2023/000045/2 від 20.12.2023 року та картку відмови №UA102020/2023/000204 від 20.12.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19853 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн 13 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.

Попередній документ

119935501

Наступний документ

119935503

Інформація про рішення:

№ рішення:	119935502
№ справи:	520/38200/23
Дата рішення:	24.06.2024
Дата публікації:	26.06.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (02.10.2025)
Дата надходження:	23.09.2025
Предмет позову:	виправлення описки у виконавчому листі