Справа № 500/2609/24
24 червня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у виплаті індексації пенсії з 01.03.2024 в розмірі 1500,00 грн та з 17.05.2023 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн обмежуючи пенсію максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату індексації пенсії в розмірі 1500,00 грн з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 17.05.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" згідно з рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 справа №500/7501/23, без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). З 01.03.2024 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з огляду на її індексацію на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185). Позивач вказує про безпідставне обмеження з 01.03.2024 розміру його пенсійної виплати максимальним розміром, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 26.04.2024 разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу в його електронний кабінет та доставлені 26.04.2024 відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений строк відповідача відзиву не подав, як і будь-яких клопотань.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 у справі №500/4313/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.07.2023 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році") без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 10.04.2024 повідомило позивачу, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 у справі №500/4313/23 пенсію позивача встановлено без обмеження її максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, тобто на 01.07.2023. Розмір пенсії склав 32745,23 грн.
В лютому поточного року проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Підсумок пенсії позивача з надбавками склав 36245,23 грн.
Однак виходячи із зазначеного з 01.03.2024 виплата пенсії позивача проводиться в раніше призначеному розмірі, а саме 32745,23 грн (арк. справи 33 зворот).
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
Згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч.2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Перерахунок призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій визначений ст.63 (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії), відповідно до ч.4 якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 185.
Пунктом 2 Постанови № 185 передбачено установити, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивачу з 01.03.2024 максимальним розміром.
Так, ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі №2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах в постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Крім наведеного, виходячи з розділу Перехідних положень Закону №3668-VI, були внесені зміни щодо обмежень пенсії максимальним розміром у ряд законів та зокрема в Закон №2262-XII, проте це мало місце до рішення Конституційного Суду України від №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким ч.7 ст.43 вказаного Закону разом із внесеними змінами визнано неконституційною. Відтак, застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Висновки по даній справі не спростовують можливість застосування норм Закону №3668-VI по відношенню до осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.12.2020 у справі №813/678/18 та від 09.02.2021 у справі №640/2500/18.
У спірних правовідносинах, пенсійний орган провів індексацію пенсійної виплати позивача. Однак, фактично до виплати з 01.03.2024 позивачу нарахована пенсія, з урахуванням максимального розміру.
Стосовно наявності у п.2 Постанови №185 положення про підвищення пенсій з 01.03.2024 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення Постанови №185 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Суд наголошує, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі №500/2882/23.
Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. А відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, судове рішення 0.08.2023 у справі №500/2882/23, яке набрало законної сили, є остаточним судовим рішенням, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат позивачу.
Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч.2 ст.19 Конституції України.
Також немає підстав для обмеження окремих складових пенсійної виплати позивача, обчислення яких проходиться з урахуванням прожиткового мінімуму.
Суд повторює, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи активну форму поведінки відповідача, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивачу з 01.03.2024 з обмеженням максимального розміру, та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно квитанції від 25.04.2024.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 червня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.