Справа №500/2317/24
24 червня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Финтрейд" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" (далі - позивач, Товариство, платник податків, декларант) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач, митний орган, митниця), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 жовтня 2023 року за №UA403030/2023/000090/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд",
визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23 жовтня 2023 року за №UA403030/2023/000096/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Финтрейд" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митні декларації №23UA403030023767U6 від 16.10.2023 та №23UA403030023894U0 від 18.10.2023, в яких визначено митну вартість товару за ціною договору. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які підтверджують заявлену митну вартість, а саме: зовнішньоекономічний контракт №3 від 01.05.2023 з додатком №3 від 23.06.2023 з доповненням від 14.08.2023 до нього, інвойс, специфікації, договір із експедитором ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" про транспортно-експедиційне обслуговування із рахунками на оплату за транспортно-експедиційні послуги та довідками про вартість перевезення тощо.
Позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів підставами неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товарів (основного методу) не стали розбіжності чи невідповідності, які надають обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості товарів. Жодних конкретних розбіжностей чи невідповідностей у кількості чи у вартості імпортованого товару у документах, які подано на підтвердження митної вартості імпортованих товарів чи обґрунтування сумніву відповідача не зазначено.
Тому прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 за №UA403030/2023/000090/2 та від 23.10.2023 за №UA403030/2023/000096/2 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
23.04.2024 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача на адресу суду 07.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивував тим, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями №23UA403030023767U6 від 16.10.2023 та №23UA403030024123U1 від20.10.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.
Вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.
Ухвалою суду від 08.05.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача від 07.05.2024 про розгляд справи №500/2317/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Финтрейд" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконання зовнішньоекономічного договору №3 від 01.05.2023, укладеного між компанією "RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO.,LTD." (Китай) та ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" (Україна) згідно із рахунками-фактурами, позивачем на митну територію України ввезено товар "Мішки для пакування ...".
16.10.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403030023767U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки сітчасті пакувальні Raschel bags, різного кольору, виготовлені із 100% поліпропіленових стрічкових ниток, різних розмірів: 40x60см, червоні, 17гр/шт -102000шт. 42х63см, червоні, 19гр/шт -102000шт. 40x60см, фіолетові, 17гр/шт -210000шт. 42x63см, фіолетові, 19гр/шт -300000шт. 45x75см, темно-зелені, 25гр/шт -150000шт. 50x80см, темно-зелені, 27гр/шт -102000шт, Торгівельна марка: нема даних. Виробник: RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO, LTD. Країна виробництва: Китай/ CN".
До даної митної декларації, згідно інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості №CB230623 від 14.08.2023;
- пакувальний лист №б/н від 14.08.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) №CB230623 від 14.08.2023;
- коносамент №BW23080169 від 20.08.2023;
- автотранспортна накладна №3323 від 11.10.2023;
- сертифікат про походження товару №C235644074980013 від 22.08.2023;
- некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція №б/н від 23.07.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - Swift платіж №б/н від 11.07.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - Swift платіж №б/н від 06.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №486 від 10.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №492 від 12.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №493 від 12.10.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №SL3323-1 від 12.10.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 23.06.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток № 3 від 23.06.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - доповнення до додатку №3 від 14.08.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №3 від 01.05.2023;
- договір про надання послуг митного брокера №МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;
- договір (контракт) про перевезення №1 від 03.07.2023;
- договір (контракт) про перевезення №1008/139 від 10.08.2022;
- договір (контракт) про перевезення №17Е від 15.09.2023;
- договір (контракт) про перевезення №SL3323 від 06.09.2023;
- договір (контракт) про перевезення №SL3323-авто від 04.10.2023;
- інші некласифіковані документи - специфікація №1 від 10.10.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №310120230517106764 від 14.08.2023.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".
Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту:
"Початок консультації з митним органом: У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).
Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додаткових документів не надано.
Листом від 17.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000090/2 від 17.10.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
На запит митного органу декларантом надіслано додатково прайс-лист, платіжні інструкції, експортну декларацію країни відправлення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.05.2023 №3. Відповідно до п. 3.2 договору відвантаження товару здійснюється за письмовою заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. До митного оформлення подано заявку на перевезення №SL3323-авто від 04.10.2023 до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №1008/139 від 08.01.2021, проте до митного оформлення подано договір (контракт) про перевезення №1008/139 від 10.08.2022,
Згідно п 1.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 10.08.2022 №1008/139 під кожне перевезення ТОВ "Торговий дім "Финтрейд" надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, дані про вантажовідправника та вантажоодержувачам також інша інформація, що стосується організації ТЕО, проте до митного оформлення подано заявку на перевезення №SL3323-авто від 04.10.2023 до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №1008/139 від 08.01.2021,
Рахунки-фактури про надання транспортних послуг №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023, №493 від 12.10.2023 містять посилання на договір про транспортно- експедиційне обслуговування №1008/139 від 10.08.2022, укладений між ТОВ "Самміт Логістик" та ТОВ "Торговий дім "Финтрейд". Відповідно до п. п. 4.1.3 А,Б Замовник (ТОВ "Торговий дім "Финтрейд") здійснює оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором (ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК") рахунків, але до вивозу вантажу з порту. Банківських документів, що підтверджують сплату транспортно- експедиційних послуг до митного оформлення надано не надано,
В довідці про транспортні витрати від 12.10.2023 №SL3323-1 передбачено наявність транзитної декларації Т1. До митного оформлення транзитна декларація не подана.
Декларантом 17.10.2023 о 11 годині 56 хвилин надіслано лист №б/н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД №UA101030/2023/005676 від 30.08.2023 на рівні 2,56 дол. США/кг."
20.10.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №23UA403030024123U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Мішки сітчасті пакувальні Raschel bags, різного кольору, виготовлені із 100% поліпропіленових стрічкових ниток, різних розмірів: 40x60см, фіолетові, 17гр/шт - 474000 шт. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: RUIAN CANBON INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD. Країна виробництва: Китай/ CN".
До даної митної декларації, згідно інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості №CB230623 від 14.08.2023;
- пакувальний лист №б/н від 14.08.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) №CB230623 від 14.08.2023;
- коносамент №BW23080169 від 20.08.2023;
- автотранспортна накладна №3323 від 16.10.2023;
- сертифікат про походження товару №C235644074980013 від 22.08.2023;
- некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція №б/н від 16.06.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - Swift платіж №б/н від 11.07.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - Swift платіж №б/н від 06.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №486 від 10.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №492 від 12.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №497 від 16.10.2023;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №499 від 16.10.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №SL3323-2 від 16.10.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 23.06.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №3 від 23.06.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - доповнення до додатку №3 від 14.08.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №3 від 01.05.2023;
- договір про надання послуг митного брокера №МП-02/20-05-22 від 20.05.2022;
- договір (контракт) про перевезення №1 від 03.07.2023;
- договір (контракт) про перевезення №1008/139 від 10.08.2022;
- договір (контракт) про перевезення №28Е від 09.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №SL3323 від 04.10.2023;
- договір (контракт) про перевезення №SL3323-авто від 06.09.2023;
- інші некласифіковані документи - специфікація №2 від 10.10.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №310120230517106764 від 14.08.2023.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:
"103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби";
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".
Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту:
"Початок консультації з митним органом: У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).
Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додаткових документів не надано.
Листом від 23.10.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000096/2 від 23.10.2023, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
На запит митного органу декларантом надіслано додатково прайс-лист, платіжні інструкції, експортну декларацію країни відправлення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.05.2023 №3. Відповідно до п. 3.2 договору відвантаження товару здійснюється за письмовою заявкою, підписаною обома сторонами в строк не пізніше 15-30 днів від дати заявки. До митного оформлення подано заявку на перевезення №GI4400-GR від 13.10.2023 до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №1008/139 від 08.01.2021, проте до митного оформлення подано договір (контракт) про перевезення №1008/139 від 10.08.2022,
Згідно п. 1.3 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 10.08.2022 №1008/139 під кожне перевезення ТОВ "Торговий дім "Финтрейд" надає Експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, заплановану дату надання вантажу відправником, дані про вантажовідправника та вантажоодержувачам також інша інформація, що стосується організації ТЕО, проте до митного оформлення подано заявку на перевезення №GI4400-GR від 13.10.2023 до Договору транспортно-експедиторського обслуговування №1008/139 від 08.01.2021,
Рахунки-фактури про надання транспортних послуг №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023 містять посилання на договір про транспортно-експедиційне обслуговування №1008/139 від 10.08.2022, укладений між ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" та ТОВ "Торговий дім "Финтрейд". Відповідно до п. п. 4.1.3 А,Б Замовник (ТОВ "Торговий дім "Финтрейд") здійснює оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором (ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК") рахунків, але до вивозу вантажу з порту. Банківських документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення надано не надано,
В довідці про транспортні витрати від 16.10.2023 №SL3323-2 передбачено наявність транзитної декларації Т1. До митного оформлення транзитна декларація не подана.
Декларантом 23.10.2023 о 14 годині 07 хвилин надіслано лист №б/н та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД №UA101030/2023/005676 від 30.08.2023 на рівні 2,56 дол. США/кг.".
Не погоджуючись із вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом з'явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За приписами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
Положеннями частини першої статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно з частиною другою коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частини третьої статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Згідно частини п'ятої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).
У відповідності до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).
Згідно частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша статті 54 МК України).
У відповідності до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За змістом частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митних деклараціях №23UA403030023767U6 від 16.10.2023 та №23UA403030023894U0 від 18.10.2023, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою статті 14 цього Закону суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.
Щодо зазначення Тернопільською митницею у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості імпортованих товарів підстави про коригування митної вартості через те, що ТОВ "Торговий Дім "Финтрейд" не надано до митного оформлення письмових заявок на відвантаження товару, підписаних сторонами Контракту №3 від 01.05.2023 у відповідності до умов п. 3.2. вказаного Контракту, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм пункту 2 частини другої статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, на виконання вимог якого, позивачем було надано при митному оформленні товарів відповідну копію зовнішньоекономічного Контракту №3 від 01.05.2023 з додатком №3 від 23.06.2023 та доповненням від 14.08.2023 до нього.
Нормами статті 53 МК України не передбачено необхідності надання митному органу письмової заявки, на підставі якої здійснюється відвантаження товарів на підтвердження митної вартості товарів. Одночасно, згідно норм частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Тому вимоги митного органу про надання до митного оформлення письмової заявки, підписаної сторонами Контракту №3 від 01.05.2023, на підставі якої здійснюється відвантаження товарів, відповідно до умов п. 3.2. вказаного Контракту не є документами, що підтверджують митну вартість імпортованого товару. Окрім того, митним органом не зазначено яким саме чином запитувана заявка може підтверджувати митну вартість імпортованого товару, за наявності повного пакету документів, передбаченого нормами ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо зазначеної Тернопільською митницею підстави для коригування митної вартості імпортованого товару через подання до митного оформлення заявок Експедитору ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" за №SL3323-авто від 04.10.2023 та №GI4400- GR від 17.10.2023 до договору транспортно-експедиційного обслуговування 1008/139 від 08.01.2021, в той час як митному органу при митному оформленні надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування №1008/139 від 10.08.2022 суд приймає до уваги твердження позивача, що посилання в заголовках заявок № НОМЕР_1 -авто від 04.10.2023 та №GI4400-GR від 17.10.2023 до договору №1008/139 про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 укладеного із транспортним експедитором ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" на договір транспортно-експедиторського обслуговування 1008/139 від 08.01.2021 є механічною опискою у таких заявках, яка жодним чином не впливає на визначення митної вартості імпортованого позивачем у справі товарів. Між позивачем та транспортним експедитором ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.08.2022 за №1008/139, на підставі якого та заявок до нього (№SL3323-авто від 04.10.2023 та №GI4400-GR від 17.10.2023) здійснювалось перевезення імпортованого товару, який і надано митному органу при митному оформленні імпортованих товарів, проте в заголовках заявок №SL3323-авто від 04.10.2023 та №GI4400-GR від 17.10.2023 до договору №1008/139 помилково вказана дата договору - 08.01.2021.
Слід зазначити, що такі заявки на перевезення №SL3323-авто від 04.10.2023 від 10.10.2023 та №GI4400-GR від 17.10.2023 до договору про транспортно-експедиторське обслуговування відсутні у переліку документів, перелічених в статті 53 МК України серед документів, що підтверджують митну вартість імпортованих позивачем товарів. Окрім того, слід зазначити, що всі дані, зазначені в заявках на перевезення №SL3323-авто від 04.10.2023 та №GI4400- GR від 17.10.2023, за виключенням дати договору №1008/139, є вірними та такими, що відповідають наданим послугам з перевезення.
Щодо зазначеної Тернопільською митницею підстави для коригування митної вартості імпортованого товару через те, що всупереч умовам п. п. 4.1.3 (А,Б) договору про транспортно-експедиторське обслуговування №1008/139 від 10.08.2022 року, укладеного із транспортним експедитором ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК", не надано банківських документів про оплату транспортно-експедиційних послуг за рахунками на оплату транспортних послуг №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023, №493 від 12.10.2023, суд зазначає.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
В даному випадку, документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних (імпортованих) товарів (мішків сітчастих для пакування в асортименті) є саме рахунки на оплату транспортних витрат №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023, №493 від 12.10.2023, №497 від 16.10.2023, №499 від 16.10.2023 транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК", які містять детальний опис та детальні відомості щодо вартості перевезення імпортованих товарів. Окрім того, позивачем було надано Тернопільській митниці при митному оформленні товарів також й довідки транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" від 12.10.2023 №SL3323-1 та від 16.10.2023 №SL3323- 2, які містять повні відомості щодо етапів та вартості доставки імпортованих товарів на митну територію України.
Саме рахунки на оплату №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023, №493 від 12.10.2023, №497 від 16.10.2023, №499 від 16.10.2023 та довідки транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" від 12.10.2023 №SL3323-1 та від 16.10.2023 №SL3323-2, які були надані Тернопільській митниці при митному оформленні імпортованих товарів, відповідно до норм пункту 6 частини другої статті 53 МК України є документами, які підтверджують митну вартість товарів та містять відомості про вартість перевезення імпортованих товарів.
Слід також зазначити, що повна вартість перевезення імпортованих товарів згідно виставлених транспортним експедитором рахунків на оплату №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023, №493 від 12.10.2023, №497 від 16.10.2023, №499 від 16.10.2023 була оплачена на користь транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" відповідно до платіжних інструкцій від 19.10.2023 за №3335 на суму 54993,54 грн, від 19.10.2023 за №3336 на суму 85721,52 грн, від 19.10.2023 №3337 на суму 86706,81 грн, від 24.10.2023 №3371 на суму 107370,34 грн, від 24.10.2023 на суму 2186,45 грн. (копії перелічених платіжних інструкцій знаходяться в матеріалах справи).
Однак, митний орган у своїх рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначив (із посиланням на норми закону), яким чином саме банківські документи про оплату транспортно-експедиційних послуг замість виставлених рахунків №486 від 10.10.2023, №492 від 12.10.2023, №493 від 12.10.2023 тощо, а також довідок транспортного експедитора ТОВ "САММІТ ЛОГІСТІК" від 12.10.2023 №SL3323-1 та від 16.10.2023 №SL3323-2 підтверджують митну вартість імпортованого товару.
Щодо зазначеної Тернопільською митницею підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів через неподання до митного оформлення транзитних декларацій Т1, наявність яких передбачено довідками про транспортні витрати від 12.10.2023 за №SL3323-1 та від 16.10.2023 за №SL3323-2, слід зазначити наступне.
Транзитні декларації Т1, на які мають посилання довідки про транспортні витрати від 12.10.2023 за №SL3323-1 та від 16.10.2023 за №SL3323-2 є транзитними деклараціями №23PL322010NS67H769 від 11.10.2023 та №23PL322010NS67U7H0 від 16.10.2023, які містять відомості щодо типу та ваги вантажу, автомобілів, що здійснюють перевезення тощо та немає жодних числових значень щодо складових митної вартості імпортованих товарів. Тобто, зазначені транзитні декларації №23PL322010NS67H769 від 11.10.2023 та №23PL322010NS67U7H0 від 16.10.2023 не є документами, які підтверджують митну вартість товарів чи його складову частину.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.
З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 за №UA403030/2023/000090/2 та від 23.10.2023 за №UA403030/2023/000096/2 критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2422,40 грн відповідно до платіжної інструкції №4232 від 11.04.2024.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.10.2023 за №UA403030/2023/000090/2.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 23.10.2023 за №UA403030/2023/000096/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Торговий дім "Финтрейд" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 24 червня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Финтрейд" (місцезнаходження: вул. Робоча, 82А, м. Херсон, Херсонська обл., Херсонський р-н, 73011, код ЄДРПОУ: 41908814);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).
Головуючий суддя Мартиць О.І.