Справа № 940/73/24 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/824/2017/2024 Доповідач: ОСОБА_2
12 червня 2024року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю:
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 28.12.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023116300000121 від 13.08.2023 року,
Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 28.12.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023116300000121 від 13.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що постанова про закриття кримінального провадження є мотивованою, оскільки начальником сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області дотримано вимоги кримінального процесуального закону та згідно із ст. 110 КПК України належним чином досліджено обставини кримінального провадження, надано їм належну правову оцінку та викладено в постанові про закриття кримінального провадження мотиви прийнятого рішення, яке за своїм змістом відповідає фактичним обставинам, встановленим під час досудового розслідування та містить обставини, які обумовлюють закриття кримінального провадження № 12023116300000121 від 13.08.2023 року через відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
При цьому слідчий суддя в ухвалі зазначив, що здобуті органом досудового розслідування докази, у своїй сукупності жодним чином не стверджують, а навпаки спростовують твердження ОСОБА_6 про умисне спричинення йому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а інші доводи ОСОБА_6 , які наведені у скарзі, не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновку про обґрунтованість винесеної начальником сектору дізнання постанови та зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням.
Не погоджуючись з таким рішення слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 28.12.2023 року. Порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки пропустив строк з поважних причин, адже копію ухвали отримав 30.01.2024 року, повний текст ухвали було оголошено 29.01.2024 року без його участі, а скаргу подав 01.02.2024 року.
На обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що постанова органу дізнання винесена з порушеннями кримінального процесуального закону, оскільки не було встановлено висновком експерта ступінь тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень 12.08.2023 року, суд і орган дізнання допустилися припущення щодо спричинення йому легких тілесних ушкоджень. Не враховано показання ОСОБА_9 про нанесення саме ОСОБА_8 тілесних ушкоджень їй та ОСОБА_6 , про що свідчить відеозапис з мобільного телефону ОСОБА_9 , не було проведено судово-медичні експертизи відповідно до слідчих експериментів, порушено ч. 9 ст. 224 КПК України щодо необхідності проведення одночасних допитів учасників провадження для з'ясування причин розбіжностей в показаннях.
Вважає, що орган дізнання та слідчий суддя дійшли помилкових висновків щодо дійсних обставин кримінального провадження, що суперечать чинному кримінальному та кримінальному процесуальному закону (ч.2, ч.3 ст.9, статей 284, 370 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, думку заявника, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. З матеріалів справи за скаргою ОСОБА_6 вбачається, що заявник був присутній при розгляді його скарги 24.01.2024 року та оголошенні резолютивної частини ухвали слідчого судді, повний текст якої було складено 29.01.2024 року та надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Разом з тим, копію оскаржуваної ухвали слідчого судді від 24.01.2024 року заявник отримав 30.01.2024 року (а.с.35), а апеляційна скарга направлена 01.02.2024 року, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті (а.с.60), тобто подана з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який закінчився 29.01.2024 року. Враховуючи, що апелянт звернувся до суду з дня отримання копії ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку і забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно вимог ст.284 КПК України прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності. З матеріалів скарги та кримінального провадження вбачається, що 12 серпня 2023 року ОСОБА_9 звернулась до відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про спричинення їй невідомим чоловіком тілесних ушкоджень та 13 серпня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116300000121 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, що 12.08.2023 року близько 13 години ОСОБА_8 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_9 .
14 серпня 2023 року ОСОБА_6 звернувся до відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про спричинення йому тілесних ушкоджень та 15 серпня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116300000124 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, що 12.08.2023 року близько 13 години ОСОБА_8 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Постановою від 21 листопада 2023 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023116300000121 від 13.08.2023 року та матеріали кримінального провадження № 12023116300000124 від 15.08.2023 року об'єднано в одне провадження та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023116300000121, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України.
Апеляційний суд відмічає, що на підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Дослідивши зміст постанови начальника сектору дізнання про закриття кримінального провадження від 28.12.2023 року та матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що органом дізнання в достатньому обсязі проведено досудове розслідування, зібрано та досліджено докази, надано їм відповідну правову оцінку.
Як вбачається з матеріалів зазначеного кримінального провадження в ході досудового розслідування було допитано потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , проведено ряд слідчих дій, зокрема: допитано в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , допитано ОСОБА_8 ; призначено судово-медичні експертизи; проведено слідчі експерименти за участю потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , в ході яких останні продемонстрували механізм спричинення їм тілесних ушкоджень; проведено огляд наданого ОСОБА_6 відеозапису на оптичному диску.
Постанова про закриття кримінального провадження містить мотиви про те, що допитані в ході досудового розслідування свідки заперечують факт спричинення будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 також заперечив факт заподіяння ударів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а відтак дане твердження підтверджується лише показаннями потерпілих. Також ОСОБА_6 чітко не може вказати механізм нанесення йому тілесного ушкодження у вигляді садна правого надпліччя та в ході досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_6 саме ОСОБА_8 , а згідно ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, тому за таких обставин відсутні підстави для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України (а.п.138-142).
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
В свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої дізнавачем постанови.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді щодо показань ОСОБА_8 про те, що під час конфлікту з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 він не спричинив останнім жодних тілесних ушкоджень, які повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які в ході допиту не засвідчили факту спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , показання зазначених свідків та ОСОБА_8 узгоджуються з дослідженим у ході розгляду скарги відеозаписом конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , під час перегляду якого факту спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не встановлено.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що не заслуговують на увагу доводи заявника ОСОБА_6 про те, що органом досудового розслідування не проведені судово-медичні експертизи відповідно до слідчих експериментів, які проводилися з ним та потерпілою ОСОБА_9 , оскільки, з урахуванням ст. 220, ч. 2 ст. 223 КПК України, у матеріалах кримінального провадження та поданій скарзі відсутні відомості про те, що потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 звертались до дізнавача з відповідними клопотаннями про призначення судово-медичних експертиз відповідно до слідчих експериментів.
Слідчий суддя визнав безпідставними твердження заявника ОСОБА_6 про те, що органом досудового розслідування проігноровано показання ОСОБА_9 , яка бачила, як ОСОБА_8 наносив йому тілесні ушкодження, оскільки вони спростовуються змістом постанови, в якій зазначено обґрунтований висновок про відсутність доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_6 тілесного ушкодження саме за викладених ним обставин у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя дійшов висновку про те, що висновок експерта від 16.08.2023 року свідчить лише про наявність у ОСОБА_6 тілесного ушкодження і не може бути доказом винуватості ОСОБА_8 в заподіянні цього ушкодження. Не зазначення експертом ступеню тілесного ушкодження у висновку на законність постанови про закриття провадження не впливає.
Поряд з цим, посилання заявника ОСОБА_6 на непроведення одночасних допитів у зв'язку з суттєвими суперечностями в показаннях ОСОБА_8 з показаннями ОСОБА_9 , солі чим суддею визнано такими, що не вплинули на повноту досудового розслідування та законність і обґрунтованість прийнятого начальником сектору дізнання процесуального рішення, так як в ході досудового розслідування було встановлено, що факт нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_9 стверджується виключно показаннями останніх, які, на переконання слідчого судді, не можуть бути об'єктивними, з огляду на їх заінтересованість у результатах кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, на переконання апеляційного суду, органом дізнання в кримінальному провадженні вжито достатні заходи для перевірки обставин, за якими здійснювалося досудове розслідування, та проведено необхідні слідчі дії, за результатами яких отримано вичерпну інформацію, враховуючи зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення. Апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що слідчим суддею не досліджені всебічно обставини кримінального провадження, як про це вказує апелянт, оскільки такі доводи апеляційної скарги свідчать про незгоду ОСОБА_6 із прийнятим судом рішенням.
Керуючись ст.ст.117, 404, 407 КПК Україниколегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року задовольнити, вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення. Ухвалу слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 24 січня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 28.12.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023116300000121 від 13.08.2023 року, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4