24 червня 2024 року Справа № 480/2243/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/2243/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 89718280901 від 30.01.2024;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 89618280901 від 30.01.2024;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 89518280901 від 30.01.2024;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 89818280901 від 30.01.2024;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 89918280901 від 30.01.2024;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 90018280901 від 30.01.2024,
І. Позиція позивача
На переконання ФОП ОСОБА_1 , оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки фактична перевірка була проведена без дотримання всіх вимог, передбачених Податковим кодексом України щодо підстав проведення перевірки та змісту наказу щодо її проведення. Зокрема, у наказі про проведення перевірки ГУ ДПС у Сумській області обмежилось лише посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі, норми Податкового кодексу України, яким визначено підстави для проведення фактичної перевірки, але, при цьому, жодним чином не обґрунтувало, що саме зумовило необхідність проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.
Позивач зазначає, що висновки акту перевірки про порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованими, оскільки відсутність у розрахункових документах рядка 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», зумовлена тим, що у період з 01.01.2022 по 20.12.2023 здійснювався продаж алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка.
Також, на думку позивача, необґрунтованими є і висновки про порушення пунктів 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, оскільки встановлений обов'язок зберігання та реалізації тютюнових виробів і алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пачці, пляшці або іншій тарі, розповсюджується на продаж повної (не відкритої) пляшки, пачки або іншої тари з вмістом алкогольного напою або тютюну. Натомість, у разі здійснення у закладах торгівлі реалізації алкогольних напоїв на розлив та послуги «паління кальяну», чинне законодавство не передбачає обов'язку зберігати марки акцизного податку на такій пляшці, пачці або іншій тарі.
Після відкриття пляшки чи розкриття упаковки та розірвання акцизної марки, питання залишення її решток законодавством не передбачено, і сама по собі відсутність на конкретній пляшці чи упаковці акцизної марки або її решток, не свідчить, як про реалізацію, так і про зберігання алкогольного напою чи тютюнової суміші без сплати акцизних марок.
Марки акцизного податку на алкогольні напої «GORDON'S Premium Pink» та «TULLAMORE Dew», так само, як і марки акцизного податку на тютюнові суміші для куріння кальяну, були втрачені під час відкриття пляшок та упаковок у яких вони містились.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 зауважує на тому, що у заборонений час доби реалізацію алкогольних напоїв не здійснював, а з приводу реалізації пива на розлив «Львівське 1715» 0.5 л. 18.08.2023 пояснив, що замовлення від відвідувача на це пиво надійшло о 20 год. 45 хв., тобто, у дозволений час продажу. О 21 год. 25 хв. 31 сек. була здійснена лише оплата вказаного замовлення.
Позивач вважає, що застосована за вказане нібито порушення штрафна санкція, не відповідає принципу пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки розмір санкції є надмірним.
З приводу висновків відповідача про порушення п. 85.2 ст.85 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що 19.12.2023 отримав запит про надання документів, у якому податковий орган не зазначив конкретного переліку документів, які необхідно було надати. Твердження ГУ ДПС у Сумській області про невиконання запиту у зв'язку з ненаданням видаткових накладних на отримання суміші для куріння кальяну є необґрунтованим, оскільки згаданий запит не містив такої вимоги.
Необґрунтованими, на переконання позивача, також є і висновки ГУ ДПС у Сумській області щодо порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Стверджуючи про відсутність у чеку № mnFAJvcPZ8I найменування товару, податковий орган не враховує, що у цьому чеку міститься назва товару, який продавався, а саме: «Львівське 1715», яка відображає споживчі ознаки цього товару та однозначно його ідентифікує в документообігу.
ІІ. Заперечення відповідача
Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУ ДПС у Сумській області у відзиві зазначило, що висновки акту фактичної перевірки про порушення пункту 85.2 статті 85, пунктів 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та частини 10 статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» є обґрунтованими.
Так, на початку перевірки позивачу був вручений запит про надання усіх документів, що належать до предмета перевірки, втім на його виконання ФОП ОСОБА_1 була надана лише частина запитуваних документів, що є порушенням пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.
Під час перевірки було встановлено, факти реалізації підакцизного товару без зазначення у розрахунковому документі найменування товару та реалізації пива на розлив у заборонений час доби.
Крім того, перевіркою встановлено факти зберігання з метою реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка, тютюнових виробів - суміші для куріння кальяну «YUMMY» в кількості 70 грам, « 420 light» в кількості 136 грам, «Unity» в асортименті у кількості 286 грам, загальна вага 492 грама, а також алкогольних напоїв - «GORDON'S Premium Pink» та «TULLAMORE Dew».
Також, під час перевірки, у період з 01.01.2022 по 20.12.2023, були виявлені факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями з відсутністю в електронних копіях розрахункових документів (фіскальних чеків) одного з обов'язкових реквізитів: «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» рядок 9. Тобто, фактично позивачем при здійсненні торгівлі розрахункові документи встановленої форми не видавались.
ГУ ДПС у Сумській області зауважило на тому, що доповідною запискою управління контролю за підакцизними товарами № 907/18-28-09-01-07 від 19.12.2023 повідомлено про те, що за результатами проведеного аналізу електронних копій розрахункових документів встановлено ймовірні порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині реалізації алкогольних напоїв без використання режиму програмування найменування товарів в кафе-барі за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність у якому здійснює ОСОБА_1 .
У зв'язку з отриманням цієї інформації, керуючись підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області 19.12.2023 прийнято наказ № 1876-кп про проведення фактичної перевірки позивача.
Тобто, перевірка проведена за наявності передбачених податковим законодавством підстав та у відповідності до встановленого порядку її проведення.
Відповідач звернув увагу на необґрунтованість твердження позивача про те, що реалізація алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку попереднього зразка після 01.01.2022 не є порушенням, оскільки після вказаної дати суб'єкти господарювання зобов'язані забезпечувати сканування (введення) даних (серію та номер марки) марок акцизного податку на всіх алкогольних напоях, маркованих марками акцизного податку, у тому числі, марками акцизного податку попереднього зразка на яких відсутній такий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, для подальшого відображення її реквізитів у розрахунковому документі.
Крім того, відповідач наголосив на тому, що на виконання пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу, є однією з умов для здійснення продажу таких товарів споживачам.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 22.03.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/2243/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
IV. Обставини справи
На підставі наказу № 1876-кп від 19.12.2023 та направлень, посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області у період з 20.12.2023 по 29.12.2023 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження (здійснення) діяльності - кафе-бару за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки 29.12.2023 складено акт № 8341/А/18-28-09-01/3509614774, згідно з яким відповідач дійшов висновку про порушенням позивачем пункту 85.2 статті 85, пунктів 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та частини 10 статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За змістом акту перевірки, вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку із ненаданням документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки; встановленням факту зберігання тютюнових виробів та алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; встановлення факту не видачі (в паперовому та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій внаслідок створення та роздрукування касових чеків, що не відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів; проведенням розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, без застосування режиму програмування найменування товарів; а також у зв'язку з встановленням факту реалізації алкогольних напоїв у заборонений час доби.
На підставі висновків акту перевірки, 30.01.2024 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 89518280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 020, 00 грн.; № 89618280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 100, 00 грн.; № 89718280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 800, 00 грн.; № 89818280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн.; № 89918280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн.; № 90018280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 126 340, 50 грн.
V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України (далі - Кодекс, ПК України).
За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.3.1 пункту 75.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу України. Зокрема, приписами підпунктів 80.1, 80.2 встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, підставою для проведення фактичної перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
На виконання пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Згідно з підпунктом 14.1.107. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, маркою акцизного податку є спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).
Відповідно до пункту 226.5 статті 226 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
Відповідальність за порушення засад державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, встановлена Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995. (далі - Закон № 481/95)
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95, у разі зберігання та/або реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Крім того, частиною 10 статті 153 Закону № 481/95 передбачено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Водночас, за недотримання вказаних вимог, згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800, 00 грн.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995. (далі - Закон № 265/95).
Статтею 3 Закону № 265/95 встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, окрім іншого, зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3);
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 статті 3).
За порушення вказаних вимог, згідно зі статтею 17 Закону № 265/95, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у визначених розмірах.
VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ФОП ОСОБА_1 стверджує про недотримання відповідачем вимог, в частині визначення передбачених Податковим кодексом України підстав проведення перевірки та змісту наказу щодо її проведення, а також про дотримання законодавства, яке регулює правовідносини у сфері зберігання та продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Втім, дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд не може повністю погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена відповідно до наказу № 1876-кп від 19.12.2023, у якому є посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та обґрунтована конкретна підстава проведення перевірки, передбачена цим пунктом, а саме: здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів.
Суд зазначає, що згаданий наказ відповідає вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України та містить інформацію щодо дати видачі, найменування контролюючого органу, прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється, адреси об'єкта, перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстави для проведення перевірки, дати початку і тривалості перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися. Вказаний наказ про проведення перевірки містить підпис уповноваженої особи контролюючого органу, який скріплений печаткою контролюючого органу.
Перед початком фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 були пред'явлені направлення на перевірку, наказ про проведення фактичної перевірки та службові посвідчення посадових осіб ГУ ДПС у Сумській області.
За таких обставин, суд робить висновок про наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача та дотримання порядку її проведення.
Водночас, доводи ФОП ОСОБА_1 про те, що приймаючи наказ про проведення перевірки, податковий орган обмежився лише посиланням на норми чинного законодавства, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки та жодним чином не обґрунтував що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність якої саме інформації стало приводом для її проведення, суд не враховує, оскільки, як уже зазначалось, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, на який є посилання у наказі, передбачає дві альтернативні підстави проведення фактичної перевірки: перша - наявність та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства; друга - здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Беручи до уваги те, що у наказі вказано про проведення перевірки з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, тобто вказана друга з альтернативних підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, суд робить висновок про обґрунтованість необхідності проведення перевірки позивача.
Стосовно суті встановлених перевіркою порушень, суд зазначає, що на виконання пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Невиконання вказаного обов'язку платником податку, відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в сумі 1020, 00 грн.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що під час проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства яке регулює відносини виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів, податковому органу не були надані первинні документи щодо придбання суміші для куріння кальяну.
Такі обставини, свідчать про невиконання обов'язку, встановленого пунктом 85.2. статті 85 Податкового кодексу України та про наявність підстав для накладення штрафу, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
У зв'язку з цим, суд робить висновок про відповідність податкового повідомлення-рішення № 89518280901 від 30.01.2024 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині його скасування.
Разом з цим, доводи ФОП ОСОБА_1 про те, що податковий орган не вказував конкретний перелік документів, які мали бути надані, що суперечить вимогам підпункту 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 та пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, суд не приймає до уваги, оскільки приписи вказаних норм врегульовують відносини щодо отримання податковим органом інформації, необхідної для виконання своїх функцій та завдань, і не звільняють платника податку від обов'язку надання усіх документів під час проведення перевірки, що стосуються або пов'язані з предметом цієї перевірки.
Також, необґрунтованими суд вважає і доводи ФОП ОСОБА_1 стосовно дотримання пункту 11 статті 3 Закону № 265/95 та проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів через реєстратор розрахункових операцій із застосуванням режиму програмування найменування товару.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2023 позивачем була здійснена реалізація підакцизного товару пива Львівське 1715 0,5 л., код УКТ ЗЕД - 2203001000. Водночас, у розрахунковому документі, а саме: чеку № mnFAJvcPZ8I, у рядку «Назва товару (послуги)» вказано «АРТ.№1354 Львівське 1715 0.5л».
Суд зазначає, що на виконання пункту 11 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму програмування із зазначенням найменування товару.
Форма і зміст розрахункових документів, що в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ вказаного Положення, фіскальний чек має містити, окрім іншого, такий обов'язковий реквізит, як назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10).
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення, назвою товару (послуги) є слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб'єкта господарювання.
Тобто, вказане у фіскальному чеку найменування товару (послуги) має не тільки однозначно ідентифікувати цей товар (послугу), а і відображати його споживчі ознаки.
Суд наголошує на тому, що вказане у фіскальному чеку № mnFAJvcPZ8I від 18.08.2023 найменування проданого товару («АРТ.№1354 Львівське 1715 0.5л») не відображає його споживчі ознаки (що це є саме пиво, а не інший напій чи продукт) і однозначно не ідентифікує цей товар. При цьому, надана ФОП ОСОБА_1 видаткова накладна № 17240/0082000 від 02.12.2023 про придбання пива «Львівське 1715» (3) (NEW) кег 30л, не свідчить про дотримання частини 11 статті 3 Закону № 265/95 в частині обов'язку зазначення у фіскальному чеку найменування товару.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 89618280901 від 30.01.2024 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Водночас, суд не приймає до уваги посилання позивача на статтю 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність лише у тому випадку, коли найменування товару у фіскальному чеку не вказане взагалі, оскільки штраф згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням накладався відповідно до приписів пункту 7 статті 17 Закону № 265/95, а не в порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Необґрунтованими суд вважає і доводи ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог частини 10 статті 153 Закону № 481/95 в частині реалізації алкогольних напоїв у заборонений час доби.
Як убачається зі змісту акту перевірки та не заперечується позивачем, 18.08.2023 о 21 год. 25 хв. 31 сек., згідно з чеком № 3 здійснено реалізацію пива на розлив «Львівське 1715» місткістю 0.5 л.
В той же час, відповідно до розпорядження Сумської обласної військової адміністрації № 428-ОД від 22.11.2022 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної військової адміністрації - керівника обласної військової адміністрації № 108-ОД від 30.03.2022 «Про торгівлю алкогольними напоями у Сумській області» встановлено заборону щодо реалізації алкогольних напоїв до особливого розпорядження, але не пізніше, ніж час дії правового режиму воєнного стану на території Сумської області, у роздрібній торгівельній мережі та кафетеріях - з 19:00 до 11:00 години наступного дня; у закладах ресторанного господарства (крім кафетеріїв) - з 21:00 до 11:00 години наступного дня.
Тобто, на виконання вказаного розпорядження та частини 10 статті 153 Закону № 481/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у закладах ресторанного господарства (крім кафетеріїв) не мають права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв у період з 21:00 до 11:00 наступного дня.
За невиконання вказаних вимог, частиною 2 статті 17 Закону № 481/95 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6 800, 00 грн.
Отже, враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування штрафу за продаж алкогольних напоїв у заборонений час доби, відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 89718280901 від 30.01.2024 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Посилання позивача на те, що замовлення від відвідувача на пиво «Львівське 1715» місткістю 0,5 л. надійшло о 20 год. 45 хв., тобто, у дозволений для реалізації алкогольних напоїв час, а чек був виданий при оплаті замовлення пізніше, не спростовують висновків про порушення частини 10 статті 153 Закону № 481/95, оскільки часом реалізації товару є час видачі фіскального чеку покупцю, а не час здійснення замовлення цим покупцем.
З приводу тверджень ФОП ОСОБА_1 про дотримання пунктів 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, під час зберігання з метою реалізації алкогольного напою на основі джину «GORDON'S Premium Pink» та віскі «TULLAMORE Dew», а також сумішей для куріння кальяну «YUMMY», « 420 light» та «Unity», без марки акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає таке.
Доводячи дотримання вказаних норм, позивач вказує на те, що алкогольний напій на основі джину «GORDON'S Premium Pink» був придбаний у ТОВ «Баядера Логістик» згідно з видатковою накладною № 39993/37368 від 15.12.2023, а алкогольний напій віскі «TULLAMORE Dew» - у ТОВ «ОЛГА-ТОРГ», згідно з видатковою накладною № 00008195 від 10.07.2023. Під час розпакування (відкриття) вказаних алкогольних напоїв, марки акцизного податку знялись разом з пробкою та були втрачені. Про те, що алкогольні напої були відкритими, вказано і в акті перевірки та не заперечується відповідачем.
Стосовно зберігання з метою реалізації суміші для куріння кальяну «YUMMY», « 420 light» та «Unity», ФОП ОСОБА_1 зазначив, що зберігає цю тютюнову суміш в пластикових контейнерах, оскільки упаковка виробника виготовлена із картону та при тривалому зберіганні швидко псується. У зв'язку з цим, оригінали упаковки тютюнових сумішей «YUMMY», « 420 light» та «Unity» з марками акцизного податку не збереглися.
Крім того, позивач звернув увагу на те, що відповідачем під час перевірки не досліджувались упаковки з тютюновою сумішшю, яка в ході реалізації знаходилась у окремих боксах, а також на те, що після розкриття упаковки та розірвання марки акцизного податку, питання залишення її решток на упаковці, законодавством не передбачено, у зв'язку з чим, сама по собі відсутність на конкретній упаковці (футлярі) акцизної марки чи її решток не свідчить про реалізацію чи про зберігання тютюнової суміші без марки акцизного податку.
На думку позивача, обов'язок зберігання та реалізації тютюнових виробів за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пачці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкритої) пачки або іншої тари з вмістом тютюну. Натомість, у разі реалізації у закладах торгівлі послуги «паління кальяну», законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пачці або іншій тарі.
Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, суд враховує, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 481/95, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Тобто, технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару, що обумовлює автоматичне псування такої марки акцизного податку.
За правилами пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Отже, вимоги щодо зберігання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів лише за умови наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці чи пачці або на іншій тарі чи упаковці, розповсюджуються на невідкорковані чи невідкриті підакцизні товари. У разі реалізації в закладах алкогольних напоїв на розлив, законодавець не вимагає наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі, а також не покладає на суб'єктів підприємницької діяльності обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію алкогольних напоїв «GORDON'S Premium Pink» та «TULLAMORE Dew», документи щодо придбання яких надавались під час перевірки, у кафе-барі за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Воскресенська, 8б. Пляшки, у яких містились вказані алкогольні напої, були відкупорені, оскільки реалізація цих алкогольних напоїв здійснювалася на розлив.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що акт перевірки не містить інформації щодо наявності чи відсутності на відкупорених пляшках алкогольних напоїв «GORDON'S Premium Pink» та «TULLAMORE Dew» залишків марок акцизного податку чи слідів їх наклеювання на пляшки, а також враховуючи відсутність доказів придбання цих алкогольних напоїв у ТОВ «Баядера Логістик» і ТОВ «ОЛГА-ТОРГ» без марок акцизного податку, суд вважає висновки ГУ ДПС у Сумській області про порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України внаслідок зберігання з метою реалізації на розлив згаданих алкогольних напоїв, необґрунтованими.
У зв'язку з цим, суд робить висновок про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 89918280901 від 30.01.2024 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та наявність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Водночас, суд погоджується з висновками відповідача про недотримання позивачем вимог пунктів 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, у зв'язку зі зберіганням сумішей для куріння кальяну «YUMMY», « 420 light» та «Unity», без марки акцизного податку встановленого зразка, з огляду на наступне.
Під час розгляду справи судом встановлено, що упаковки виробника (ів) тютюнових сумішей для куріння кальяну не збереглися, у зв'язку з чим, ці суміші зберігались позивачем у пластикових боксах.
Як уже зазначалось, після розкриття упаковки та розірвання марки акцизного податку, питання залишення її решток на упаковці, законодавством не передбачено і сама по собі відсутність на конкретній упаковці (футлярі) акцизної марки чи її решток не свідчить про реалізацію чи про зберігання тютюнової суміші без марки акцизного податку.
Проте, на переконання суду, відсутність упаковок виробника (ів) сумішей для куріння кальяну «YUMMY», « 420 light» та «Unity», позбавило відповідача можливості перевірити наявність залишків марок акцизного податку чи слідів їх наклеювання на упаковці цих сумішей. Не надання документів стосовно придбання згаданих тютюнових сумішей для куріння кальяну для перевірки, позбавило ГУ ДПС у Сумській області також і можливості з'ясувати як саме придбавались тютюнові суміші: з маркою акцизного податку чи без такої марки.
Суд наголошує на тому, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок відповідача доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від обов'язку довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи не надання ФОП ОСОБА_1 доказів придбання тютюнових сумішей (а потім їх зберігання) з маркою акцизного податку встановленого зразка, суд робить висновок про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 89818280901 від 30.01.2024 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Стосовно висновків податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій при продажі алкогольних напоїв без зазначення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто, створення чеку (чеків), що не відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 481/95, маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію:
загальна та власна назви виробу;
найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера;
знак для товарів і послуг;
географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
вміст спирту (% об.);
місткість посуду;
вміст цукру.
Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).
На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та номер ліцензії на виробництво.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 481/95, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Аналіз вищенаведених норм права, дає підстави дійти висновку про те, що зміна зразка марок акцизного податку, які станом на дату їх закупки містили всю обов'язкову інформацію відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 481/95, не унеможливлює знаходження в обігу марок акцизного податку попереднього зразка до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Відтак, використання марок попереднього зразка при реалізації алкогольних напоїв в межах терміну придатності до споживання не може бути підставою для притягнення до фінансової відповідальності особи, яка здійснювала такий продаж.
Статтею 2 Закону № 265/95, визначено значення термінів, які вживаються у цьому Законі. Так, за змістом вказаної статті, розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
Розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
На виконання пункту 11 статті 3 Закону № 265/95 (в редакції, яка діяла до 01.01.2022), суб'єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані були проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021 (набрав чинності з 01.01.2022), пункт 11 статті 3 Закону № 265/95, було викладено у новій редакції, відповідно до якої суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Тобто, обов'язок використання режиму програмування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для підакцизних товарів із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, виник у суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, після 01.01.2022.
Постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв” та № 97 «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів” затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва, з 1 травня 2020 року запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва та передбачено нанесення на кожну марку штрих-коду, у якому міститься інформація про серію та номер марки, а також QR-коду, у якому міститься інформація про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Таким чином, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували, як алкогольні напої марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 (без штрихових кодів), так і алкогольні напої, марковані акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01.05.2020 (з нанесеним штриховим кодом).
Суд зазначає, що після 01.01.2022, необхідною умовою для виконання суб'єктом господарювання, обов'язку, передбаченого пунктом 11 статті 3 Закону № 265/95 (зазначення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку), є наявність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на такій марці.
Втім, оскільки марка акцизного податку зразка згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 14.05.2015, яка продовжує правомірно перебувати в обігу, не містить реквізиту “штрих-код та QR-код”, виконання суб'єктом господарювання після 01.01.2022 вказаного обов'язку, є неможливим.
У зв'язку з цим, на переконання суду, продаж з 01.01.2022 алкогольних напоїв (строк придатності яких не минув), маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, не може вважатись порушенням податкового законодавства.
Суд приймає до уваги ту обставину, що ні акт фактичної перевірки, ні відзив, ні інші матеріали справи, не містять інформації щодо того якими саме марками акцизного податку (старого чи нового зразка) були марковані алкогольні напої, що реалізовувались позивачем після 01.01.2022, та яким був строк придатності цих алкогольних напоїв.
За таких обставин, суд робить висновок про недоведеність висновків ГУ ДПС у Сумській області щодо порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265/95 у зв'язку зі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями після 01.01.2022, про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 90018280901 від 30.01.2024 критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та наявність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 30.01.2024 № 90018280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 126 340, 50 грн. та № 89918280901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Сумській області від 30.01.2024 № 89818280901, № 89718280901, № 89618280901 та № 89518280901 - відмовити
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик