про залишення позовної заяви без розгляду
13 червня 2024 року Справа № 480/7781/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,
представника позивача - Петрищева О.О.,
представника відповідача - Речкаля С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправним та скасування постанови,
ОСОБА_1 в своїй позовній заяві просить суд:
1) визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Ковпаківського ВДВС у м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Ясенок І.Ю. від 23.03.2020 № 39091609 про стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 81680,21 грн та від 23.03.2020 року № 20379630 про стягнення виконавчого збору у розмірі 55609,19 гривень;
2) визнати протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 від 16.12.2020 № 63947797 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з неї на користь держави 81680,21 грн виконавчого збору та від 16.12.2020 № 63947462 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення на користь держави 55609,19 грн виконавчого збору.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що постанови державного виконавця від 23.03.2020 № 20379630 та № 39091609 про стягнення виконавчого збору не відповідають встановленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, а тому підлягають скасуванню. При цьому, враховуючи факт неправомірності прийняття державним виконавцем постанов від 23.03.2020 № 20379630 та № 39091609 про стягнення з позивача виконавчого збору, на виконання яких було відкрито виконавчі провадження № 63947797 та № 63947462, постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2020 також є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В позовних вимогах представник також просив стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в розмірі 2446,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.
До позову представник позивача додав заяву про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, позовну заяву повернуто позивачу. Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 ухвалу першої інстанції та постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2024, не оцінюючи поважності наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, зазначив, що судами попередніх інстанцій не було досліджено наявні у справі матеріали виконавчих проваджень на предмет направлення державним виконавцем на адресу боржника постанов, прийнятих у межах цих виконавчих проваджень, не надано оцінку доводам позивача у їх сукупності щодо моменту виникнення права на пред'явлення позову, що вплинуло на передчасність висновків в частині дати коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав.
Справа за позовною заявою ОСОБА_1 надійшла з Верховного Суду до Сумського окружного адміністративного суду 12.02.2024, ухвалою судді Шевченко І.Г. була прийнята до провадження.
Ухвалою від 26 березня 2024 року задоволено заяву про самовідвід судді Шевченко І.Г. по цій справі та відповідно до розпорядження № 24 керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи і згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2024 року справа була розподілена на суддя Шаповала М.М.
Ухвалою від 29.03.2024 справу № 480/7781/23 суддя Шаповал М.М. прийняв до свого провадження, та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив справу до судового розгляду на 08 квітня 2024 року о 15:30 годині.
Разом з позовом представником позивачки ОСОБА_1 надано було заяву про поновлення строку звернення до суду (т.1, а.с. 7,8), в якій адвокат стверджував, що про оскаржувані постанови позивачка випадково дізналася від свого представника - адвоката О.О. Петріщева, який 12.07.2023 року при ознайомленні з матеріалами виконавчих проваджень, зробив їх фотокопії, а до цього їй не було нічого відомо про ці постанови.
Представник відповідача заявив письмове клопотання у справі про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивує тим, що позивачкою пропущено десятиденний строк звернення до суду, встановлений в ч. 2 ст. 287 КАС України.
В судовому засіданні 13.06.2024 року представник позивачки - адвокат О.О. Петрищев підтримав раніше заявлене ним клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, заперечував проти задоволення клопотання про залишення без розгляду позову через пропуск строку звернення до суду без поважних причин і пояснив, що причиною пропуску строку є те, що ОСОБА_1 не отримувала від державної виконавчої служби постанови державного виконавця від 23.03.2020 № 20379630 та № 39091609 про стягнення виконавчого збору та постанови від 16.12.2020 № 63947797 та № 63947462 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору і дізналася про них випадково лише 12 липня 2023 року під час ознайомлення адвоката позивачки з матеріалами виконавчих проваджень.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав клопотання про залишення позову ОСОБА_4 без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин, заперечував проти задоволення заяви про поновлення строку звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом і пояснив, що позивачка ОСОБА_1 достовірно знала про оскаржувані нею постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення виконавчого збору в січні 2021 року оскільки адвокат позивачки - Т.В. Друченко зверталася з адвокатським запитом про виконавчі документи, а 11 січня 2021 року їй було надано відповідь із зазначенням відомостей про ці виконавчі провадження по стягненню виконавчого збору з позивачки та її чоловіка ОСОБА_5 .
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд визнає, що позовну заяву слідує залишити без розгляду в зв'язку з пропуском без поважних причин строку звернення до суду, тим самим задовольнивши клопотання представника відповідача і відмовивши в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду представнику позивача з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В частинах 1 та 2 статті 287 КАС України передбачено право учасників виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, на звернення до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З вищенаведених правових норм слідує, що десятиденний строк звернення до суду з оскарженням постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору починає перебіг з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Із пояснень представників сторін в судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі ДВС були виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 : АСВП 39091609 з примусового виконання виконавчого листа № 1806/2-345/11, виданого 22.04.2011 Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення на користь ПАТ "Банк Форум" в солідарному порядку кредитної заборгованості в загальній сумі 102757,19 доларів США, що було на той час еквівалентно 815892,08 грн, та про стягнення в дольовому порядку судових витрат в розмірі 1700 грн і 120 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - по 910 грн з кожного боржника; АСВП 20379630 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1342/2010, виданого 01.02.2010 Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення заборгованості на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , та який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і передано банку на підставі іпотечного договору від 03.06.2008.
Ці виконавчі провадження були передані з Ковпаківського ВДВС до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - ВПВР УЗПВР).
В межах цих виконавчих проваджень 23.03.2020 були винесені постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 39091609 та ВП № 20379630 і за наданими Ковпаківським відділом державної виконавчої служби міста Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції документами ці постанови про стягнення виконавчого збору за вихідними номерами 50261 та 50257 були направлені 08.05.2020 на адресу боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим поштовим відправленням № 4002105790780. Інших доказів про їх вручення ОСОБА_1 саме за цим поштовим відправленням не надано, однак обов'язковість наявності підтвердження про вручення цих постанов законодавством від органів ДВС не вимагається згідно із змінами в ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03.07.2018.
Тому враховуючи вказані обставини та норму ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", слідує визнати, що боржник вважається повідомлений про винесення щодо нього в межах виконавчого провадження процесуального документа - постанов про стягнення судового збору, якщо йому він надісланий за адресою, зазначеною у виконавчому документі простим поштовим відправленням.
Крім того, підтвердженням обізнаності позивачки з оскаржуваними постановами є також копія ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.10.2020 по справі № 1806/2-345/11 (т.2, а.с. 136,137) із якої встановлено, що 21.09.2020 адвокат Друченко Т.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , зверталася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про зняття арешту з майна та мотивувала вимоги тим, що постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області Північно-Східного міжрегінального управління Міністерства Юстиції (м. Суми) Ричкаля С.П. від 30.03.2020, в рамках саме виконавчого провадження № 39091609, відкритого за виконавчим листом у справі № 1806/2-345/11, виданого Ковпаківським райсудом м. Суми від 22.04.2011 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 816802,08 грн, накладено арешт на грошові кошти боржниці, що знаходяться на соціальному пенсійному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк", незважаючи на те, що звернення стягнення на грошові кошти зі спеціальним режимом використання заборонено законом.
Ці обставини свідчать, що боржнику ОСОБА_1 через її представника станом на момент звернення з цим позовом - 21.09.2020, достеменно було вже відомо позивачці про наявність відкритого виконавчого провадження, що перебувало на виконанні у ВПВР УЗПВР у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Із копії постанови (т. 1, а.с. 207, 208) слідує, що в межах виконавчого провадження АСВП 20379630 16.12.2020 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", в п. 2 якої зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору від 23.03.2020 виведена в окреме виконавче провадження.
16.12.2020 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 23.03.2020 ВП № 20379630, виведеної в окреме виконавче провадження, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження АСВП 63947462.
Також в межах виконавчого провадження АСВП 39091609 16.12.2020 було винесено відповідачем постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", та в п. 2 якої зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору від 23.03.2020 виведена в окреме виконавче провадження.
16.12.2020 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 23.03.2020 ВП № 39091609, виведеної в окреме виконавче провадження, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження АСВП 63947797.
Постанови про відкриття виконавчих проваджень від 16.12.2020 ВП № 63947462 та АСВП 63947797 були направлені 18.12.2020 боржниці ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням № 4050109141048.
Судом встановлено, що виконавчі дії у виконавчих провадженнях АСВП 63947797, АСВП 63947462 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 проводяться державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження АСВП 63948475, об'єднаного 16.12.2020.
26.02.2021 до відділу примусового виконання рішень надійшло клопотання адвоката Друченко Т.В. яка діє в інтересах ОСОБА_1 , від 24.02.2021, яке було обґрунтоване тим, що як стало відомо цьому представнику ОСОБА_1 , відділом примусового виконання рішень відкрито виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 про стягнення з неї виконавчого збору та містилося прохання надати можливість ознайомитися та зняти фотокопії з матеріалів виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , виконавчого збору.
Згідно з копією заяви від 25 березня 2021 року, яка написана власноручно ОСОБА_1 виконуючому обов'язки начальника ВПВР УЗПВР у Сумській області та зареєстрована у відповідача за № 1674/03.119 (т. 1, а.с. 219), боржниця ОСОБА_1 достовірна знала про постанови відповідача щодо стягнення виконавчого збору і просила скасувати постанови про стягнення виконавчого збору, які виведені в окремі виконавчі провадження на підставі того, що борг за основними виконавчими провадженнями погашено в повному обсязі.
Копією ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 480/6070/21 підтверджується, що за позовом ОСОБА_5 (солідарного боржника ОСОБА_1 по виконавчим провадженням АСВП 20379630 та АСВП 39091609) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов було відкрито провадження і його позов було задоволено.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу 1 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256, це Положення, розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження. Автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Інформація Системи в обсязі, передбаченому цим пунктом, може надаватись стороні виконавчого провадження також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Системи. Умови, порядок справляння та розмір плати за надання сервісної послуги визначаються у договорі, укладеному з адміністратором Системи (п.2).
Інформацію про конкретні рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення), та з приводу якого виконавчого документу відкрито виконавче провадження, та з можливістю роздрукування такої інформації; та доступ до документів виконавчого провадження має саме сторона виконавчого провадження (а не будь-яка стороння особа) за допомогою, серед іншого ідентифікатора для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження, через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України.
В рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі № 480/6070/21, що набрало законної сили 20 лютого 2023 року, зазначено, що представник у поданих письмових поясненнях вказував про наявність постанов про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 , солідарного боржника за виконавчими листами Ковпаківського районного суду м. Суми № 1806-2-345/11 від 22.01.2011 та № 2-1342/2010 від 17.01.2020. Тобто представником в 2021 році повідомлялась саме та інформація щодо оскаржуваних постанов у цій справі, яка могла стати відомою з урахуванням приписів Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256 щодо доступу інформації Системи, лише стороні виконавчого провадження - ОСОБА_1 .
Доводи представника ОСОБА_1 в судовому засідання про те, що адвокат Т.В. Друченко під час представлення інтересів ОСОБА_1 діяла недобросовісно оскільки не повідомила її та не надала копії цих постанов від 23.03.2020 № 39091609 про стягнення виконавчого збору у розмірі 81680,21 грн та від 23.03.2020 року № 20379630 про стягнення виконавчого збору у розмірі 55609,19 грн, а також про постанови державного виконавця ВПВР УЗПВР у Сумській області від 16.12.2020 № 63947797 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 81680,21 грн виконавчого збору та від 16.12.2020 № 63947462 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення на користь держави 55609,19 грн виконавчого збору, суд визнає надуманими і такими, що не відповідають дійсності оскільки жодних доказів цьому не надано, ніяких претензій ОСОБА_1 до адвоката ОСОБА_6 ніколи офіційно не заявляла і юридичними послугами цього адвоката була задоволена.
Таким чином, суд визнає, що ОСОБА_1 достовірно знала про наявність оскаржуваних нею в цій справі постанов державного виконавця не пізніше 25 березня 2021 року і з цього дня слідує вважати початок перебігу строку звернення до суду.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні жодним чином не спростував того, що саме 25 березня 2021 року ОСОБА_1 власноручно написала заяву, в якій просила скасувати постанови про стягнення виконавчого збору.
З позовом про визнання протиправними та скасування таких постанов позивачка через свого представника звернулась більше ніж через два роки після їх прийняття - 24.07.2023.
Питання застосування строку звернення до суду неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом, зокрема, у справах № 240/12017/19, № 360/3999/20 (постанова від 06 грудня 2021 року), № 320/1855/21 (постанова від 16 грудня 2021 року) та № 420/2764/21 (постанова від 11 листопада 2021 року), №320/9598/22) (постанова від 03 серпня 2023 року), де Верховний Суд зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого чинним законодавством строку.
У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19). Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. До того ж, Верховний Суд зазначав (від 12.09.2019 у справі № 160/1383/19, від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20, 10 лютого 2023 року, у справі № 461/10111/21, від 10 лютого 2023 року у справі № 640/20580/20), що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом".
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
На підставі викладеного суд визнає необхідним залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправним та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текс ухвали складено 18 червня 2024 року.
Суддя М.М. Шаповал