вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2611/23
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом Київського обласного центру зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості
02100, місто Київ, провулок Будівельників, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 03491085
адреса для листування: 08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 45074491
до Державного авіаційного підприємства "Україна"
08302, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).
про стягнення неправомірно виплачених коштів
Обставини справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2248/23 від 24.08.2023) Київського обласного центру зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості до Державного авіаційного підприємства "Україна" про стягнення неправомірно виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості у відповідача перед позивачем у зв'язку із виплатою допомоги по безробіттю, оскільки відповідачем було незаконно звільнено з посади співробітника.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 гривень.
За позовною заявою Київського обласного центру зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 55417,73 грн., отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З огляду на те, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість з відповідача у зв'язку із виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що рішення суду в даній справі може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , встановлені учасникам справи строки подання заяв по суті спору.
Ухвала суду про відкриття провадження від 14.09.2023 доставлена в електронний кабінет позивача 15.09.2023.
Ухвала суду про відкриття провадження від 14.09.2023 доставлена на адресу відповідача 25.09.2023, про що свідчить зворотнє повідомлення про доставку листа.
Ухвала суду про відкриття провадження від 14.09.2023 направлена на адресу третьої особи 18.09.2023.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18) та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, учасників справи належним чином повідомлено судом про розгляд справи № 911/2611/23 і створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу відповідно до статтей 7, 8, 13 Господарського процесуального кодексу України.
24.10.2023 на адресу Господарського суду Київської області відповідач направив відзив (вх.№20092/23).
У зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду поданих суду документів, всебічного та повного з'ясування фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
24 серпня 2023 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного центру зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості (далі - позивач) до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі - відповідач) про стягнення неправомірно виплачених коштів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що виплачена ним допомога по безробіттю у сумі 55417,73 грн. підлягає поверненню відповідачем, на підставі частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Позивач зазначає, що в Київському обласному центрі зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості 05.05.2021 надано статус зареєстрованого безробітного громадянці ОСОБА_1 відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" та прийнято рішення про відкладення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку із наданням вихідної допомоги при звільненні відповідно до пункту 4 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; 27.05.2021 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю, 10.01.2022 ОСОБА_1 звернулась до Київського обласного центру зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного і була зареєстрована, 10.01.2022 прийнято рішення № 624 та розпочато виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .
Позивач відзначає, що за весь період перебування на обліку в Бориспільській філії Київського обласного центру зайнятості з 05.05.2021 по 16.06.2022 ОСОБА_1 виплачена допомога по безробіттю в сумі 55417,73 грн.: за період з 27.05.2021 по 15.11.2021 в сумі 50208,05 грн., за період з 10.01.2022 по 15.06.2022 в сумі 5209,68 грн.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням про її звільнення, звернулась з позовною заявою до Київського апеляційного суду, зокрема, про поновлення її на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу Державного авіаційного підприємства «Україна» з 05.04.2021.
Відповідно до рішення Київського апеляційного суду у справі №359/4555/21 від 15.06.2022, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Відповідно до наказу відповідача від 16.06.2022 № 156/о на виконання постанови Київського апеляційного суду у справі №359/4555/21 від 15.06.2022 поновлено на посаді ОСОБА_1 з 26.04.2021, з виплатою суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому, за час перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості за період з 27.05.2021 по 15.11.2021 виплачена допомога по безробіттю в сумі 50208,05 грн. і за період з 10.01.2022 по 15.06.2022 виплачена допомога по безробіттю в сумі 5209,68 грн.
За твердженнями позивача, у зв'язку із поновленням ОСОБА_1 на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу Державного авіаційного підприємства «Україна» прийнято рішення про зняття вищевказаної особи з обліку з реєстрації з 16.06.2022.
Бориспільською філією Київського обласного центру зайнятості проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», за результатами якого складено Акт №125 від 14.03.2023 та встановлено, що ОСОБА_1 дійсно поновлена на роботі за рішенням суду (постанова у справі №359/4555/21 від 15.06.2022) в ДАП «Україна», з 26.04.2021 відповідно до наказу № 156/о від 16.06.2022.
У зв'язку з цим, 04.04.2023 в.о. директора позивача видано накази:
- №79/4-23 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю Державним авіаційним підприємством «Україна», виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , у зв'язку із поновленням на роботі за рішенням суду, в сумі 50208,05 грн.;
- № 80/4-23 про відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю Державним авіаційним підприємством «Україна», виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , у зв'язку із поновленням на роботі за рішенням суду, в сумі 5209,68 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №337/13.07/21.01-33 від 05.04.2023, в якій заявляв до стягнення суми виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 55417,73 грн.
Оскільки відповідач грошові кошти не повернув, позивач звернувся до суду та заявляє до стягнення з відповідача 55417,73 грн., що виплачені ОСОБА_1 у зв'язку із безробіттям.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що задоволення позову призведе до того, що Державне авіаційне підприємство «Україна» буде притягнуто до подвійної відповідальності, що суперечить статті 61 Конституції України, а, відтак, заявлена до стягнення заборгованість має стягуватися безпосередньо з ОСОБА_1 . Відповідач обґрунтовує це тим, що ОСОБА_1 не повідомила Державное авіаційне підприємство «Україна» про отримання нею статусу безробітного, а також під час розгляду справи №359/4555/21 ОСОБА_1 не повідомила суд про факт отримання допомоги з Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості, внаслідок чого при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченої допомоги по безробіттю, що дало можливість подвійного стягнення з державного бюджету, а саме: одночасної виплати допомоги по безробіттю та виплати за вимушений прогул.
Третя особа ОСОБА_1 пояснення суду на надала.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Згідно з частиною 1 статті 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Згідно з частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Так, оскільки працівника поновлено на роботі за рішенням суду, на підставі частини 1 статті 34, частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивачем правомірно заявлений позов про повернення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом враховано, що наданими до матеріалів справи довідкою Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості розрахунку суми повернення допомоги по безробіттю, нараховану та виплачену гр. ОСОБА_1 від 14.03.2023 з додатками про нарахування допомоги по безробіттю та платежами (додаток до Персональної картки ОСОБА_1 ) підтверджується нарахування та виплата ОСОБА_1 допомоги по безробіттю: за період з 27.05.2021 по 15.11.2021 - 50208,05 грн.; за період з 10.01.2022 по 15.06.2022 - 5209,68 грн., вказані докази є належними відповідно до частини 1 розділу VI "Порядок виплати допомоги по безробіттю та внесення даних про періоди отримання виплати до трудових книжок" Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624, а зазначені у них факти не заперечуються учасниками справи.
Також підтверджуються матеріалами справи та учасниками справи не заперечуються вищевказані обставини отримання третьою особою статусу зареєстрованого безробітного та поновлення її на роботі за рішенням суду, що за пунктом 1 частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є підставою для компенсації роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Статтями 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Відповідно до частини 1 розділу VI "Порядок виплати допомоги по безробіттю та внесення даних про періоди отримання виплати до трудових книжок" Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624, рішення про призначення допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом керівника центру зайнятості, в якому безробітний зареєстрований та отримує соціальні послуги. Інформація про прийняті рішення вноситься до персональної картки особи. Відповідно до частини 2 розділу VI вказаного Порядку, допомога по безробіттю нараховується регіональними та базовими центрами зайнятості та виплачується через банківські установи в установленому порядку.
Судом встановлено, що відповідно до наказу відповідача від 16.06.2022 № 156/о на виконання постанови Київського апеляційного суду у справі №359/4555/21 від 15.06.2022 поновлено на посаді ОСОБА_1 з 26.04.2021, з виплатою суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Незаконність звільнення відповідачем з посади вищевказаної особи встановлена судовим рішенням, яким і було поновлено її на посаді.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Пунктом 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Оскільки судовим рішенням скасовано наказ про звільнення працівника, який став підставою для втрати заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, тому позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному відповідно до статей 34 та 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Таким чином, у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду, відповідно до норм пункту 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплачена допомога по безробіттю в сумі 55417,73 грн. підлягає стягненню з роботодавця, тобто з відповідача, на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а, отже, і їх задоволення.
Заперечення на позов, які викладені у відзиві на позов, у тому числі, з посиланням на положення статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України і того, що при виплаті відповідачем третій особі заробітку за час вимушеного прогулу не враховані спірні у справі кошти, з огляду на недобросовісність набувача - третьої особи та відповідне притягнення відповідача до подвійної відповідальності, не беруться до уваги судом, оскільки законодавцем не встановлено жодних обмежень щодо дії правових норм статей 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо їх застосування з огляду на розрахунки між роботодавцем і працівником, а доводи відповідача щодо безпідставного стягнення з нього третьою особою заробітку за час вимушеного прогулу без урахування сум допомоги по безробіттю, що підлягають поверненню, стосуються взаєморозрахунків відповідача з третьою особою, не впливають на права чи обов'язки позивача у спірних правовідносинах та не підлягають врахуванню в даній справі.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б повернення відповідачем грошових коштів, відповідача суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 55417,73 грн. суми виплачених грошових коштів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статею 124 Конституції України, підпунктами 1, 8 статті 1, пунктом 2 частини 1 статті 31, абзацом 6 частини 1 статті 34, пунктом 1 частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", статтями 2, 3, частиною 2 статті 4, частиною 1 статті 5, статтею 7, частинами 1, 2, 4 статті 11, статтею 12, частинами 3, 4 статтею 13, статями 14-15, статтею 18, частиною 1 статті 73, частинами 1, 3 статті 74, частиною 4 статті 75, частинами 2, 3 статті 120, частиною 1 статті 123, частиною 9 статті 129, частиною 9 статті 165, частинами 1, 2 статті 222, статтею 223, частиною 3 статті 232, статтею 233, статтею 236, статтею 237, статтею 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх.№2248 від 24.08.2023) Київського обласного центру зайнятості в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості (02100, місто Київ, провулок Будівельників, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 03491085, адреса для листування: 08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 45074491) до Державного авіаційного підприємства "Україна" (08302, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197) задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства "Україна" (08302, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 2, код ЄДРПОУ 25196197) на користь Київського обласного центру зайнятості (02100, місто Київ, провулок Будівельників, будинок 5-А, код ЄДРПОУ 03491085) в особі Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 45074491) 55417,73 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімнадцять гривень сімдесят три копійки) суми виплачених грошових коштів; 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 24.06.2024.
Суддя С.О. Саванчук