ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 вересня 2010 року 12:08 № 2а-11087/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді Дегтярьової О.В.,
при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,
за участю представників:
позивача - Дем'яненко А.І. (довіреність від 22.07.2010р. б/н),
відповідача - Ніколаєнко О.С. (довіреність від 18.02.2010р. № 907/9/10-011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта Мобайл Україна»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій щодо повернення податкової декларації з податку на додану вартість за квітень протиправними та зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з дня подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що повернення відповідачем його податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року є таким, що суперечить законодавству.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що податкова декларація з податку на додану вартість позивача за квітень 2010 року була законно повернута позивачу на підставі підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з огляду на невідповідність поштового відправлення з податковою декларацією вимогам Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та підтримав доводи, викладені у запереченні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
В ході розгляду було встановлено, що ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»було зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 червня 2003 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 1 068 120 0000 017120) згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 062004.
ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 липня 2003 року № 37063640 (Серія НБ № 223551).
20 травня 2010 року ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»направило по пошті податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, Додаток № 1 (Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість), Додаток № 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та Довідку разом із заявою від 20 травня 2010 року № 20-2010/15 про порушення законодавства з боку посадової особи.
Зазначені документи надійшли на адресу податкового органу 26 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
В заяві від 20 травня 2010 року № 20-2010/15 про порушення законодавства збоку посадової особи ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»зазначило, що 20 травня 2010 року посадова особа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Зубко В.В. відмовилась прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість без обґрунтування причин такої відмови, що є порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та просило прийняти міри щодо забезпечення розуміння та належного виконання винною посадовою особою норм законів, які було порушено та які безпосередньо пов'язані із виконанням покладених на посадову особу обов'язків -приймання податкових декларацій.
Листом від 20 травня 2010 року № 12433/10/10-011 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва повернула податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками та запропонувала надати податкову декларацію із виправленими недоліками, посилаючись на те, що надіслана поштою податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками не відповідає вимогам оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799.
Відповідно до підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Суд трактує зазначені положення таким чином, що податковий орган не має право відмовити у прийнятті податкової декларації. Прийняття податкової декларації є обов'язком податкового органу.
Утім, законодавством надано податковому органу право не визнати податкову звітність, отриману і заповнену платником податку всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, у випадку, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, вона не підписана відповідними посадовими особами, не скріплена печаткою платника податку.
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 2010 року 1997 року № 166.
Згідно з п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 2010 року 1997 року № 166. (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
В такому випадку податковий орган письмово повідомляє платника про таке невизнання із повідомленням підстави для такого невизнання та пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками. При цьому відповідне письмове звернення податкового органу надсилається поштою з повідомленням про його вручення.
Відповідач повернув позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками з посиланням на те, що надіслана поштою податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року з додатками не відповідає вимогам оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками подарку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799.
Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 року № 799, визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Водночас, невідповідність поштового відправлення з вкладенням податкової звітності вимогам вище зазначеного Порядку не може бути підставою для невизнання податкової звітності, як податкової декларації на підставі підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки зазначений Порядок не регулює порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість і його положення не поширюються на правовідносини між податковим органом та платником податку, що виникають при подачі податкової звітності, а регулюють виключно відносини між підприємством поштового зв'язку та відправником і (та) адресатом.
На невідповідність поданої позивачем звітності вимогам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 2010 року 1997 року № 166. (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213), відповідач не посилався.
Таким чином, дії відповідача по поверненню податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»за квітень 2010 року листом від 20 травня 2010 року № 12433/10/10-011 є такими, що суперечать законодавству, і є протиправними, а тому податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року вважається такою, що була подана 26 травня 2010 року згідно правил абзацу другого підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В частині позовних вимог ТОВ «Нікіта Мобайл Україна»про зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з дня подання суд відмовляє з огляду на те, що суд не має повноваження зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити дії на минуле. Крім того, за своєю суттю ця вимог є нічим іншим як вимогою про встановлення факту, який має встановлюватись в мотивувальній частині постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо повернення податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року ТОВ «Нікіта Мобайл Україна».
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 5, 10 грн. з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо повернення податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта Мобайл Україна».
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікіта Мобайл Україна»(місцезнаходження: 03127, м. Київ, п-т. 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 32551584) 5 (п'ять) грн. 10 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
СуддяО.В. Дегтярьова
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -13 вересня 2010 року.