ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06 вересня 2010 року 13:41 № 2а-6317/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,
при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,
за участю представників:
позивача -Москаленко Г.В. (довіреність від 16.06.2010р. № 3097/9/10),
відповідача -Рудзінської А.С. (довіреність від 12.08.2010р. №б/н),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києві
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Вулкан»
пронадання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Дніпровському районі м. Києві з позовом до ТОВ «Охоронна агенція «Вулкан»про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки та не надав пояснення та письмові документи для проведення позапланової перевірки підприємства, що є законними підставами для проведення позапланової виїзної перевірки.
Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що у позивача відсутні правові підстави для проведення позапланової перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Згідно з п. 1 ст. 11 вищезгаданого Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Частиною шостою ст. 111 вищезгаданого Закону передбачено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно з ч. 7 ст. 111 цього ж Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Аналіз зазначених положень свідчить, що позапланова виїзна перевірка на підставі ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проводиться за рішенням керівника податкового органу.
Отже, у випадку наявності у податкового органу хоча б однієї підстави, передбаченої в ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», керівником податкового органу оформлюється відповідний наказ і в такому випадку звернення до суду з вимогою про надання дозволу на проведення позапланової перевірки в Законі не передбачено.
В інших випадках позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі рішення суду.
Рішення суду є виключною підставою для проведення позапланової перевірки і здійснюється у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у п. 1 -п. 9 ч. 6 ст. 111 вищезазначеного Закону.
В ході судового розгляду було встановлено, що 15 жовтня 2009 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києві прийняла наказ № 1199, яким на підставі п. 5 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було вирішено провести позапланову виїзну документальну перевірку відповідача.
Крім того, в позовній заяві позивач посилається на те, що підставами звернення до суду стали відмова у допуску до проведення перевірки та ненадання пояснень та письмових документів для проведення позапланової перевірки підприємства. Як на правові підстави проведення перевірки позивача посилається на п. 1, п. 5 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позапланова виїзна перевірка не потребує судового рішення з урахуванням посилань на обставини, передбачені в ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та оформлення наказу.
Інших вимог позивачем заявлено не було.
Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
СуддяО.В. Дегтярьова
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -13 вересня 2010 року.